Постанова № 24869123, 07.06.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року 2а-3278/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Довганюк А.В.,

представника позивача - Дубовик В.В.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Алінеас"

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

18 липня 2011 р. Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Алінеас" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 601 280 грн 89 коп.

У судовому засіданні 7 червня 2012 р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідач на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 601 280 грн 89 коп. (а.с. 158-160).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача існує заборгованість зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 601 280 грн 89 коп.

Письмових заперечень від відповідача проти позову до суду не надходило.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, встановив таке.

12 листопада 2008 р. відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, що підтверджується копією свідоцтва серія А01 № 339138 (а.с. 5), та взятий на облік платника податків з 13 листопада 2008 р. за № 221, що підтверджується довідкою від 23 червня 2011 р. № 632 (а.с. 156).

Сума позову складається із заборгованості з податку на прибуток, податку на додану вартість та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Щодо заборгованості з податку на прибуток судом, зокрема встановлено таке.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з податку на прибуток у сумі 37 779 грн 38 коп.

Так, відповідачем до позивача були подані декларації з податку на прибуток, у яких відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток:

- за І півріччя 2010 р. № 9006994263 у сумі 9 241 грн 00 коп. (далі -декларація № 9006994263) (а.с. 20);

- за 3 квартали 2010 р. № 9006994259 у сумі 16 846 грн 00 коп. (далі -декларація № 9006994259) (а.с. 21);

- за 1 квартал 2011 р. № 9003471827 у сумі 12 387 грн 00 коп. (далі -декларація № 9003471827) (а.с. 19).

17 травня 2011 р. позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період з І півріччя 2010 р. по І квартал 2011 р., за результатами якої складено акт № 3115/151/157 (а.с. 14-15).

В акті перевірки зазначено, що відповідачем порушено терміни подання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя та 3 квартали 2010 р., за 2010 р., та за І квартал 2011 р. (а.с. 14-15).

Так, граничні строки для подачі декларацій №№ 9006994263, 9006994259, 9003471827 становили 9 серпня, 9 листопада та 9 лютого 2010 р. відповідно, а фактично їх було подано 4 березня 2011 р. Декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 р., граничний строк подачі якої становив 10 травня 2011 р., станом на дату проведення перевірки взагалі подано не було (а.с. 15 на звороті).

31 травня 2011 р. на підставі названого акта перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000160/151-0/1282, яким, керуючись п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 680 грн 00 коп. (далі -податкове повідомлення-рішення № 000160/151-0/1282), та яке було отримано відповідачем 2 червня 2011 р., що підтверджується відповідною відміткою на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 14).

Згідно з вимогами п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 000160/151-0/1282 позивачем винесено правомірно.

Щодо заборгованості з податку на додану вартість судом, зокрема встановлено таке.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 509 грн 00 коп.

25 січня та 5 квітня 2011 р. позивачем були проведені перевірки щодо своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість відповідно за грудень 2010 р. та за січень-лютий 2011 р. За результатами цих перевірок складено акти № 71/15-3 та № 71/15-3 та № 217/15-3 (а.с. 24, 25).

У названих актах перевірки зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, подання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 р. та за січень-лютий 2011 р. з порушенням граничного терміну їх подання (а.с. 24).

Так, граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток за грудень 2010 р. становив 20 січня 2011 р., проте, станом на дату проведення перевірки її подано не було (а.с. 24).

Граничний термін подачі декларацій за січень-лютий 2011 р. становив 21 лютого та 21 березня 2011 р., проте, декларацію за січень 2011 р. фактично було подано 4 березня 2011 р., а за лютий 2011 р. -станом на дату проведення перевірки взагалі подано не було (а.с. 24).

25 січня та 5 квітня 2011 р. на підставі названих актів перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 39/15-3 та № 142/15-3, якими, згідно з п.п. 120.1 ст. 1 Податкового кодексу України, нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн 00 коп. та 340 грн 00 коп. (далі -податкові повідомлення-рішення № 39/15-3 та № 142/15-3 відповідно). Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем у день їх винесення (а.с. 24-25 на звороті).

Як вже зазначалося, вимогами п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України передбачено накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 39/15-3 та № 142/15-3 позивачем винесені правомірно.

Щодо пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності судом, зокрема встановлено таке.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 562 992 грн 51 коп.

Так, у період з 13 по 19 квітня 2011 р. позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28 вересня 2009 р. по 19 квітня 2011 р., за результатами якої 27 квітня 2011 р. складено акт перевірки № 2734/220/33/36210855 (а.с. 28-32).

У розділі «Висновок»названого акта перевірки зазначено, що позивачем встановлено порушення:

- ст.ст. 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (далі -Закон № 185/94-ВР) та відповідно до вимог ст. 4 названого Закону нараховано пеню;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 р. № 15-93 (далі - Декрет), а саме, підприємством не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість (а.с. 30).

Зокрема, згідно з вимогами ст. 1 Закону України № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до вимог ст. 2 названого Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Як убачається зі ст. 9 Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

5 травня 2011 р. на підставі названого акта перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення №№ 0000760220/1079, 0000770220/1078 на суму 562 312 грн 51 коп. та 680 грн 00 коп. відповідно (далі -податкові повідомлення-рішення №№ 0000760220/1079, 0000770220/1078 відповідно) (а.с. 33).

Названі податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу поштою у цей же день, що підтверджується супровідним листом та фіскальним чеком (а.с. 33 на звороті).

Так, податкове повідомлення-рішення № 0000770220/1078 винесено з посиланням на п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49 (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).

Названою нормою передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність, зокрема за порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій (додаток № 2 до акта перевірки № 2734/220/33/36210855) неоподатковуваний мінімум на дату проведення перевірки складав 17 грн 00 коп., а кількість звітних періодів -4 (а.с. 32).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000770220/1078 винесено правомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000760220/1079, то його правомірність підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 р. в адміністративній справі № 2а-5209/11/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алінеас»(відповідача у даній адміністративній справі) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (позивача у даній адміністративній справі) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000760220/1079 від 5 травня 2011 р. (податкове повідомлення-рішення, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення). Даною постановою було відмовлено у задоволенні позовних вимог і вона набрала законної сили.

Крім того, судом враховано, що 9 вересня та 17 листопада 2010 р. відповідачу були виставлені податкові вимоги № 1/210 на суму 32 000 грн 00 коп. та 31 000 грн 00 коп. відповідно, які були отримані останнім 12 жовтня та 17 листопада 2010 р. (а.с. 12).

При вирішенні справи судом також враховано, що згідно з вимогами пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Наявні матеріали справи свідчать, що на дату подачі адміністративного позову у відповідача існує борг зі сплати: податку на прибуток, податку на додану вартість та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності на загальну суму 601 280 грн 89 коп. Зазначена сума боргу підтверджується довідкою позивача від 24 червня 2011 р. № 8213/10/240, деклараціями №№ 9006994259, 9006994263, 9003471827, податковими повідомленнями-рішеннями №№ 00160/151-0/1282, 39/15-3, 142/15-3, 0000760220/1079, 0000760220/1078 та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 13, 14, 19-21, 24-25, 33, 153-155).

Крім того, судом взято до уваги, що представник позивача у судовому засіданні підтвердив часткову сплату відповідачем заборгованості, яка нарахована згідно з переліченими документами, а саме, у сумі 1 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням № 39/15-3 та з декларацією № 9006994259 у сумі 1374 грн 62 коп.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума боргу, яка підлягає стягненню, складає 601 280 грн 89 коп.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алінеас" на користь Державного бюджету України 601 280 (шістсот одна тисяча двісті вісімдесят) грн 89 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 11.06.12.