Ухвала суду № 24867254, 21.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Київ К-8914/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Пилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехресурс»

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 р.

у справі №А36/561-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехресурс»

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2007 р. (суддя - Кожан М.П.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 р. (головуючий суддя -Коршун А.О., судді Юхименко - О.В., Добродняк І.Ю.), відмовлено у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехресурс»(далі -позивач) до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -відповідач).

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Представниками податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укртехресурс»з питань правових відносин з ТОВ «Реад»за період з 01.01.2003 р. по 31.01.2003 р.

За результатами перевірки складено акт від 07.03.2007 р. №56/23-118/31277213, згідно висновків якого контролюючим органом встановлено порушення підприємством п.5.1 та п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. №283/97 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток підприємств на суму 5914,4 грн.

Крім того перевіркою було встановлено порушення підприємством п.п. 7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2; п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), а саме - підприємством завищено суму податкового кредиту на суму 3285,78 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.03.2007р. №0000072301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7393,00грн., та від 21.03.2007р. №0000082301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4928,67грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивачем було оскаржено іх в адміністративному порядку, за результатами якого прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 06.04.2007 р. №0000082301/1 та №0000072301/1, від 20.06.2007 р. №0000082301/2 та №0000072301/2, від 05.09.2007 р. №0000082301/3 та №0000072301/3, аналогічні за змістом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем наведених у акті перевірки вимог законодавства стало наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006 р. у справі №38/47 за позовом Прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Орджонікідзевської ОДПІ Дніпропетровської області до ТОВ «Реад»та ТОВ «Укртехресурс»про визнання недійсною угоди від 03.01.2003 р., укладеної між ТОВ «Реад»та ТОВ «Укратехресурс»на суму 19 714,70 грн., яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсною вказану угоду; стягнуто з ТОВ «Реад»на користь ТОВ «Укртехресурс»отримані від реалізації за договором товарно-матеріальних цінностей грошові кошти у розмірі 19 741,70 грн.; стягнуто з ТОВ «Укртехресурс»на користь держави грошові кошти у сумі 19 741,70 грн.

Вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006 р. у справі №38/47 набрало законної сили і, відповідно, підлягає обов'язковому виконанню позивачем.

Наведене рішенням обґрунтовано тим, що ТОВ «Реад», яке знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з січня 2003 р. не подавало до податкового органу передбачену законодавством звітність, а укладена між ТОВ «Реад»та ТОВ «Укртехресурс»угода від 03.01.2003 р. на поставку залізобетонної продукції на суму 19 714, 70 грн. -підписана від імені ТОВ «Реад»невідомою особою, а саме - ОСОБА_5, який не мав жодного відношення до реєстрації установчих документів та фактичної діяльності підприємства, підприємницької діяльності від імені ТОВ «Реад»не проводив, директором фірми погодився стати за грошову винагороду, для чого надав невідомій особі паспортні дані та підписав невідомий документ.

Крім того у первинних документах, наданих на підтвердження виконання вказаної угоди не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до абз.4 пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. вказаного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи та приймаючи до уваги обставини, встановлені попередніми судовими інстанціями, а саме - той факт, що первинні документи видані позивачу ТОВ «Реад»є незаконними, оскільки підписані в порушення вимог чинного законодавства, особою, яка не мала відповідного права, відтак не можуть вважатися первинними документами та свідчити про фактичне здійснення зазначеної господарської операції.

Судами попередніх інстанцій було обґрунтовано зазначено, що такі первинні документи не можуть бути свідченням переходу права власності на товарно-матеріальні цінності та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відтак відповідачем було обґрунтовано зроблено висновок щодо відсутності правових підстав у позивача для віднесення до складу валових витрат підприємства сум витрат, понесених у зв'язку з оплатою продукції, придбаної у ТОВ «Реад», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5 914, 4 грн., та, відповідно, до безпідставності формування ТОВ «Укртехресурс»податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Реад», що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 3 285,78 грн.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволені позову.

Крім того, позивач вказує на наявність описки в ухвалі суду апеляційної інстанції як не причину для скасування такого рішення.

Між тим, виправлення описки в судовому рішенні здійснюється в порядку визначеному КАС України.

Так, ч.1 ст.169 КАС України визначено що, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені у судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З наведеного можна зробити висновок, що наявність описки в ухвалі не може бути підставою для скасування судового рішення, а здійснюється за ініціативою сторони судом, який таку описку допустив.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія судів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехресурс» залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 р. у справі №А36/561-07 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіПилипчук Н.Г. Шипуліна Т.М.