Ухвала суду № 24850002, 21.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 р.Справа № 2а-11480/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-11480/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маттіола"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових вимог та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маттіола» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі - відповідач) про скасування податкових вимог та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року адміністративний позов задоволено, скасовано першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №1/369 від 03.08.2010 року, скасовано другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 2/435 від 09.09.2010р.; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 21.07.2010р. №0002072330/0; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 134 від 22.10.2010р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року та постановити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 04.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки за № 1904/23-304/33121726 від 11.06.2010 року.

У відповідності до висновків вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема заниження позивачем податку на прибуток на суму 36625,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року на суму 36625,00 грн.

Вищевказані порушення встановлені у зв'язку з тим, що позивачем віднесено до складу валових витрат послуги нотаріуса ОСОБА_1 з нотаріального посвідчення попереднього договору купівлі - продажу земельної ділянки загальною площею 5,2491 га по вул. Плеханівська,128 в м. Харкові, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Приоритст - капітал».

Так, відповідачем було враховано, що договір купівлі - продажу повинен був бути засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1

Проте, вищевказаний договір купівлі-продажу було укладено 16.04.2008 року та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2

В зв'язку з тим, що витрати позивача, сплачені за посвідчення попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки не мають відношення до ведення позивачем господарської діяльності в зв'язку з чим віднесення послуг нотаріуса в розмірі 146500,00 грн. до складу валових витрат в 1 кварталі 2008 року є порушенням вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем було пред'явлено першу податкову вимогу № 1/369 від 03.08.2010р., другу податкову вимогу № 2/435 від 09.09.2010р., а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010р. № 0002072330/0 про донарахування позивач податкового зобов'язання з податку на прибуток і штрафних санкцій та, в подальшому, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів позивача в рахунок погашення його податкового боргу № 134 від 22.10.2010р.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача прийняті необґрунтовано, з невірним застосуванням норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції на підставі наступного.

У відповідності до вимог ч.1, 3 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Так, між позивачем та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Приоритет-капітал» 29.02.2008 року було укладено попередній договір до договору купівлі - продажу земельної ділянки.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Приоритет-капітал» в зв'язку з наступним укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 5,2491 га, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Плеханівська,128 та належить позивачу на праві приватної власності та сплачує позивачу попередню оплату в сумі 1465000000,00 грн. на його поточних рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначений договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1 Відповідно до копії рахунку-акту за № 42 та копії банківської виписки за послуги з нотаріального посвідчення позивачем приватному нотаріусу було сплачено 146500,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що наявність даного договору та факт сплати коштів приватному нотаріусу за його послуги відповідачем не заперечується, дійсність договору не оспорюється.

Відповідно до укладеного між сторонами попереднього договору покупцем ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Приоритет - капітал» на користь позивача було сплачено грошові кошти за земельну ділянку, що підтверджується п.3 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 16.04.2008 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про недотримання сторонами умов договору від 29.02.2008 року відповідно до якого сторони мали укласти основний договір земельної ділянки у визначений час у приватного нотаріуса ОСОБА_1, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що укладення основного договору між сторонами, якщо його посвідчено іншим нотаріусом, не тягне його недійсність та не виключає виконання обох договорів, оскільки чинне законодавство України не передбачає обов'язку сторін господарських договорів здійснювати нотаріальне посвідчення договорів у певних державних або приватних нотаріусів та у визначений час.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, обидва договори (попередній та основний) сторонами виконано, що сторонами у справі не заперечується.

Згідно вимог п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що податкові вимоги, податкове повідомлення рішення, а також рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок його податкового боргу відповідачем прийнято необґрунтовано, правомірність прийняття вищезазначених рішень належним чином не доведено, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновків, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-11480/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2012 р.