Постанова № 24869304, 20.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4138/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013 , -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013.

Ухвалою від 30 травня 2012 року по справі було відкрито провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.01.2012 ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" (далі - ВАТ «СВЗ») отримало податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2012 року №0000038013, яке винесене СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акту перевірки №545/08-3/00210890 від 30.12.2011, складеного за підсумками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.10.2007 по 31.12.2008.

Згідно з повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську нараховано ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" суму грошового зобов'язання за платежем «пеня» за порушення термінів розрахунків у ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства код 21081000 у розмірі 102 549,14 грн.

Позивач вважає, що прийняття податковою інспекцією зазначеного повідомлення-рішення є безпідставним та протиправним у зв'язку із наступним.

Письмова відповідь СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську за №810/10/08-3109 щодо розгляду заперечень ВАТ «СВЗ» від 05.01.2012 №70 на акт перевірки від 30.12.11 №545/08-3/00210890, яку ВАТ «СВЗ» було отримано 18.01.2012, датована 06.01.2012.

Оскільки письмова відповідь щодо розгляду заперечень на акт складається податковим органом на підставі висновку, від так, висновок щодо розгляду заперечень ВАТ «СВЗ» від 05.01.2012 №70 на акт перевірки від 30.12.11 №545/08-3/00210890 міг бути складений СДШ ВПП у м. Луганську також не раніше 06.01.2012.

Проведення перевірки та складання за її результатами акту перевірки від 30.12.2011 №545/08-3/00210890 було здійснено СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську всупереч положень Порядку N984 та вимог, визначених ст.ст. 75, 79 ПК України.

В акті перевірки від 30.12.2011 №545/08-3/00210890 зазначено, що під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки використовувалися декларації з податку на додану вартість за відповідний період з додатками та акт документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ від 08.05.2009 №324/08-3/00210890.

Отже, належні первинні бухгалтерські документи за перевіряємий період фінансово-господарської діяльності СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську взагалі не використовувалися та не досліджувалися.

Також на думку позивача, у податкової інспекції були відсутні правові підстави для нарахування ВАТ «СВЗ» пені на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. у зв'язку зі спливом строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

У зв'язку із чим позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення податковою інспекцією прийнято без порушення чинного податкового законодавства, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Стахановський вагонобудівний завод" є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій за період з 01.10.2007 по 31.12.2008.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 30.12.2011 №545/08-3/00210890, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 №0000038013, яким нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі102 549,14 грн. (а.с.9, 55-62).

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Процедура оформлення результатів перевірок визначена ст. 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок №984).

На підставі п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податки або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з Згідно з абз. 4 п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі подання заперечень на акт перевірки, останні можуть бути розглянуті не раніше наступного робочого дня з дня їх отримання.

Із матеріалів справи вбачається, що ВАТ «СВЗ» подало заперечення №70 від 05.01.2012 року до акту перевірки (а.с.43-48).

Відповідно до абз. 5 п. 6 Порядку №984 за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Згідно із абз. 8 п. 6 Порядку №984 зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки.

Відповідно до абз. 9 п. 6 Порядку №984 на підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень.

Абзацом 1 п. 7 Порядку №984 закріплено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як встановлено в судовому засіданні, письмова відповідь СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС за №810/10/08-3109 щодо розгляду заперечень ВАТ «СВЗ» від 05.01.2012 №70 на акт перевірки від 30.12.11 №545/08-3/00210890, яку ВАТ «СВЗ» було отримано 18.01.2012, датована 06.01.2012.

Оскільки письмова відповідь щодо розгляду заперечень на акт складається податковим органом на підставі висновку, суд приходить до висновку, що висновок щодо розгляду заперечень ВАТ «СВЗ» від 05.01.2012 №70 на акт перевірки від 30.12.11 №545/08-3/00210890 міг бути складений СДШ ВПП у м. Луганську також не раніше 06.01.2012.

Отже, із врахуванням передбачених ст. 86 Податкового кодексу України строків та визначених у Порядку №984 положень, право на складання податкового повідомлення рішення по результатам проведеної документальної перевірки та розгляду заперечень ВАТ «СВЗ» у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС могло виникнути не раніше наступного робочого дня, який слідував за днем розгляду заперечень (складання висновку), а саме не раніше 10.01.2012.

Таким чином, суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення від 06 січня 2012 року №0000038013 було прийнято СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС не у встановлені строки, тобто із порушенням встановлених процесуальних строків.

На підставі пп.21.1.1 п.21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 п. З розділу І Порядку №984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як визначено п. 4 розділу І Порядку №984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 6. розділу 1 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На підставі п. 5.2. розділу 2 Порядку№984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Водночас, як визначено п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп..75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В свою чергу, згідно із пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

В акті перевірки від 30.12.11 №545/08-3/00210890 зазначено, що під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки використовувалися декларації з податку на додану вартість за відповідний період з додатками та акт документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ від 08.05.2009 №324/08-3/00210890.

Отже, актом підтверджується, що первинні бухгалтерські документи за перевіряємий період фінансово-господарської діяльності СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не використовувалися та не досліджувалися, тому суд вважає, що наявної у посадових осіб СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську інформації та існуючих документів не достатньо для об'єктивної перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «СВЗ», зокрема, дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

Як визначено п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

При цьому, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Разом із тим, слід враховувати, що відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст. ст. 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно зі ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Тобто, до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що дії, які СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську визнано протиправними, здійснені позивачем у 2007 році, а штрафні санкції застосовано у 2012, що вказує на те, що контролюючим органом не були дотримані строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта може бути застосована адміністративно-господарська санкція.

З огляду на зазначене, у зв'язку із тим, що встановлений ст. 250 Господарського кодексу України термін застосування штрафних санкцій сплинув, суд приходиться до висновку, що жодних підстав у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську для нарахування пені за порушення здійснення розрахунків в іноземної валюті не було, отже винесення оскаржуваного повідомлення-рішення є безпідставним та протиправним.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено про встановлення факту протиправних дій, які були встановлені під час проведення перевірки, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення - рішення, та не надано доказів на підтвердження своїх доводів.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню. Суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1025,49 грн., сплачені згідно із платіжним дорученням від 24.05.2012 №4228.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.01.2012 №0000038013 про нарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 102 549,14 грн., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" судовий збір у розмірі 1025,49 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 22 червня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник