Ухвала суду № 24865911, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-632/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Скіф»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ТОВ «ВП «Скіф»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області (правонаступником якої є Миронівська МДПІ Київської області) № 0000072301 та № 0000082301 від 30 січня 2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було реалізовано товар ТОВ «Про-Імпорт»за ціною, меншої ніж його собівартість.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Миронівської МДПІ Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Миронівською МДПІ Київської області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ВП «Скіф»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, про що складено акт № 1/23-011/34374620 від 11 січня 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000072301 від 30 січня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 63193 грн. 00 коп. та № 0000082301 від 30 січня 2012 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 98200 грн. 00 коп., з яких 78560 грн. 00 коп. -за основним платежем та 19640 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу ТОВ «ВП «Скіф»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ВП «Скіф» суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було зроблено помилковий висновок про заниження позивачем ціни товару, що призвело до необґрунтованого донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та зменшення суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «ВП «Скіф»та ТОВ «Про-Імпорт»було укладено договір № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року. За вказаним договором позивач передав у власність ТОВ «Про-Імпорт»товар, вказаний у видаткових накладних № ВП-0000148 від 17 серпня 2010 року, № ВП-0000174 від 31 серпня 2010 року, № ВП-0000147 від 31 серпня 2010 року, № ВП-0000131 від 31 серпня 2010 року, № ВП-0000284 від 02 листопада 2010 року та № ВП-0000300 від 08 грудня 2010 року.

Також між ТОВ «ВП «Скіф»та ТОВ «Про-Імпорт»02 серпня 2010 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року.

Згідно умов вказаної додаткової угоди позивач взяв на себе зобов'язання надати ТОВ «Про-Імпорт»послуги з деревообробки, підгонки, фрезерування меблів та/або їх частин (деталей), в тому числі, за рахунок поставленого товару.

Для виконання робіт, обумовлених додатковою угодою № 1 до договору № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року, ТОВ «Про-Імпорт»на підставі видаткової накладної № ВП-000462 від 25 жовтня 2010 року передало ТОВ «ВП «Скіф»236 фасадів загальною вартістю 1264070 грн. 35 коп.

Згідно бухгалтерської довідки ТОВ «ВП «Скіф»матеріали, що були отримані від ТОВ «Про-Імпорт»на підставі видаткової накладної № ВП-000462 від 25 жовтня 2010 року за договором № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року були оприбутковані на позабалансовий рахунок 022 та у подальшому видатковою накладною № ВП-000234 від 01 листопада 2010 року були передані ТОВ «Про-Імпорт». Наведені у бухгалтерській довідці обставини підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 022 за жовтень та листопад 2010 року.

Вартість робіт з деревообробки, підгонки, фрезерування меблів та/або їх частин (деталей), виконаних на підставі договору № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02 серпня 2010 року) була зазначена у специфікації № РН-000134 від 01 листопада 2010 року.

Відповідачем під час проведення перевірки було помилково зроблено висновок про те, що у специфікації № РН-000134 від 01 листопада 2010 року зазначено вартість фасадів, які передаються ТОВ «ВП «Скіф»у власність ТОВ «Про-Імпорт»на підставі договору № ВП-00062 від 02 серпня 2010 року. У зв'язку з цим в акті перевірки № 1/23-011/34374620 від 11 січня 2012 року закріплено висновок про те, що 236 фасадів позивачем були продані за цінами, нижчими ніж звичайні ціна на такий товар.

Помилковість вказаного висновку податкового органу підтверджується вищевикладеним.

Як на підставу для задоволення своїх вимог відповідач послався на те, що видаткова накладна № ВП-000462 від 25 жовтня 2010 року, складена ТОВ «Про-Імпорт», та видаткова накладна № ВП-000234 від 01 листопада 2010 року, складена ТОВ «ВП «Скіф», не були надані під час проведення перевірки.

В акті перевірки № 1/23-011/34374620 від 11 січня 2012 року дійсно відсутні посилання на вищевказані документи, однак позивач вказує на те, що вони надавалися перевіряючим. На даний час перевірити вказані обставини немає можливості.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були подані заперечення на акт перевірки, до яких додані копії видаткових накладних № ВП-000462 від 25 жовтня 2010 року та № ВП-000234 від 01 листопада 2010 року.

У відповідності до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Заперечення на акт перевірки відповідачем були отримані 18 січня 2012 року, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені 30 січня 2012 року.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган при прийнятті рішень на підставі акту перевірки № 1/23-011/34374620 від 11 січня 2012 року зобов'язаний був враховувати копії видаткових накладних № ВП-000462 від 25 жовтня 2010 року та № ВП-000234 від 01 листопада 2010 року.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач у даному випадку не мав права визначати базу оподаткування податком на прибуток підприємств із застосуванням звичайних цін.

У відповідності до абз. 2 пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

До таких випадків належить здійснення операцій з пов'язаними особами, страхування ризиків, товарообмінні операції, виплата дивідендів у формі, відмінній від грошової.

Однак, операція між ТОВ «ВП «Скіф»та ТОВ «Про-Імпорт»до таких операцій не належить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ «ВП «Скіф»та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Миронівському районі Київської області (правонаступником якої є Миронівська МДПІ Київської області) № 0000072301 та № 0000082301 від 30 січня 2012 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 лютого 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Миронівської МДПІ Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.