Ухвала суду № 24862995, 14.06.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №3-в-9 Головуючий у суді у 1 інстанції - ВасяновичНомер провадження 22-ц/1890/1134/12 Суддя-доповідач - Маслов Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року

у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року подання державного виконавця було задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, з вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання постанов управління пенсійного фонду України в м. Глухові про стягнення штрафів в розмірі 3400 грн. та 2133 грн., та постанови Територіальної державної інспекції праці в Сумській області про стягнення штрафу в розмірі 1360 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

При цьому зазначає, що судом не було враховано, що з метою забезпечення виконання постанов пенсійного фонду та інспекції праці державним виконавцем було накладено арешт на його майно, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 легковий автомобіль марки ВАЗ 2107 1993 року випуску, та на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2, тому борг може бути погашений шляхом реалізації автомобіля, вартість якого перевищує суму боргу, а обмеження його у праві виїзду поставить його у ще більш скрутне матеріальне становище, оскільки він проживає та працює у м. Москва, Російської Федерації.

Розглянувши матеріали справи в межах заявленого подання і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга на підставі ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, на виконанні у державного виконавця знаходяться виконавчі провадження з виконання постанов управління пенсійного фонду України в м. Глухові серія СУ №715 від 15 грудня 2009 року про стягнення штрафу в розмірі 3400 грн., серія СУ №689 від 21 вересня 2009 року про стягнення штрафу в розмірі 2133 грн., та постанови Територіальної державної інспекції праці в Сумській області №18-02-015/095 від 22 вересня 2010 року про стягнення штрафу в розмірі 1360 грн. Відділ ДВС надав суду докази, які свідчать про ухилення боржника від виконання рішень компетентних органів, про його неявку до відділу на неодноразові виклики, про несплату ним сум, зазначених у виконавчих документах.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) на громадянина України, є підставою для тимчасового обмеження його у праві виїзду громадянина України за кордон.

Згідно зі ст.377-1 ЦПК України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Судом першої інстанції при задоволенні подання державного виконавця було взято до уваги місце проживання ОСОБА_1, наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ту обставину, що він проживає в Російській Федерації, суму несплачених штрафів, яка є значною, та систематичне ухилення боржника від їх погашення.

Колегія суддів вважає оцінку доказів судом першої інстанції такою, яка відповідає вимогам ст.212 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем вже було накладено арешт на майно боржника і обмеження його у праві виїзду за кордон є зайвим заходом забезпечення виконання рішень пенсійного фонду та інспекції праці, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки арешт майна боржника здійснюється для забезпечення реального виконання рішення, а обмеження у праві виїзду за межі України є заходом стимулювання до самостійного виконання боржником зобов'язання, які можуть застосовуватись незалежно один від одного.

Колегія суддів зважує і на те, що державний виконавець неодноразово повістками викликав ОСОБА_1 у відділ ДВС для сприяння у виконанні рішень, однак боржник жодного разу не з'явився, що свідчить про його ухилення від сплати грошей. Саме про це йдеться у поданні державного виконавця, яке складене на підставі і у відповідності з п. 18 ч.3 ст.11 Закону «Про виконавче провадження» та розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту України від 2 квітня 2012 року №512-5.

Сплата боржником 20 квітня 2012 року 500 грн. на виконання виконавчих документів не звільняє його від погашення всієї суми штрафів.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Крім того, в судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді на неналежний рахунок. Тому, на думку колегії суддів, кошти в сумі 107,3 грн. сплачені апелянтом на рахунок 31213206700002, за квитанцією №16 від 20 квітня 2012 року підлягають поверненню. В зв'язку з цим з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді в сумі 107,3 грн. на належний рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Повернути ОСОБА_1 сплачені на неналежний рахунок кошти в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп. на рахунок 31211206780002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -