Вирок № 24865108, 30.05.2012, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1/2220/56/12

2220/895/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі : головуючого судді Босюка В.А.

при секретарі Кулеші Л.М.,

з участю прокурора Облог Р.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2003 року за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 28.10.2005 року на 7 місців 6 днів,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2011 року близько 22-ої години, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кухні власного будинку, який знаходиться в с. Плесна, вул. Литовська, 18 Шепетівського району, на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли внаслідок ревнощів дружини ОСОБА_4 до потерпілого ОСОБА_1, та з мотивів помсти за втручання останнього у конфлікт між ним та дружиною, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, під час сварки з потерпілим, умисно наніс останньому удар ножем в черевну порожнину, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота в лівій біляпупковій ділянці з ушкодженням тонкої кишки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Прокурором в інтересах державного закладу «Вузлова лікарня ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці»заявлено позов про стягнення з ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого на суму 585грн..

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково, позов прокурора повністю, щиро розкаявся та пояснив, що ввечері 12 грудня 2011 року разом з потерпілим ОСОБА_1 в кухні в його будинку удвох розпивали спиртні напої, випили 0,5 літра горілки. До приходу потерпілого, цього ж дня він також вжив 250 грамів горілки. Під час розпиття спиртних напоїв з потерпілим через приміщення кухні проходила його теща ОСОБА_5 Потерпілий штовхнув тещу, від чого вона впала назад через поріг у спальну кімнату. Запитавши у потерпілого навіщо він це робить, отримав від нього удар кулаком під око, від чого впав до холодильника. Піднявшись, взяв зі столу, де розпивали спиртне, кухонний ніж, обняв потерпілого за шию і, стоячи один до одного обличчям, правою рукою наніс удар ножем в лівий бік у живіт. Співмешканка потерпілого в цей час стояла у коридорі, теща на конфлікт не виходила. В кухні під час нанесення удару ножем були лише двоє з потерпілим. Після нанесення йому удару кулаком під око потерпілий стояв, і чи мав він намір ще наносити удари, не знає. Підстав потерпілому оговорювати його не має, так як з ним примирились, відшкодував завдану злочином шкоду. Вину визнає частково, тому що удар ножем потерпілому наніс з метою самозахисту.

Крім часткового визнання вини підсудним, його вина у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, стверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового слідства, а саме:

·показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 12 грудня 2011 року, приблизно о 19-ій годині дружина підсудного ОСОБА_4 по телефону запросила його до себе в гості, де на той час перебувала його співмешканка ОСОБА_6. Коли прийшов в будинок ОСОБА_4, то йому співмешканка поскаржилась, що між нею та ОСОБА_7 відбувся конфлікт з приводу заборгованих коштів. Під час суперечки з ОСОБА_7 штовхнув її в обличчя. Після цього він, підсудний з дружиною, теща підсудного пішли в кухню, де розпивали спирні напої. ОСОБА_6 знаходилась з ними, але спиртного не вживала. ОСОБА_7 в цей час перебувала в іншій кімнаті. Розпивши пляшку горілки, поїхав до себе додому, де дав синові підсудного металобрухт, за що той привіз гроші, на які знову придбали пляшку горілки і стали розпивати в кухні підсудного. Теща підсудного пішла в кімнату спати і більше не виходила. Близько 22-ої години вийшли у коридор покурити. Він пішов надвір. Повернувшись у веранду, почув що між підсудним та його жінкою ОСОБА_4 виник конфлікт вони шарпали один одного. ОСОБА_6 сказала, що підсудний ткнув цигаркою в обличчя свої дружині. Він став заспокоювати ОСОБА_3, на що підсудний став з ним сперечатись і по його мові зрозумів, що він ревнує його до своєї дружини, став вигонити його з будинку. Вирішивши йти додому, направився в кухню, щоб забрати свою дублянку, яку залишив там на стільці. Попереду нього по коридору до кухні йшов підсудний, за ним його співмешканка ОСОБА_6 Переступивши поріг у кухню, нагнувся, щоб дістати зі стільця дублянку. Коли він розгинався, до нього повернувся підсудний і наніс удар в область живота, від чого відчув різку пекучу біль, присів, побачив у руках підсудного ніж. Відразу вийшли з співмешканкою з будинку, по телефону викликав свого брата, який автомобілем відвіз його до лікарні. Удару в обличчя підсудному не наносив. Допускає, що міг штовхнути підсудного в спину коли йшов забирати з кухні дублянку, оскільки той йшов попередну нього в кухню. Коли прийшов в гості, то у підсудного вже був синець під лівим оком. Підстав оговорювати підсудного не має, оскільки як до конфлікту, так і тепер перебуває з ним у добрих стосунках, примирились після конфлікту, підсудний відшкодував йому шкоду, претензій до нього не має, просить не позбавляти його волі;

