Ухвала суду № 24866030, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 17/12 (2а-11804/08) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі НАК) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по ро- боті з великими платниками податків (далі СДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2008 року НАК «Нафтогаз України» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до СДПІ, у якому просить визнати проти правними і скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ №0000154120/0 від 17 січня 2008 року, №0000154120/1 від 07 квітня 2008 року, №0001554120/2 від 03 вересня 2008 року, №0001554120/3 від 01 вересня 2008 року, а також рішення СДПІ №3573/10/25-022 від 28 березня 2008 року про результати розгляду первинної скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2011 року закрито провадження у справі в частині оскарження податкових повідомлень-рішень в частині застосування штрафних санкцій, з огляду на примирення сторін в цій частині.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 серпня 2011 року у задоволенні позову НАК «Нафтогаз України»відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови НАК «Нафтогаз України»посилається на те, що дії Державного казначейства України щодо повернення з рахунку Енергетичної регіональної митниці на рахунок Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»коштів у сумі 696 924 942 гривень, які були попередньо перераховані Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на рахунок Енергетичної регіональної митниці за платіжним дорученням №1490 від 29 березня 2007 року, і далі щодо перерахування грошових коштів в сумі 641 307 939 гривень до спеціального фонду Державного бюджету України за іншими призначеннями, а коштів у сумі 55 617 003 гривень на рахунок Міністерства палива та енергетики України, не позбавляють Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" права на податковий кредит.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, що в грудні 2007 року СДПІ проведено документальну невиїзну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за січень, березень, жовтень 2007 року, за результатами складено акт від 28 грудня 2007 року №1061/41-20/20077720 (далі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки та згідно з абзацом «б», абзацом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (чиний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2181-ІІІ) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000154120/0 від 17 січня 2008 року (форма В1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 726 463 грн. 00 коп. за квітень 2007 року, та оскільки вказана сума була позивачу відшкодована, то йому донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 726 463 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції у сумі 363 231 грн. 50 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів правомірність віднесення ним до податкового кредиту коштів у сумі 696 924 942 грн 00 коп. і наявність порушень при прийнятті відповідачем спірних рішень. Водночас відповідач підтвердив обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в якості підтвердження сплати ПДВ при імпорті газу на митну територію України, позивачем подано разом з деклараціями за березень і квітень 2007 року до СДПІ копії ВМД №124000002/7/001013 та №124000002/7/001014 від 30 березня 2007 року і платіжного доручення від 29 березня 2007 року №1490 про сплату 696 924 942 грн. 00 коп. на рахунок Енергетичної регіональної митниці з призначенням платежу: «стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, постанова КМУ від 01 березня 2007 року №340, ПДВ за імпортований природний газ».

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що НАК «Нафтогаз України»має забезпечити у 2007 року перерахування до спеціального фонду державного бюджету податкової заборгованості у сумі не менше 2 640 000 тис.грн. з метою її спрямування на компенсацію НАК «Нафтогаз України»різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу, що використовується на виробництво теплової енергії для населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 340 затверджено Порядок компенсації у 2007 році НАК «Нафтогаз України»різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу, що використовується на виробництво теплової енергії для населення. Зазначеною Постановою також затверджено Порядок перерахування у 2007 році такої компенсації.

Судом встановлено, що на час складання позивачем декларацій з ПДВ за березень, квітень 2007 року (з урахуванням уточнень) сума компенсації різниці між цінами закупівлі та реалізації імпортованого природного газу отримана НАК «Нафтогаз України»та сплачена згідно платіжного доручення від 29 березня 2007 року №1490 на рахунок Енергетичної регіональної митниці, була повернута позивачу і перерахована до спеціального фонду Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, з податку на прибуток та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу.

За цих обставин суд першої інстанції правомірно не знайшов підстав для висновку про наявність у позивача права на податковий кредит у розмірі 696 924 942 грн. 00 коп. та правомірність включення даної суми до податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Окрім цього, правомірність зменшення відповідачем бюджетного відшкодування на суми задекларованого позивачем податкового кредиту по перерахованим Енергетичній регіональній митниці коштам, на час розгляду справи також підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2008 року №7/166, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року №22а-31532/08.

Твердження позивача про неправомірність дій Державного казначейства України щодо повернення коштів суд не бере до уваги з огляду на неналежність цих обставин до предмету справи, що розглядається.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2008 року по справі №42/293-А відмовлено НАК "Нафтогаз України" в задоволенні позову до Державного казначейства України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язання Державного казначейства України попередньо зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України 696 924 942 грн. 00 коп. перерахувати Енергетичній регіональній митниці в рахунок сплати НАК "Нафтогаз України" ПДВ за імпортований газ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів правомірність віднесення ним до податкового кредиту коштів у сумі 696 924 942 грн. 00 коп. і наявність порушень при прийнятті відповідачем спірних рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.