Справа № 204/563/2012
Провадження по справі № 2/204/221/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" травня 2012 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Ковчежнюка В. М.
при секретарі -Цвігун О. О., Демедась О. С.
з участю адвокатів -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстрації і зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, -
Встановив:
13.02.2012 р. до суду заявлено позов, у якому позивачка просила визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, усунути їй перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення з неї відповідачів з огляду на те, що 25.12.2010 р. вона купила у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належну їм в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 за 136000 грн., 28.03.2011 р. отримала технічний паспорт, а 13.04.2011 р. здійснила державну реєстрацію права власності; згідно з пунктом 4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2010 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зобов'язалися знятись з реєстрації та звільнити квартиру від належних їм речей до 25.06.2011 р., однак проживають у ній до теперішнього часу і тримають всі свої речі та не знімаються з реєстраційного обліку, на її вимоги звільнити квартиру не реагують, користуються нею без будь-яких на те правових підстав, чим порушують умови договору та перешкоджають їй вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном.
28.03.2012 р. позивачка позовні вимоги уточнила і доповнила , просила виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язати відповідачів знятися з реєстраційного обліку за місцем проживання по АДРЕСА_1, в разі невиконання покладеного рішенням обов'язку здійснити зняття їх з реєстраційного обліку у їх відсутність через уповноважені органи Держдепартаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Гайсинському районі.
09.04.2012 р. ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у якому просила визнати договір купівлі-продажу від 25.12.2010 р. недійсним в частині продажу ОСОБА_4 половини квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частину цієї квартири в зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 25.12.2010 р. вона підписала під впливом обману, оскільки син її запевнив, що квартира заставляється під одержання ним у ОСОБА_4 позики в сумі 14000 дол. США, продавати квартиру вона не збиралася, тому що престаріла, хвора та іншого житла не має, квартира вартістю 28000 дол. США ні за 14000 дол. США, ні за 17000 дол. США (еквівалент 136000 грн.) продана бути не могла, оголошення про її продаж не робились, тому що вона не мала продаватись.
ОСОБА_4 свій позов підтримала, проти позову ОСОБА_6 заперечила і пояснила, що 25.12.2010 р. вона придбала у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належну їм в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 за 136000 грн., 28.03.2011 р. отримала технічний паспорт, а 13.04.2011 р. здійснила державну реєстрацію права власності; згідно з пунктом 4.3 договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зобов'язалися знятись з реєстрації та звільнити квартиру від своїх речей до 25.06.2011 р., однак у належній їй квартирі проживають і тримають свої речі до теперішнього часу, з реєстраційного обліку не знімаються, на її вимоги виселитись не реагують, користуються квартирою без будь-яких на те правових підстав, чим порушують умови договору та перешкоджають їй вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном; заявила, що нотаріус їй та ОСОБА_5 перед підписанням договору купівлі -продажу довела та роз'яснила зміст договору і наслідки його укладення, а вони всі підтвердили нотаріусу про дійсність намірів щодо нього та що він укладається без обману чи помилки.
ОСОБА_6 проти позову ОСОБА_4 заперечила, свій позов підтримала повністю і пояснила, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 25.12.2010 р. вона підписала на прохання свого сина ОСОБА_5 як договір застави квартири під одержання ним у ОСОБА_4 позики в сумі 14000 дол. США, чим була введена в оману, оскільки продавати квартиру не збиралася, тому що престаріла, хвора та іншого житла не має, а нотаріус перед підписанням зі змістом договору не ознайомила, наслідків його укладення не роз'яснила; квартира вартістю 28000 дол. США ні за 14000 дол. США, ні за 17000 дол. США (еквівалент 136000 грн.) продана бути не могла, оголошення про її продаж не робились, тому що вона не мала продаватись.
ОСОБА_5 проти позову ОСОБА_4 заперечив, позов ОСОБА_6 визнав повністю і пояснив, що не планував продавати спірну квартиру ОСОБА_4, він позичив у неї 14000 дол. США, на забезпечення повернення позики заставив спірну квартиру, однак через неможливість застави між фізичними особами уклали не договір застави, а договір купівлі-продажу, заявив, що це було лише формально і після повернення боргу вона мала повернути їм квартиру оформленням договору купівлі -продажу; твердив, що перед підписанням договору нотаріус зі змістом їх не ознайомила, наслідків укладання не роз'яснила; вважав, що одним із доказів правомірності вимог матері є висновок спеціаліста про теперішню вартість спірної квартири приблизно 28000 дол. США, а тому за 17000 дол. США (еквівалент 136000 грн.) вони її продати не могли.
З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне первісний позов задовільнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити з таких міркувань.
Доведено, що 25.12.2010 р. ОСОБА_4 за 136000 грн. купила у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належну їм в рівних частках квартиру АДРЕСА_1, 28.03.2011 р. отримала технічний паспорт, а 13.04.2011 р. здійснила державну реєстрацію права власності; за п. 4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2010 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зобов'язалися знятись з реєстрації та звільнити квартиру від своїх речей до 25.06.2011 р., однак проживають і тримають всі свої речі в належній ОСОБА_4 квартирі дотепер, з реєстраційного обліку не знімаються, володіють і користуються квартирою без законних підстав, чим порушують умови договору та перешкоджають ОСОБА_4 вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном; перед підписанням договору нотаріус ознайомила сторін з його змістом, роз'яснила їм його наслідки, сторони однаково розуміли значення, умови і наслідки правочину, підтвердили дійсність намірів при його укладанні (відповідність волевиявлення внутрішній волі) та укладення його без впливу обману чи помилки.