·показаннями свідка ОСОБА_6, яка показала, що 12 грудня 2011 року вона із співмешканцем ОСОБА_1 гостювали у подружжя ОСОБА_3. Після 21-ої години її співмешканець вийшов на двір і в цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого підсудний ткнув ОСОБА_4 цигаркою в обличчя. Ірина стала плакати та побачивши, що у будинок заходить ОСОБА_1, поскаржилась на поведінку свого чоловіка та попросила з ним поговорити. Коли потерпілий став заспокоювати ОСОБА_3, останній став ображати його нецензурними словами, вигонити з будинку. Вирішивши йти додому, потерпілий пішов в кухню, щоб забрати дублянку. Коли потерпілий брав зі стільця дублянку, то побачила, як він раптово присів, взявшись руками за живіт. Тоді в руці підсудного вона побачила ніж, та почула, що він щось кричав до потерпілого. Коли потерпілий піднявся, то побачила у нього на животі рану, з якої йшла кров. Після цього пішли з потерпілим з будинку ОСОБА_3. Синець на обличчі підсудного бачила 12 грудня 2011 року ще до приходу в будинок потерпілого;

·показаннями свідка ОСОБА_7, яка показала, що 12 грудня 2011 року перебувала у будинку ОСОБА_3, де останній розпивав спиртні напої з потерпілим. Чи був тоді синець під очима у ОСОБА_3, не пам'ятає. Самого конфлікту не бачила, оскільки пішла додому раніше. На даний час їй відомо, що ввечері 12 грудня 2011 року ОСОБА_3 поранив ОСОБА_1 ножем у живіт;

·показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що співмешкає з сином підсудного ОСОБА_9. 12 грудня 2011 року, перебуваючи у будинку ОСОБА_3, біля 22-ої години чула крик між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, якого підсудний вигонив з будинку. Вийшовши на двір, побачила, як ОСОБА_6 надавала потерпілому допомогу та казала, що його підрізав ОСОБА_3 ножем;

·показаннями свідка ОСОБА_4, яка ствердила факт нанесення ножового поранення її чоловіком потерпілому ОСОБА_10, однак за яких обставин скоєно поранення, вона не бачила. Факт конфлікту з чоловіком перед нанесенням ним ножового поранення потерпілому заперечує;

·показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що 12 грудня 2011 року близько опівночі, як ургентний хірург Шепетівської ЦРЛ оглядав ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Під час огляду у ОСОБА_1 було виявлено одну колото-різану рану в області живота біля пупка. ОСОБА_1 пояснив, що поранення йому спричинив знайомий під час сварки у с. Плесна, вів себе зверхньо, від стаціонарного лікування відмовився;

·оголошеними в суді показаннями свідка ОСОБА_5 (а.с. 124-125), з яких слідує факт розпитття спиртних напоїв, конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Про спричинення ОСОБА_3 ножового поранення потерпілому їй стало відомо від дочки ОСОБА_4 Очедидцем нанесення ножового поранення вона не була;

