Постанова № 24868591, 20.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року 2а-514/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовомГостомельського споживчого товариствадоІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської областіпроскасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Гостомельське споживче товариство (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 27.12.2011 року № 0001622350 та податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 1466,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом безпідставно застосовані штрафні санкції, оскільки позивачем не порушувались вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" та п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що податковим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції, а тому оскаржувані рішення є правомірними та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає рішення, прийняті за результатами перевірок, правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2011 року працівниками ДПА в Київській області проведено фактичну перевірку магазину Гостомельського споживчого товариства за адресою: смт. Гостомель, вул. Леніна, 201, за результатами якої складено Акт від 14.12.2011 року № 1209/1000/23/01754178 на бланку № 001212.

Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку про порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а саме: 12.08.2011 року в магазині реалізовано вино "Кагор Український" в скляній пляшці ємкістю 0,7 л по ціні 15,60 грн., що є ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої (мінімальна роздрібна ціна на вино в скляній пляшці ємкістю 0,7 л згідно зазначеної постанови станом на 12.08.2011 року становила 18,00 грн.).

За результатами проведеної перевірки Ірпінською ОДПІ Київської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 27.12.2011 року № 0001622350 на суму 5000,00 грн.

З висновками акту перевірки щодо порушення Позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", що призвело до застосування фінансових санкцій в розмірі 5000,00 грн., суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, з Акту перевірки вбачається, що 12.08.2011 року в магазині позивача здійснювалась реалізація вина "Кагор Український" в скляній пляшці ємкістю 0,7 л по ціні 15,60 грн. (згідно даних контрольної стрічки РРО - чек № 0000001202), проте мінімальна роздрібна ціна на вино ємкістю 0,7 л в скляній пляшці згідно Постанови КМУ № 957 становить 18 грн.

Судом встановлено, що 05 серпня 2011 року позивачем було проведено дооцінку алкогольних напоїв у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року № 819 "Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 30.10.2008 року № 957", якою була визначена мінімальна відпускна ціна у 18,00 грн. на вина у скляній пляшці об'ємом 0,7 л.

Так, з даного Акту вбачається, що позивачем проведено дооцінку вина "Кагор Український", об'ємом 0,7 л та визначено ціну у розмірі 18,00 грн., що підтверджується позицією № 5 Акту дооцінки.

Отже, судом встановлено, що позивачем було приведено ціни у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а тому підстави застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5000,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що рішення Ірпінської ОДПІ Київської області про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2011 року працівниками ДПА в Київській області проведено фактичну перевірку магазину Гостомельського споживчого товариства за адресою: с. Михайлівська Рубежівка, вул. Жовтнева, 36а, за результатами якої складено Акт від 22.12.2011 року № 1243/1000/23/01754178 на бланку № 001236.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення п. 10, п. 12, п. 13 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не зберігання контрольних стрічок протягом 3-х років (з 05.08.2011 року по 08.08.2011 року); незабезпечення відповідності суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 9,25 грн.; здійснення реалізації товару, який необлікований у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 733,00 грн., а також не відображений в книзі надходження товарів № 4 від 22.03.2011 року.

Так, за вищезазначені порушення Ірпінська ОДПІ Київської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032350 від 06.01.2012 року на загальну суму 1645,25 грн., в т.ч. за порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафну санкцію на суму 1466,00 грн.

Проте, суд не погоджується із висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з огляду на наступне.

Як зазначено в акті перевірки від 22.12.2011 року, вибірковою перевіркою встановлено факт здійснення реалізації товару, який необлікований у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 733 грн., а саме в продажу знаходився товар, який не відображений в книзі надходження товарів № 4 від 22.03.2011 року.

Так, відповідальність за вказане порушення передбачена статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до якої до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які необліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, даною статтею встановлено відповідальність саме за реалізацію необлікованого товару.

Як вбачається з Акту перевірки, перевіряючими не було встановлено факт реалізації зазначеної продукції, а тому суд вважає, що якщо до позивача надходив товар, це ще не означає, що проводилася його реалізація, а відповідальність передбачена статтею 20 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" лише саме за реалізацію необлікованого товару.

Крім того, судом встановлено, що продукція на суму 733,00 грн. надійшла до позивача як заміна продукції, яка була неякісною і була оприбуткована раніше, але у зв'язку зі сплином терміну придатності не могла бути реалізована та за правилами співпраці з компанією "Оболонь" підлягала заміні.

Так, даний факт підтверджується актом про виявлення невідповідної продукції в роздрібній мережі за підписами представника позивача, компанії "Оболонь" та представника дистриб'юторської компанії, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд вважає, що за відсутності реалізації даної продукції, застосування відповідальності на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є незаконним, оскільки даною нормою чітко передбачено наявність факту реалізації, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 року №0000032350 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 1466,00 грн. підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Гостомельського споживчого товариства - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування фінансових санкцій від 27.12.2011 року № 0001622350.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 06.01.2012 року №0000032350 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 1466,00 грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 лютого 2012 р.