Спірні правовідносини в системному взяємозв'язку регламентуються:
- ч. 1 ст. 662 ЦК України, згідно з якою продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу;
- п 4.3 договору купівлі-продажу від 25.12.2010 р., відповідно до якого продавці ОСОБА_5 зобов'язалися знятись з реєстрації та звільнити квартиру від своїх речей до 25.06.2011 р.;
- ст. 391 ЦК України, згідно з якою власник може вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном;
- ч. 2 ст. 16 ЦК України, за змістом якої суд може захистити цивільне право встановленим договором способом, в тому числі припиненням бездіяльності, спонуканням до вчинення певних дій, примусовим виконанням обов'язку в натурі.
Оскільки ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого без будь-яких порушень закону договору купівлі-продажу від 25.12.2010 р. придбала у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 та здійснила державну реєстрацію права власності, останні умови договору про зняття з реєстрації і звільнення квартири від належних їм речей до 25.06.2011 р. добровільно не виконують і порушують право позивачки користуватися нею, то це право підлягає захисту усуненням перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_5 та зняття їх з реєстрації у спосіб, що гарантував би вчинення цієї адміністративної дії з огляду на ймовірність ухилення від неї ОСОБА_5.
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
- поясненнями свідків, - приватного нотаріуса ОСОБА_7 та її помічника ОСОБА_8, - про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до підписання договору купівлі-продажу квартири від 25.12.2010 р. надавався текст його проекту, роз'яснювався юридичний зміст і наслідки укладення, вони повністю усвідомлювали свої дії та розуміли суть договору, його наслідки і бажали їх настання, підтвердили дійсність намірів і відсутність обману чи помилки, про заставу квартири не йшлося, - інакше б перевірка на наявність заборон відчужувати об'єкт та посвідчення договору його купівлі-продажу не здійснювалися; перешкод до укладення договору застави нерухомості на забезпечення позики грошей між фізичними особами немає;
- оглянутою нотаріальною справою та нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири від 25.12.2010 р., відповідно до якого ОСОБА_4 купила у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, всі сторони повністю усвідомлювали значення своїх дій, ознайомлені зі змістом договору, однаково розуміли його значення, умови і наслідки, підтвердили нотаріусу дійсність своїх намірів та його укладення без впливу обману чи помилки; продавці зобов'язалися знятися з реєстрації та забрати свої речі до 25.06.2011 р.; (а.с.37-38);
- витягом з державного реєстру правочинів від 25.12.2010 р., згідно з яким 25.12.2010 р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.39);
- технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1, виданому 28.03.2011 р. власнику ОСОБА_4 (а.с.35-36);
- витягом про реєстрацію прав від 13.04.2011 р., відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.40);
- довідкою КП «Гайсинська ЖЕК»№ 108 від 01.02.2012 р. про те, що станом на 01.02.2012 р. в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.42);
- повідомленням СГІРФО Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на час розгляду справи зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23);
Вимоги ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу від 25.12.2010 р. недійсним в частині продажу ОСОБА_4 половини квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири задоволенню не підлягають через їх недоведеність допустимими доказами (ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Доводи ОСОБА_6 про те, що квартира вартістю 28000 дол. США за 17000 чи 14000 дол. США продана бути не може і оголошення про її продаж не робились, доказами правомірності її вимог до уваги братися не можуть, оскільки оцінка квартири 28226 дол. США (а.с.а.с.62-81) зроблена 04.04.2012 р., а спірний договір учинено 25.12.2010 р., в ньому зазначено (п.4.16) про ознайомлення сторін з наслідками укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваної квартири, факт же відсутності оголошення про її продаж не може бути беззаперечним доказом відсутності наміру (внутрішньої волі) продавати квартиру.
Твердження ОСОБА_5 про неможливість укладання договору застави нерухомого майна між фізичними особами як причину оформлення купівлі-продажу квартири на забезпечення повернення боргу 14000 дол. США спростовані показаннями нотаріуса та правилами параграфа 6 ЦК України, відповідно до яких юридичних перешкод для ухвалення договору застави нерухомості між фізичними особами немає.
Пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які безпосередньо обставин укладення спірного правочину не знали, стосовно доводів ОСОБА_6 про відсутність оголошень і намірів продавати квартиру, та ОСОБА_12, ОСОБА_13 - щодо вимог ОСОБА_4 суд до уваги не приймає як недопустимі, оскільки твердження та заперечення сторін щодо дійсності чи недійсності нотаріально посвідченого договору можуть доводитися чи спростовуватись лише письмовими доказами і показаннями безпосередньо причетних до його укладення осіб - в даному випадку сторін правочину, нотаріуса та його помічника.
Крім того, купівля-продаж є договором двостороннім (ст. 655 ЦК України), одна його сторона продавець (продавці), друга -покупець (покупці), для визнання правочину недійсним на підставі ст. 230 ЦК України необхідно, щоб одна із сторін правочину навмисно ввела в оману другу сторону, а наявність обману в межах лише однієї зі сторін в разі доведення цього факту не тягне визнання правочину недійсним.
В зв'язку з повним задоволенням вимог ОСОБА_4 з ОСОБА_5 на її користь стягуються всі судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовільнити повністю.
Виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом десяти днів з дня набрання цим рішенням чинності знятися з реєстраційного обліку за місцем проживання по АДРЕСА_1.
В разі невиконання покладеного цим рішенням обов'язку здійснити зняття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з реєстраційного обліку за місцем проживання по АДРЕСА_1 у їх відсутність через уповноважені органи Держдепартаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Гайсинському районі.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4:
- 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору;
- 2200 (дві тисячі двісті) грн. витрат на правову допомогу.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним відмовити через безпідставність.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя:
Судове рішення № 24871900, Гайсинський районний суд Вінницької області було прийнято 28.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/563/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: