Постанова № 24870259, 24.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 р.Справа № 2-а-8121/10/1570

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Вторсировина»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Вторсировина»звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з контрагентом-постачальником ПП «Авант»та контрагентами-покупцями ПП «Укрпродсировина, ПП»КВВМПУ», ТОВ «Промислова група «Союз», ТОВ «Екотрейд», ТОВ «Інфокс»за квітень-травень 2010 року, а також щодо визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року про обсяги придбання та податкового кредиту та про обсяги продажу.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства податковий орган провів камеральну перевірку податкових декларацій за квітень-травень 2010 року понад встановлений 30-денний термін з моменту подачі зазначених декларацій, виявивши в ході камеральної перевірки порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань, не призначив та не провів виїзну перевірку, не дослідив первинні бухгалтерські документи та дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених з контрагентами угод. Крім цього, за наслідками перевірки не прийняв жодного рішення, при цьому застосовуючи висновки Акту перевірки до контрагентів Товариства, що ставить позивача у правову невизначеність, оскільки позбавляє його права оскаржити сам Акт та визнати його незаконним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року позов задоволено частково -суд визнав неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вторсировина», щодо складання акту перевірки від 06.08.2010 року, в тому числі в частині визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ПП «Авант», ПП «Укрпродсировина, ПП «КВВМПУ», ТОВ «Промислова група «Союз», ТОВ «Екотрейд», ТОВ «Інфокс»за квітень-травень 2010 року, а також в частині визнання недійсними даних, наведених у поданих Товариством деклараціях з ПДВ за цей же період. В задоволенні решти вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи свої доводи, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин, що мають значення для справи та ухвалив рішення передчасно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у серпні 2010 року ДПА в Комінтерновському районі Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вторсировина» з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі котрагентів за період квітень-травень 2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 06.08.2010 року №1741/23/32272071, з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656ЦК України, яке полягало у вчиненні правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Цим же актом перевірки визнано недійсними дані про обсяги придбання та продажу, а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання, які містяться в деклараціях з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року.

За наслідками перевірки будь-яких рішень податковим органом не приймалось.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка, за наслідками якої був складений акт від 06.08.2010 року, здійснена відповідачем з порушенням встановленого порядку проведення перевірок, висновки щодо нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентами, зроблені без вивчення первинних документів та не відповідають фактичним обставинам справи, отже дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вторсировина», складання акту перевірки, у тому числі в частині визнання нікчемними правочинів та недійсними даних, наведених у деклараціях з ПДВ за квітень-травень 2010 року, є неправомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач висновки про не дійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року з відповідними додатками про обсяги придбання та податкового кредиту, а також про обсяги продажу, обґрунтовував нікчемністю договорів, укладених позивачем з ПП «Авант», ПП «Укрпродсировина, ПП «КВВМПУ», ТОВ «Промислова група «Союз», ТОВ «Екотрейд», ТОВ «Інфокс».

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно з даною нормою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки нікчемний правочин був визнаний недійсним в силу закону і не підлягав визнанню недійсним в судовому порядку, то кожний суб'єкт права, в тому числі і органи державної податкової служби України, наділений можливістю щодо формування власного судження відносно нікчемності конкретного правочину і визначення власної правової поведінки з урахуванням такого судження.

Виходячи з вказаного, колегія суддів зазначає, що викладення відповідачем в акті перевірки власного судження щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Вторсировина»та ПП «Авант», ПП «Укрпродсировина, ПП «КВВМПУ», ТОВ «Промислова група «Союз», ТОВ «Екотрейд», ТОВ «Інфокс», відповідає повноваженням податкових органів щодо контролю за правильністю і повнотою визначення податкових зобовязань та узгоджується з визначеним Законом України «Про державну податкову службу в Україні»способом дій податкових органів проведення перевірок діяльності платників податків.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Вторсировина»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання неправомірними дій - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Суддя: І.А. Турецька

Суддя: Л.В. Стас.