Ухвала суду № 24867547, 21.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Київ К-54197/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Пилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 07.07.2008 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 р.

у справі №11/194/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

за участю Прокурора Запорізької області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2008 р. (суддя -Гончаренко С.А.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 р. (головуючий суддя -Баранник Н.П., судді -Мірошниченко М.В., Юхименко О.В.), задоволено адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Завод малогабаритних трансформаторів»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі -відповідач). Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 16.01.2008 р. №0000232303/2/401, присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2007 р. №2618/2303/13604900, згідно висновків якого встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. на суму 516556,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.01.2008 р. №0000232303/2/401, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 105 761,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було прийнято на підставі рішення ДПА у Запорізькій області від 25.12.2007 р. про результати розгляду повторних скарг позивача.

Підставою для таких висновків податкового органу стало те, що у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплачена позивачем у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), відображена у розмірі 550396, 00 грн. Перевіркою встановлено, що фактично у березні 2007 р. платником податків було сплачено постачальника податок на додану вартість у сумі 410795,05 грн., відтак відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка визначена у рядку 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. на суму 105761 грн.(516556, 00 грн. - 410795, 00 грн.)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, в Законі чітко передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає та частина від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) саме у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем надані копії належним чином оформлених податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит березня 2007р., копії виписок банку про рух коштів на рахунках, копії платіжних доручень, що фактично підтверджують сплату у березні 2007 р. постачальникам товарів податок на додану вартість у сумі 550396,00 грн.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість у розмірі 105761,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія судів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 07.07.2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 р. у справі №11/194/08-АП залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіПилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.,