Постанова № 24850912, 26.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р. Справа № 2а-1670/11246/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1670/11246/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Кредмаш Сервіс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 та № 00000372202/1910.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суд першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кредмаш Сервіс" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 21 серпня 2009 року (ЄДРПОУ 36618647), про що видане відповідне свідоцтво. Позивач взятий на облік в Кременчуцькій ОДПІ з 25 серпня 2009 року та є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 15 вересня 2009 року № 100244881).

З 10 травня 2011 року по 16 травня 2011 року відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Кредмаш Сервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 14 травня 2010 року по 06 січня 2011 року при виконанні експортного контракту № 10/041/05 від 14 травня 2010 року з ТОО "Атырау жолдары" (Республіка Казахстан).

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складений акт від 23 травня 2011 року № 3186/22-218/36618647 (а.с. 11-17), яким встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження виручки в сумі 272000,00 дол.США (2164848,00 грн.) за період з 15 грудня 2010 року по 06 січня 2011року та вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2011 року.

Встановлені податковим органом порушення стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 (а.с. 9), яким визначено суму штрафу за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2011 року в розмірі 170,00 грн. та № 0000382202/1910 (а.с. 7), яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 149451,46 грн.

Позивач донараховані зобов'язання не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку.

За результатами процедури оскарження податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 та № 0000372202/1910 вищі контролюючі органи залишили скарги ТОВ "Кредмаш Сервіс" без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 та № 00000372202/1910 Кременчуцькою ОДПІ прийняті правомірно та обґрунтовано.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року №0000372202/1910 не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2010 року між позивачем та ТОО "Атырау жолдары" укладено Контракт № 10/041/05 (а.с. 29-33), відповідно до якого продавець зобов'язується поставити асфальтозмішувальну установку ДС-1683 в кількості 1 шт. Загальна сума контракту - 768560,00 дол. США. на умовах поставки - СРТ (ст. Жинішке, Республіка Казахстан, залізничним транспортом). Контрактом передбачено безготівковий порядок оплати товару за графіком: 204000,00 дол. США - у строк до 25 травня 2010 року; 292560,00 дол. США - на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження; 272000,00 дол. США - на протязі 80 днів з моменту відвантаження продукції. Строк дії договору - до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.

На виконання умов Контракту ТОВ "Кредмаш Сервіс" здійснило поставку асфальтозмішувальної установки на підставі експортної ВМД № 6836 від 17 червня 2010 року (а.с. 53) на загальну суму 768560,00 дол. США (6081538,42 грн.). Граничним терміном отримання виручки за вказаною угодою є 14 грудня 2010 року. Даний факт позивачем не заперечується.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що грошові кошти надійшли від контрагента позивача в загальній сумі 768560,00 дол. США (6098148,94 грн.) на валютний рахунок ТОВ "Кредмаш Сервіс" № 26006501332336 (дол. США) в ПАТ "ОТП Банк" з порушенням строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а саме: третю частину платежу здійснено покупцем за Контрактом від 14 травня 2010 року № 10/041/05 - 272000,00 дол. США (2164 848,00 грн.) - 06 січня 2011 року, тобто з простроченням 180-денного терміну розрахунків по експортних операціях, встановленого статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", на 23 дні.

Разом з тим, ТОВ "Кредмаш Сервіс" з метою забезпечення терміну своєчасного проведення розрахунків по експортних операціях звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з нерезидента ТОО "Атырау жолдары" суми боргу 344900,00 дол. США.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 грудня 2010 року справа прийнята до провадження в Арбітражному суді за № 354к/2010, а позивача зобов'язано протягом 30 днів з дня одержання вказаної постанови сплатити арбітражний збір та надати відповідні докази.

24 березня 2011 року позивач звернувся із заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про припинення арбітражного розгляду справи в зв'язку із погашенням заборгованості ТОО "Атырау жолдары" - 06 січня 2011 року.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 березня 2011 року арбітражний розгляд припинено за заявою позивача.

Таким чином, підставою для прийняття вказаної постанови була заява позивача, подана внаслідок добровільної сплати боржником суми боргу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з п.2 ст. 32 Закону України від 24.02.1994р., № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно - імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року по справі №21-422а11.

В даному випадку, підставою для прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України постанови від 29 березня 2011 року про припинення арбітражного розгляду справи була подана заява позивача в зв'язку із погашенням заборгованості відповідачем - ТОО "Атырау жолдары".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач вчинив усі необхідні дії для стягнення боргу з нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом, що виключає можливість застосування до підприємства відповідальності за статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що дії податкового органу щодо нарахування на суму простроченої дебіторської заборгованості пені за 23 дні прострочення (з 15 грудня 2010 року по 06 січня 2011 року) на суму 149451,46 грн. відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону, є обґрунтованими, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової - про задоволення позовних вимог шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000382202/1911 (а.с. 9), яким визначено суму штрафу за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2011 року в розмірі 170,00 грн. з огляду на таке.

Відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, необхідно декларувати належні їм валютні цінності, які знаходяться за межами України, в тому числі одержані у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України і здійснювати декларування щоквартально.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми власності, а також для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлено єдині строки подання квартальної фінансової звітності - не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річної - не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Згідно з ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно вимог частини 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Підпунктом 2.7 Положення "Про валютний контроль", затвердженого Постановою Правління Національним банком України від 08 лютого 2000 року № 49, передбачено, що за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, зокрема, порушення строків декларування - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що позивачем Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, в якій в розділі III п.5 повинно було задекларувати прострочену дебіторську заборгованість по експортному контракту № 10/041/05 від 14 травня 2010 року з ТОО "Атырау жолдары" (Республіка Казахстан) в сумі 272 000,00 дол. США станом на 01 січня 2011 року до Кременчуцької ОДПІ та до територіального відділення НБУ не подавалась.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що позивачем не надано доказів на спростування такого порушення та чіткого правового обґрунтування щодо неправомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000382202/1911.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. за неподання у встановленому Законом порядку Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2011 року про декларування простроченої дебіторської заборгованості за експортним Контрактом № 10/041/05 від 14 травня 2010 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000382202/1911 Кременчуцькою ОДПІ прийняте правомірно та обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1670/11246/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911 та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2011 року № 0000372202/1911.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. по справі № 2а-1670/11246/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.