·даними протоколу огляду та вилучення від 13.01.2012 року (а.с. 26), згідно якого оглянуто кухонну кімнату будинку ОСОБА_3 по вул. Литовській, 18 в с. Плесна Шепетівського району. Її розмір становить 3 х 3 метра, де з лівої сторони знаходиться холодильник, з правої сторони груба, кухонний сервант та двері у спальну кімнату, прямо вікно під яким є кухонний стіл. В ході огляду вилучено кухонний ніж з пластмасовою ручкою чорною кольору з трьома алюмінієвими заклепками;

·даними протоколу очної ставки між потерпілим та обвинуваченим (а.с. 60-62), де потерпілий та обвинувачений підтвердили свої показання про обставини отримання ножового поранення, обвинувачений не заперечує конфлікту з своєю дружиною перед спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому;

·даними протоколів очних ставок між свідком ОСОБА_6 та обвинуваченим (а.с.63-64), ОСОБА_6 та потерпілим (а.с.65-66), в ході чого свідок заперечує нанесення в кухні потерпілим ударів в обличчя обвинуваченому, стверджує наявність у ОСОБА_3 синяка під лівим оком до приходу потерпілого, конфлікту між підсудним та його дружиною в ході якого ОСОБА_3 тушив цигарку в обличчя своєї дружини ОСОБА_4;

·даними протоколу очної ставки між потерпілим та свідком ОСОБА_7 (а.с.67-68), де потерпілий стверджує наявність до свого приходу в будинок ОСОБА_3 12 грудня 2011 року синяка під оком у останнього, свідок про таке не стверджує і не заперечує, оскільки не пам'ятає;

·даними протоколу виїмки від 23.01.2012 року (а.с. 70), згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 проведено виїмку светра чорного кольору;

·висновком судово-трасологічної експертизи №10 від 26.01.2012 року з фототаблицями до нього (а.с. 76-87), згідно якого на поверхні вилученого у потерпілого ОСОБА_1 сверта виявлений колото-різаний отвір;

·висновком судово-медичної експертизи №47 від 17.01.2012 року (а. с. 37-38), з яким погодився підсудний, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження: проникаюче поранення живота в лівій біляпупковій ділянці з ушкодженням тонкої кишки, яке ймовірно виникло від дії гострого колючо-ріжучого предмета, за своїм характером належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент спричинення. В момент отримання тілесного ушкодження ОСОБА_1 міг знаходитись у вертикальному положенні або близькому до нього оберненим передньою частиною свого тіла до травмуючого предмета;

·даними протоколу огляду речових доказів (а.с. 101), згідно якого у належному потерпілому светрі трикотажному в'язаному чорного кольору, в передній нижній частині на відстані 18 сантиметрів від нижнього краю наявний наскрізний отвір. Довжина ножа, вилученого у домоволодінні ОСОБА_3 становить 18,5см., довжина клинка 7см, довжина ручки 11,5см.;

·даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до нього за участю обвинуваченого (а.с. 114-121), де останній розповідає та показує, за яких обставин завдав ножове поранення потерпілому;

·оглянутими в суді речовими доказами, під час чого підсудний ствердив нанесення ножового поранення потерпілому пред'явленим йому ножем, потерпілий ствердив, що під час отримання від ОСОБА_3 ножового поранння був одягнений в наданий для огляду светр.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності та вважаючи їх відповідаючими фактичним обставинам, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, яке небезпечне для життя в момент заподіяння доведена, його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України.

Суд відхиляє показання підсудного ОСОБА_3 про обставини за яких він вказує спричинив потерпілому ножове поранення, показання свідка ОСОБА_5 в частині застосування до неї насилля потерпілим, показання свідка ОСОБА_4 про відсутність конфлікту з ОСОБА_3 перед нанесенням ножового поранення потерпілому, оскільки такі спростовуються показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_6, даними очних ставок між свідком ОСОБА_6 та обвинуваченим, свідком ОСОБА_6 та потерпілим, свідком ОСОБА_7 та потерпілим, висновком судово-медичної експертизи №47. Наявність конфлікту з дружиною не заперечував і сам підсудний в ході очної ставки з потерпілим.

В ході досудового та судового слідства потерпілий та свідок ОСОБА_6 чітко стверджували, що ОСОБА_3 наніс ножове поранення ОСОБА_1 коли останній, перед тим як йти додому, зайшов за обвинуваченим в кухню, нагнувшись взяти зі стільця свою дублянку. Вказаному передував конфлікт між ОСОБА_3 та його дружиною, під час якого ОСОБА_3 ткнув дружині цигаркою в обличчя, і який на прохання останньої намагався припинити потерпілий. Дане твердження узгоджується з висновком судово-медичної експертизи №47, згідно якого в момент отримання тілесного ушкодження ОСОБА_1 міг знаходитись у вертикальному або близькому до нього положенні оберненим передньою поверхнею свого тіла до травмуючого предмета.

З показань потерпілого, свідка ОСОБА_6 слідує, що синець під оком ОСОБА_3 був ще до приходу в будинок обвинуваченого потерпілого ОСОБА_1 Свідок ОСОБА_7 не може стверджувати відсутність синця у ОСОБА_3 до приходу потерпілого. Висновок судово-медичної експертизи №60 від 25.01.2012 року (а.с.42) лише припускає можливість виникнення у ОСОБА_3 синця під лівим оком, поверхневої рани в ділянці зовнішнього кута лівого ока у строк та при обставинах, на які вказує ОСОБА_3, не є категоричним. Тому суд оцінює такий висновок з врахуванням сукупності інших доказів у справі і відхиляє як доказ заподіяння вказаного у ньому тілесного ушкодження потерпілим.

Показання свідка ОСОБА_5 (а.с.124-125) суперечать показанням обвинуваченого, оскільки свідок вказує, що ОСОБА_3 заточився і впав до холодильника в кухні в результаті того, що потерпілий взяв його за одяг і штовхнув від себе, а не від удару під око, як вказує підсудний.

Крім того, показання підсудного, його дружини свідка ОСОБА_4, тещі ОСОБА_5, суд оцінює, як показання заінтересованих у результатах справи осіб, дані з метою уникнення підсудного від відповідальності за фактично скоєне. Підстав потерпілому оговорювати ОСОБА_3, виходячи з товариських стосунків між ними, за показами як потерпілого, так і підсудного в суді, не має.

Доказів, що ОСОБА_3 завдав ножове поранення потерпілому з метою самозахисту судом не встановлено, оскільки відсутні докази про напад (посягання) потерпілого на ОСОБА_3

Призначаючи підсудному вид та розмір покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, позицію потерпілого, який просить не позбавляти підсудного волі, оскільки примирився з ним та не має претензій.

ОСОБА_3 судимий за скоєння злочинів проти життя та здоров'я особи, скоїв тяжкий злочин проти здоров'я особи, негативно, як схильний до зловживання спиртними напоями, вчинення дебошів і скандалів у побуті, маючий неодноразові приводи в міліцію, характеризується за місцем проживання, здоровий та працездатний.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування шкоди та примирення з потерпілим, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

За наведених обставин, суд приходить до висновку необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 121 КК України з відбуванням такого реально.

Позов прокурора підлягає до задоволення на суму 585 грн., оскільки саме такі витрати понесені медичним закладом на лікування наслідків тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_3 для потерпілого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь вузлової лікарні станції Шепетівка Південно-Західної залізниці, р/р 35223002000787 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, КОД 01110937, 585 грн. витрат, понесених на лікування потерпілого ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, код №25575309 506,52грн. за дослідження.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню підписку про невиїзд.

Речові докази: кухонний ніж знищити; светр повернути потерпілому ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області через суд, що постановив вирок протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя