Постанова № 24868660, 26.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2012 року 2а-1178/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"

до

Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області

про

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (надалі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення двох виконавчих листів, виданих Господарським судом Київської області 06 жовтня 2008 року, про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області здійснити безспірне списання коштів з Державного бюджету України на підставі виконавчих листів від 06 жовтня 2008 року, виданих Господарським судом Київської області по адміністративній справі № А6/432-07 про стягнення з Державного бюджету України 77398,48 грн. податку на додану вартість та про стягнення з Державного бюджету України 110681,24 грн. - штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами порушено встановлений законодавством України порядок виконання судових рішень, а тому повернення виконавчих листів без виконання є безпідставним.

В письмових запереченнях, наданих до суду, відповідач 1 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що виконавчі листи були повернуті позивачу для усунення недоліків і такого, якій не підлягає виконанню, правомірно.

26 березня 2012 року представники позивача та відповідача 1 подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач 2 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з вимогами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулось до Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області із Заявою № 889 про здійснення безспірного списання коштів з Державного бюджету на підставі виконавчого листа по адміністративній справі № А6/432-07 від 06 жовтня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" код ЄДРПОУ 30367782 (р/р 26008301001585 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ МФО 321767) 77398 грн. 48 коп. - податку на додану вартість та із Заявою № 888 про здійснення безспірного списання коштів з Державного бюджету на підставі виконавчого листа по адміністративній справі № А6/432-07 від 06 жовтня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" код ЄДРПОУ 30367782 (р/р 26008301001585 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ МФО 321767) 110 681 грн. 24 коп. - штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сумм бюджетного відшкодування.

В подальшому, дані заяви були передані до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

За результатами розгляду вищезазначених заяв, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області своїм листом від 02.03.2012 року №15-04/44-1179 повернуло виконавчі листи позивачу для усунення недоліків і такого, якій не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із діями Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення виконавчих листів без виконання, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підстав в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" (далі - Постанова) визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуся кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів, у разі їх наявності.

Відповідно до абз. 6 п. 16 Постанови органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів - з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Пунктом 23 Постанови визначено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає вищевказані документи, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органи державної податкової служби. Орган Казначейства надсилає після надходження таких документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку. У разі коли на дату надходження або у процесі виконання виконавчого документа розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів такий розмір із стягувачем, про що повідомляє орган Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство (Державна казначейська служба України) здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Судом встановлено, що вищезазначена процедура, визначена Постановою, Головним управлінням Казначейства була дотримана, але Державна казначейська служба України повернула Головному управлінню Казначейства для подальшого повернення позивачу обидва виконавчих листа від 06.10.2008 року № А6/432-07 про стягнення з Державного бюджету України через Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області 77398,48 грн. податку на додану вартість та 110681,24 грн. штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування для усунення недоліків і такого, якій не підлягає виконанню.

Так, статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що резолютивна частина судового рішення та резолютивна частина виконавчого документа мають співпадати.

Пунктом 16 Постанова чітко передбачено, що орган Казначейства відшкодовує саме пеню, нараховану на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування податку на додану вартість.

Абз. 1 п. 9 Постанови передбачено перелік підстав, коли орган Казначейства повертає стягувачеві виконавчий документ у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано неуповноваженою особою; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Як вбачається з виконавчого листа Господарського суду Київської області від 06.10.2008 № А6/432-07 про стягнення податку на додану вартість у сумі 77398,48 грн. та постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 року, виконавчий лист суду не містить резолютивної частини постанови Господарського суду від 01.10.2007 року № А6/432-07.

Отже, враховуючи те, що виконавчий лист від 06.10.2008 № А6/432-07 про стягнення податку на додану вартість у сумі 77398,48 грн. не відповідає резолютивній частині постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 року, суд вважає, що Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області правомірно повернуло виконавчий лист для усунення недоліків, оскільки останній не відповідав вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо іншого виконавчого листа, який залишився без виконання, суд зазначає наступне.

Так, виконавчий лист Господарського суду Київської області від 06.10.2008 року №А6/432-07 про стягнення 110681,24 грн. штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування не підлягає виконанню, тому що на час винесення постанови Господарського суду Київської області від 01.10.2007 року №А6/432-07 та набранням нею законної сили, чинним законодавством не передбачалося стягнення штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування.

Вищезазначене також суперечить п. 16 Постанови, тому що орган Казначейства відшкодовує пеню, нараховану на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування податку на додану вартість, а не штраф (відсотки) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновків, що виконавчий лист від 06.10.2008 року №А6/432-07 про стягнення 110681,24 грн. штрафу (відсотків) за прострочення повернення заявлених сум бюджетного відшкодування не може бути виконаний Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" не передбачено такий порядок щодо стягнення штрафу (відсотків).

Щодо інших позовних вимог позивача, то вони є похідними від вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо повернення двох виконавчих листів, виданих Господарським судом Київської області 06 жовтня 2008 року, а тому відмова у задоволенні первинної позовної вимоги є підставою для відмови у задоволенні й похідних від неї вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, надав суду добуті у визначений процесуальним законодавством спосіб докази невідповідності вимогам чинного законодавства виконавчих листів, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятого рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.