Постанова № 24869194, 21.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року 2а-2629/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс-А"простягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Переяслав-Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс-А" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 32446,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області 03.02.2011 року та перебуває з 07.02.2011 року за № 10640 на обліку в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області ДПС як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених Податковим кодексом України.

Станом на 15.03.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс-А" рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 32446,00 грн.

Судом встановлено, що посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області були проведені камеральні перевірки ТОВ "Гарант-Сервіс-А" з питань несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами проведених перевірок складено Акти, а саме: № 991/15-01/37517218 від 20.10.2011 року, № 1091/15-01/37517218 від 23.11.2011 року, № 77/15-01/37517218 від 23.01.2012 року.

Перевірками були встановлені порушення Відповідачем вимог п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: не подано декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року та грудень 2011 року.

Відповідальність платника за встановлені порушення передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, відповідно до якого та на підставі Актів перевірок №991/15-01/37517218 від 20.10.2011 року, №1091/15-01/37517218 від 23.11.2011 року, №77/15-01/37517218 від 23.01.2012 року відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 5440,00 грн.

На підставі висновків Актів перевірок позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001141600 від 20.10.2011 року на суму 170,00 грн.;

- № 0001251600 від 23.11.2011 року на суму 5100,00 грн.;

- № 0000091600 від 23.01.2012 року на суму 170,00 грн.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем у день їх прийняття, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на корінцях податкових повідомленнях-рішеннях.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувались, отже зазначені в них зобов'язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.

Крім того, судом встановлено, що 02 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Гарант-Сервіс-А" подало до Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 13622,00 грн.

20 лютого 2012 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість січень 2012. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 13384,00 грн.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств становить 32446,00 грн. (170,00 грн. + 5100,00 грн. + 170,00 грн. + 13622,00 грн. + 13384,00 грн.).

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено.

На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях, а також грошове зобов'язання, визначене в податкових повідомленнях-рішеннях, які не були оскаржені в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 32446 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 32446,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Сервіс-А" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шкілька, буд. 40-А, ідентифікаційний код 37517218) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 32446 (тридцять дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.