Ухвала суду № 24875622, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/6019/11 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес»до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 Державне підприємство науково-виробничий комплекс «Прогрес»(далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі Ніжинська ОДПІ) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 31.10.2011 № 0000962301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 82 499,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено в поновному обсязі .

Не погоджуючись з ухваленим судом рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , неповне з'ясування обставин справи, та просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.

Враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи у відсутності сторін. Фіксування судового процесу в порядку ст..41 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 12.10.2011 № 1001 та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі ПК України) Ніжинською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, вересень 2009 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2011 № 1270/23-14307297 (далі акт перевірки) .

В акті зафіксовано, що в порушення п. 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку на додану вартість 82499,00 грн. у тому числі по декларації за липень 2009 року на 74905,00 грн., за вересень 2009 року на 7594,00 грн.

На підставі акта перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 № 0000962301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 82499,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розрахункові документи позивача, а саме платіжні доручення, підтверджують факт сплати ним сум податку на додану вартість в ціні отриманих від TOB «Сімметрон-Україна», TOB «Елерон», ПП «Енерго-Комплекс», TOB «Мегасел»товарів/послуг, то у податкового органу не було підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу.

Колегія суддів не може не погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Висновок про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування відповідач обґрунтовує тим, що зустрічні перевірки постачальників позивача не мають результату і, у зв'язку з цим, Ніжинська ОДПІ вважає, що, позивачем не підтверджено суми податку на додану вартість по постачальникам за податковою декларацією за липень 2009 року: TOB «Сімметрон-Україна», TOB «Елерон», ПП «Енерго-Комплекс», TOB «Мегасел»; за податковою декларацією за вересень 2009 року - TOB «Елерон».

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульовувалися дані питання був Закон України «Про податок на додану вартість»(далі -Закону № 168/97) .

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2008 між ТОВ «Мегасел»(Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 35/46, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити матеріали: хімічні матеріали (компаунди, смоли, герм етики клеї, сикативи т.і.м.) «товар»в асортименті, кількості та за цінами викладеними в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. До даного договору поставки укладено додаткову угоду № 1 від 24.12.2008, між ТОВ «Мегасел»(Постачальник) та позивачем (Покупець) щодо внесення змін до договору поставки, а саме до п. 1.1 Розділ 9 п.п. 9. 1 продовжити термін дії Договору до 31.12.2009.

Виконання даного договору підтверджується копіями накладних, а саме: № 23/06; 18/06; 22/05-1 та рахунками-фактури № 265 від 21.05.2009, № 312 від 17.06.2009, № 320 від 22.06.2009, а оплата проведена відповідно до наступних платіжних доручень, а саме: № 2511 від 23.06.2009 на суму 990,00 грн., № 2024 від 22.05.2009 на суму 672,00 грн., № 2432 від 18.06.2009 на суму 1 980, 00 грн.

02.04.2009 між ТОВ «Елерон»(Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір № 41-ЕТ на продукцію науково-технічного призначення, відповідно до якого Виконавець зобовязується виконати та здати Замовнику, а останній сплатити роботу: «Дослідження аеродинамічних характеристик моделі КВ-6(ПРКр)». Згідно протоколу погодження договірної ціни до Договору № 41-ЕТ від 02.04.2009 між сторонами досягнуто згоди відносно розміру договірної ціни в розмірі 165000,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 20 відсотків в розмірі 27500,00 грн.

Виконання даного договору підтверджується копіями податкових накладних, а саме: № 6 від 21.05.2009; № 7 від 11.06.2009; № 12 від 30.06.2009; № 9 від 30.06.2009; № 14 від 10.08.2009, актом здачі-приймання робіт, а оплата проведена відповідно до наступних платіжних доручень № 2341 від 11.06.2009 на суму 165 000,00 грн., № 1990 від 21.05.2009 на суму 44333,74 грн., № 3202 від 10.08.2009 на суму 91 246,38 грн.

04.06.2009 між ПП «Енерго-комплекс»(Підрядник) та позивачем (Замовник) укладено договір № 2П-06-09, відповідно до якого Підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов цього Договору роботи щодо ремонту та ресурсу блоків, наданих Замовником, а Замовник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи.

Виконання даного договору підтверджується копією податкової накладної від 04.06.2009 № 6.0401, актом здачі-приймання виконаних ремонтно-відновлювальних робіт, а оплата проведена відповідно до платіжного доручення № 2272 від 05.06.2009 на суму 118200,00 грн.

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сімметрон-Україна», наявні податкові накладні від 15.05.2009 № 1510, від 03.06.2009 № 1758, від 09.06.2009 № 1834, від 25.06.2009 № 2106, копії накладних № 1834/15000136 від 11.06.2009, № 1758/15000137 від 11.06.2009 та рахунки-фактури від 13.05.2009 № 16200120 та № 16200119, від 15.06.2009 № 15000148, а оплата проведена відповідно до наступних платіжних доручень: № 1888 від 15.05.2009 на суму 87 696,00 грн., № 2542 від 25.06.2009 на суму 28968,00 грн., № 2234 від 03.06.2009 на суму 5 904,00 грн., № 2290 від 09.06.2009 на суму 6 720,00 грн.

На підтвердження реальності та товарності зазначених угод позивачем надано оформлені належним чином податкові накладні постачальників; податкові накладні, платіжні доручення щодо сплати позивачем сум податку на додану вартість в ціні отриманих від TOB «Сімметрон-Україна», TOB «Елерон», ПП «Енерго-Комплекс», TOB «Мегасел»товарів/послуг.

Крім того, як вбачається з акту перевірки факт сплати позивачем сум податку на додану вартість в ціні отриманих від постачальників товарів не заперечується Ніжинською ОДПІ.

В супереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав суду доказів правомірності свого рішення, та обґрунтованості висновків щодо завищення позивачем сум бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.