Справа № 2025/2961/2012
Номер провадження 2/2025/877/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" червня 2012 р. Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Каращука Т.О., за участю секретаря Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вилучення автомобіля,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду 11 травня 2012 року з позовом до відповідачів про вилучення автомобіля та просить суд зобов'язати відповідачів повернути автомобіль "Славута" ЗАЗ 110307-42, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, колір синій, який залишився після смерті інваліда Великої Вітчизняної війни ОСОБА_3 головному управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у повному комплекті. Витрати по справі покласти на відповідача.
Позивач в судове засідання 22 червня 2012 року не забезпечив явку свого представника, однак від них надійшла заява, в якій вони прохають суд слухати справу за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають.
Відповідачі в судове засідання 22 червня 2012 року не з'явилися, однак надали свої заперечення проти позову, мотивуючи їх тим, що на момент смерті ОСОБА_4 в родині було 2 інваліди ІІ групи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.ст.8, 214-215 ЦПК України суд має вирішити справу відповідно до Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що є чинним на час виникнення спірних правовідносин, якими є відносини між сторонами цивільного процесу, що мають правовий зв'язок в формі юридичних прав і обов'язків .
Судом встановлено, що предметом і підставою вимог позивача є повернення автомобіля особою, яка користується автомобілем, що надавався як гуманітарна допомога інваліду Великої вітчизняної війни ІІ групи ОСОБА_4 11.09.2008 року.
Спірні правовідносини виникли на момент смерті ОСОБА_4, якому був наданий автомобіль марки «Славута»ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, колір синій , за 7% вартості автомобіля з правом керування члену сім'ї ОСОБА_5, як гуманітарна допомога, під час дії «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», затвердженого Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року, який набрав чинності 09.08.2006 року.
За змістом п. 41 цього Порядку автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
У відповідності до ч. 3 ст. 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»автомобіль повертається (вилучається) органам праці та соціального захисту населення в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України, у разі несплати членом сім'ї інваліда, інваліда-війни податків і зборів ( обов'язкових платежів).
Згідно ч.7 п. 41 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»в редакції Постанови КМУ №999 від 19.07.2006 року після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Матеріалами справи встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4, з ним разом була зареєстрована та мешкала інвалід ІІ групи ОСОБА_6.
Відповідно до Постанови КМУ від 08.09.2010 р. №826 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. №999», інвалід або член його сім'ї, який проживає і зареєстрований за місцем постійного проживання та реєстрації інваліда і якому передається право користування ТЗ, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда, інша особа, якій передається право користування автомобілем, повинен подати копію посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії. Датою забезпечення автомобілем вважається день отримання його інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда на підставі акта приймання-передачі, виданого дилером підприємства-постачальника автомобілів для інвалідів. Якщо один із членів сім'ї, що складається з двох та більше інвалідів, перебуває на обліку за умови передачі права користування автомобілем іншому члену сім'ї, така сім'я забезпечується автомобілем тієї модифікації, що відповідає медичним показанням члена сім'ї, якому передано право користування. Реєстраційні документи на ТЗ, яким забезпечується сім'я, що складається з двох і більше інвалідів, оформлюються на одного з них. У цих документах робиться позначка про можливість користування ТЗ іншим інвалідом з числа членів сім'ї, що перебував на обліку як сім'я, за умови відсутності у нього протипоказань до керування. Строк, на який передається право користування автомобілем члену сім'ї інваліда, встановлюється у реєстраційних документах на автомобіль з дозволу головного управління соцзахисту або управління виконавчої дирекції виходячи з обставин конкретної сім'ї інваліда, дитини-інваліда.
Якщо під час техогляду ТЗ, що був у користуванні 10 років, визнано придатним для подальшої експлуатації, ним може бути забезпечений безоплатно або на пільгових умовах за умови письмової згоди інший інвалід, дитина-інвалід, що перебуває на обліку, з урахуванням оціночної вартості ТЗ на день передачі, відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та інших нормативно-правових актів з оцінки майна. При цьому інвалід, дитина-інвалід не знімається з обліку і може користуватись авто до отримання нового. За рішенням головного управління соцзахисту або управління виконавчої дирекції інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда може повернути ТЗ, що перебував у його користуванні без права взяття на облік протягом 10 років з дня отримання повернутого ТЗ. При цьому інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда повертається сума, сплачена за ТЗ, згідно з його оціночною вартістю на день прийняття рішення про повернення коштів. Після смерті інваліда ТЗ, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.
Якщо ж строк експлуатації ТЗ менше ніж 10 років, ТЗ залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї або ж в цій сім'ї є ще інвалід, який:
- мав підстави для забезпечення ТЗ на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців
з дня його смерті;
- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного
проживання і реєстрації;
- не має іншого ТЗ, у т. ч. отриманого через головне управління соцзахисту або управління
виконавчої дирекції.
Таким чином, судом не знайдено обґрунтованих доводів щодо задоволення позову.
На підставі викладеного та Закону України «Про гуманітарну допомогу»№ 1192 від 22.10.1999 року, Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, Постанови КМУ від 08.09.2010 р. №826 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. №999», керуючись ст.ст. 10,60,88,209,213,215,218, 223 ЦПК України суд,-
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вилучення автомобіля -відмовити.
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації судовий збір в дохід держави на р/р 31219206700015 в Лозівському УДК м. Лозова, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 02893953, п. 1.1, в сумі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) гривень 14 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Каращука
Судове рішення № 24866691, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 22.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2961/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: