Рішення № 24866504, 19.06.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/1551/2012

Номер провадження 2/2025/521/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Яценко А.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що 02 червня 2010 року він з відповідачем по справі уклав договір позики, згідно умов якого він передав відповідачу по справі 20000 гривень, за умовою їх повернення до 02 грудня 2010 року зі сплатою 60% річних, тобто 5% щомісячно. Відповідач до теперішнього часу умови договору позики не виконав, в зв'язку з чим повинен виплатити позивачу 20000 гривень суму основного боргу та відсотки за користування коштами у розмірі 21000 гривні. Крім цього винними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у розмірі 20000 гривень. Також в забезпечення виконання зобов'язань договору позики між позивачем та відповідачем 02 червня 2010 року був укладений іпотечний договір, згідно умов якого відповідач по справі передав йому в іпотеку житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки була визначена у розмірі 50000 гривень. Позивачем була направлена вимога на ім'я відповідача з проханням повернути позику та відсотки за користування коштами, яка залишилася без виконання. В зв'язку з чим просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за його відсутності. Крім цього уточнив позовні вимоги та просить звернути стягнення на предмет іпотеки -житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом обернення його у власність ОСОБА_1 в рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання по поверненню йому ОСОБА_2 позики та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.208 ч.1 п.3 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу. Таке ж положення щодо договору позики передбачено ч.1 ст.1047 ЦК України.

Відповідно до ст. 209 ч.1 та 4 ЦК України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлений законом або за домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позивальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Ч.1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України передбачено обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, встановлені договором.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ст.1050 ЦК України, зокрема сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що 02 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до яких позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20000 гривень, які відповідач зобов'язувався повернути позивачу в повній сумі в строк до 02 грудня 2010 року, зі сплатою відсотків винагороди в розмірі 60% річних, тобто 5% щомісячно, які сплачуються одноразово після закінчення терміну дії договору разом з основною сумою боргу. Копія договору позики, який посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3125 є в матеріалах справи.

02 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про передачу в іпотеку житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір забезпечує вимогу іпотекодержателя (позивача у справі), що випливають з договору позики грошей. Предметом договору іпотеки є житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 50000 гривень. Копія вказаного договору, який також був нотаріально посвідчений, знаходиться в матеріалах справи. Іпотечний договір був внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 02 червня 2010 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року за № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положенням ч.1 ст.3 вказаного Закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Ст.4 того ж закону передбачає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Предмет іпотечного договору, укладеного між сторонами відповідає вимогам ст.ст.5, 18 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.12 ч.1 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ч.1, 3 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Ст.39 ч.1 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки, ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняв під заставу житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, як засіб забезпечення виконання зобов'язання за Договором позики, посвідченого 02 червня 2010 року приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 .за реєстровим № 3125.

Цією заставою забезпечувалося виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним ним з ОСОБА_1 договором позики від 02 червня 2010 року, про що свідчить зміст п. 1.1. Договору іпотеки.

Відповідно до п.5.3. Договору іпотеки від 02 червня 2010 року, право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у Іпотекодержателя при невиконанні Іпотекодавцем зобов'язання по поверненню позики за Договором позики.

Вказана умова договору повністю відповідає нормі ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню позики доведений, в зв'язку з чим у позивача виникло безспірне право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Наведені норми іпотечного законодавства (насамперед статті 36, 37 Закону України «Про іпотеку») не виключать можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися.

Оскільки судом встановлено, що іпотечним договором від 02 червня 2010 року сторони по справі визначили для себе конкретний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме обернення його у власність іпотекодержателя у разі настання прострочення боржника за договором позики від 02 червня 2010 року, враховуючи, що у ОСОБА_1 виникло безспірне право звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з невиконанням зобов'язання за Договором позики відповідачем по справі, суд приходить до висновку про правомірність та доведеність належними та допустимими доказами вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки -житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом обернення його у власність позивача в рахунок виконання забезпеченого цією іпотекою зобов'язання по поверненню йому ОСОБА_2 позики в розмірі 41000 гривні, що в підсумку свідчить про належність позивачу права звертатися до суду з такою вимогою з метою захисту своїх порушених прав.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 205, 206, 208, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. п.2 ч.1 ст.1, ч.1 ст.3, ч. ч.1, 3 ст.33, ч.1 ст.37, ч.2 ст.39 та ст.40 Закону України «Про іпотеку»від 5 червня 2003 року за № 898-IV, суд, -

в и р і ш и в :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки -житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом обернення його у власність ОСОБА_1 в рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання по поверненню йому ОСОБА_2 позики.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.А. Смірнова