Рішення № 24868627, 14.06.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/8152/12

Провадження по справі № 2/2601/2697/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Мішкіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, заподіяних йому внаслідок ДТП, що мала місце 08 липня 2011 року по вул. Урлівській м. Києва. Підставою звернення позивача до суду є заподіяння шкоди внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, яка на день подання позову, на думку позивача, не відшкодована повністю, а також наявність прострочення в зобов'язанні відповідача 1 щодо виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. Тому позивач просить стягнути з Відповідача 2 суму збитку, недоплаченого по страхуванню, а з Відповідача 1 -суму пені за прострочення зобов'язання.

Позивач і представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідач НАСК «Оранта»у судове засідання явку свого представника не забезпечив. Надіслав до суду заперечення і клопотання про розгляд справу в його відсутність. Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та дату першого і другого судових засідань був повідомлений належним чином за місцем реєстрації.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідачів та заяві Відповідача 1 про розгляд справи в його відсутність, суд, за згодою позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду, на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 08 липня 2011 року по вул. Урлівській у місті Києві сталася ДТП між автомобілем позивача «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, та автомобілем Відповідача 2 «Шевроле», державний номер НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність Відповідача 2 застрахована в Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Вину водія автомобіля «Шевроле», державний номер НОМЕР_2, встановлено постановою Дарницького районного суду м. Києва.

Позивач, з метою отримання страхового відшкодування від Відповідача 1, вчасно повідомив останнього про настання події та виконав інші обов'язки, передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також позивач надав Відповідачу 1 направлення на СТО, проти якого Відповідач 1 не заперечував і, провівши огляд пошкодженого автомобіля і склавши відповідний протокол, надав позивачу можливість відремонтувати автомобіль. Після проведення ремонтних робіт, 28 вересня 2011 року, позивач надав Відповідачу 1 акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату позивачем 13 600,00 грн. за ремонтні роботи. Позивач не дочекався виплати страхового відшкодування та подав до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відповідну скаргу на дії Відповідача 1. Відповідач 1 прийняв рішення про виплату страхового відшкодування та здійснив саму виплату 24 листопада 2011 року в розмірі 10 448,65 грн. Своїм листом про розгляд звернення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України підтвердила ознаки порушення Відповідачем 1 законодавства у сфері фінансових послуг, зокрема, визначення розміру відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу, не у відповідності до порядку, встановленого законодавством, нездійснення виплати страхового відшкодування протягом встановленого законом строку, несплати пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України складено акт про порушення Відповідачем 1 законодавства у сфері страхування.

У своїх запереченнях проти позову Відповідач 1 стверджує, що провів альтернативний розрахунок суми збитку, отриманого позивачем, шляхом проведення власної оцінки і складення відповідної експертизи та усунув ознаки порушення, виявлені органом нагляду за страховою діяльністю.

Проте доводи Відповідача 1 не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи з огляду на те, що ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлює один зі способів визначення розміру заподіяного збитку і страхового відшкодування (або проведення експертизи, або досягнення згоди про розмір страхового відшкодування) та дає на виплату страхового відшкодування не більше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, чого вчасно зроблено Відповідачем 1 не було.

Отже, Відповідач 1 здійснив виплату страхового відшкодування, проте з порушенням законного строку, і невчасно повідомив позивача про прийняте ним рішення.

Сума збитку, отриманого позивачем від ДТП, є доведеною належним чином та встановлена судом. Враховуючи те, що вона становить 13 600,00 грн. і частково відшкодована Відповідачем 1 у рамках Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у розмірі 10 448,65 грн., решта суми підлягає відшкодуванню Відповідачем 2 на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Відповідач 1 скористався цим правом, тому судом належно оцінено і прийнято до уваги документи СТО про виконання ремонтних робіт.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Суму пені позивачем розраховано невірно з огляду на те, що сума прострочення Відповідача 1 у виплаті страхового відшкодування становить 10 448,65 грн. Отже, розмір пені становитиме 199,67 грн.

Таким чином, обставини позовних вимог, стосовно яких у сторін є спір, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат визначається пропорційно сумі задоволеного за позовом розміру відшкодування збитку в частині, відповідної для кожної сторони відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1188 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 33, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 58, 60, 64, 169, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування збитків -задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186; адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на корить ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 суму пені в розмірі 199 грн. 67 коп. та судових витрат пропорційно задоволеній сумі позову -в розмірі 12 грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3; адреса: 02217, АДРЕСА_1) на корить ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 частину суми заподіяного збитку, недоплаченого страховою компанією, в розмірі 3 151 грн. 35 коп. та судових витрат пропорційно задоволеній сумі позову - в розмірі 198 грн. 25 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя