Ухвала суду № 24849615, 15.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-5123/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Гуцала М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011р. по справі № 2а-5123/11/2070

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"

про зобов'язання виконати вимогу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, звернувся до суду з позовом до ДП "Харківський завод електроапаратури", в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд зобов'язати ДП "Харківський завод електроапаратури" виконати вимогу від 18.01.2011р. № 06-21/423, а саме: повернути на р/р або в касу підприємства зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок нарахування та виплати заробітної плати за завищеними посадовими окладами в сумі 7554,48 грн.; повернути на р/р або в касу підприємства зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок зайвого нарахування та виплати надбавки за спеціальні роботи в сумі 2415,23 грн.; повернути на р/р або в касу підприємства зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок невірного визначення середнього заробітку в сумі 1093,34 грн.; провести перерахунок та відповідні взаєморозрахунки щодо сум внесків до державних цільових фондів та зарахувати кошти в сумі 4291,15 грн. в рахунок майбутніх платежів; повернути на р/р або в касу підприємства зайво відшкодовані підзвітним особам кошти в загальній сумі 2521,97 грн.; стягнути з винної особи збитки від нестачі в сумі 109962,18 грн., різницю між сумою збитків та обліковою вартістю основних засобів в розмірі 54981,09 грн. перерахувати в дохід бюджету, облікову вартість активів в сумі 54981,09 грн., повернути на р/р підприємства; забезпечити відшкодування збитків від нестачі пального в сумі 6787,02 грн., різницю між сумою збитків та облікового вартістю палива в розмірі 4243,92 грн. перерахувати в дохід бюджету, облікову вартість пального в сумі 2543,10 грн. повернути на р/р підприємства; стягнути з винних осіб нестачу готівки в сумі 100,00 грн.; вжити заходів щодо відшкодування зайво списаних продуктів харчування на суму 1130,27 грн.; відшкодувати необґрунтовані витрати підприємства, пов'язані зі здійсненням витрат, не передбачених фінансовими планами, на загальну суму 96 697,00 грн.; вжити заходів щодо вирішення питання доцільності подальшого обліку об'єкту "Іванівська підстанція" вартістю 2 269 781,70 грн. у складі незавершеного будівництва.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 р. адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" про зобов'язання виконати вимогу задоволено частково.

Зобов'язано ДП "Харківський завод електроапаратури" виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області від 18.01.2011 № 06-21/423, а саме:

- повернути на розрахунковий рахунок або в касу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок нарахування та виплати заробітної плати за завищеними посадовими окладами в сумі 7554,48 грн.;

- повернути на розрахунковий рахунок або в касу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок зайвого нарахування та виплати надбавки за спеціальні роботи в сумі 2415,23 грн.;

- повернути на розрахунковий рахунок або в касу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" зайво сплачені на виплату заробітної плати кошти внаслідок невірного визначення середнього заробітку в сумі 1093,34 грн.;

- провести перерахунок та відповідні взаєморозрахунки щодо сум внесків до державних цільових фондів та зарахувати кошти в сумі 4291,15 грн. в рахунок майбутніх платежів;

- повернути на розрахунковий рахунок або в касу підприємства зайво відшкодовані підзвітним особам кошти в загальній сумі 2521,97 грн.;

- забезпечити відшкодування збитків від нестачі пального в сумі 6787,02 грн., різницю між сумою збитків та облікового вартістю палива в розмірі 4243,92 грн. перерахувати в дохід бюджету, облікову вартість пального в сумі 2543,10 грн. повернути на розрахунковий рахунок Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури";

- стягнути з винних осіб нестачу готівки в сумі 100,00 грн.;

- вжити заходів щодо відшкодування зайво списаних продуктів харчування на суму 1130,27 грн.;

- відшкодувати необґрунтовані витрати підприємства, пов'язані зі здійсненням витрат не передбачених фінансовими планами на загальну суму 96 697,00 грн.;

- вжити заходів щодо вирішення питання доцільності подальшого обліку об'єкту "Іванівська підстанція" вартістю 2 269 781,70 грн. у складі незавершеного будівництва.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року здійснено заміну позивача - Контрольно-ревізійного управління в Харківській області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що відповідно до п.2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Голів КРУ України на IV квартал 2010 року, п.п. 1.1.4.1 плану роботи КРУ в Харківській області на IV квартал 2010 року, та на підставі направлень, виданих начальником Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, ревізійною групою проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», підпорядкованого Національному космічному агентству України, за період з 01.07.2008р. по завершений звітний період 2010 року.

Ревізію проведено з 11.10.2010 року по 04.12.2010 року у відповідності до питань програми та робочого плану з відома голови ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_1 та в.о. головного бухгалтера ДП «ХЗЕА» ОСОБА_2.

Ревізію проведено вибірковим способом з питань, визначених програмою, на підставі документів, перелік яких наведений у додатку 2 до акта.

За результатами ревізії складено акт ревізії 10.12.2010р. № 06-12/144 (а.с. 16-111 т.1), яким встановлено факти зайвого нарахування заробітної плати внаслідок нарахування її за посадовими окладами, що перевищують оклади, визначені відповідними штатними розписами, що є порушенням ст.ст. 96, 97 Кодексу Законів про працю України, ст. 5 Закону України «Про оплату праці»; порушення вимог Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414; п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.1995 року № 100; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2.11, п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637; Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116; п.2.2 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 року № 157; п.п. 4, 5 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі та їх дочірніх підприємств, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 року № 173; п. 2 ст. 75 ГК України.

На підставі п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольну ревізійну службу в Україні» та п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, голові ліквідаційної комісії Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» пред'явлена вимога від 18.01.2011 р. № 06-21/423 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань на загальну суму, яка на час пред'явлення вимоги залишилась не відшкодована, у розмірі 15706199,98 грн.

Листом від 22.02.2011 року за № 66/182 Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» повідомило відповідача про усунення виявлених ревізією порушень, з якого вбачається, що вимоги Контрольно-ревізійної служби в Харківській області щодо усунення порушень частково виконані. Не усунутими залишаються порушення фінансової дисципліни на загальну суму 2522109,90 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, є обґрунтованими заявлені позовні вимоги та наявні правові підстави для забезпечення відшкодування встановлених порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів в частині, в якій вимога не виконана у добровільному порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з ч.2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні» службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.09.2010 року № 319409 Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» (далі - ДП «ХЗЕА»), (14308262) є юридичною особою, форма власності - загальнодержавна, організаційно-правова форма господарювання - державне підприємство. Підпорядкованість Національному космічному агентству України. Основними видами діяльності підприємства згідно КВЕД є: 33.20.1 виробництво контрольно-вимірювальних приладів; 29.54.1 виробництво машин та устаткування для виготовлення текстильних, швейних, хутряних та шкіряних виробів; 31.20.3 монтаж електророзподільної та контрольної апаратури; 51.43.1 оптова торгівля електропобутовими приладами; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідач діє на підставі Статуту, який затверджено Наказом Національного космічного агентства України від 10.05.2006р. №2129, генеральним директором Національного космічного агентства України ОСОБА_3С, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 04.07.2002р., номер запису 1480109000Ю16660.

Згідно зі Статутом ДП «ХЗЕА» засноване та здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про власність», Указу Президента України від 27.10.1998р. №1190/98 «Про заходи щодо підвищення ефективності космічної довільності», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №236-р та спільного наказу Мінпромполітики України та КАУ від 09.04.1999р. №173/42 «Про передачу до сфери управління НКАУ державних підприємств», інших нормативних актів.

Відповідно до п.3.2 Статуту підприємство є єдиним господарським комплексом, до складу якого входять спеціалізовані виробництва, спеціалізоване конструкторсько-технологічне бюро, комерційно-збутова фірма, торгівельно-промислова фірма та інші виробничі і не виробничі одиниці та підрозділи, які формують організаційну та майнову структуру підприємства.

Відповідач має відокремлене майно, закріплене за ним на праві повного господарського відання, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права, укладати угоди та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському та третейському судах, має печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням, товарний знак, торгівельну марку, зареєстровані відповідно до чинного законодавства, та інші реквізити.

Метою діяльності підприємства є одержання прибутку (доходу) за рахунок здійснення підприємницької діяльності, шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, комерційної, торгівельної та іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 75 Господарського Кодексу України Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Для закупівель товарів, робіт чи послуг державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони входять.

Згідно з Наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005р. №173 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше ніж 50% акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств», затвердженого в Міністерстві юстиції України 11.07.2005р. за №729/11009 (надалі - Наказ №173), який визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, суб'єкта господарювання, засновником якого є Кабінет Міністрів України (далі - фінансовий план підприємства), фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року.

Підприємство може складати фінансовий план та готувати пояснювальну записку із використанням рекомендацій щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них (далі - рекомендації), зазначених у додатку 2.

Відповідно до ст.75 Господарського Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006р. № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» та відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 21.06.2005 р. №173 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше ніж 50% акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств», затвердженого в Міністерстві юстиції України 11.07.2005р. за №729/11009 (надалі - Наказ №173), відповідачем складались фінансові плани на 2008 - 2009 роки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, відповідно до копії фінансового плану на 2008р. заплановано отримання доходів (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 21065,0 тис. грн. (в т. ч. ПДВ 3065,0 тис. грн.), тобто чистий дохід від реалізації продукції запланований у розмірі 18000,0 тис. грн., що складає 69,3% від фактичного показника за 2007 рік. Отримання інших доходів на 2008 рік заплановано в розмірі 640,0 тис. грн. та 16587,0 тис. грн. відповідно. Таким чином, фінансовим планом передбачено зниження обсягів отримання доходів підприємства.

Планування витрат також здійснено зі зменшенням основних показників.

Всього витрати на 2008 рік заплановані в обсязі 30595,0 тис. грн., в тому числі собівартість реалізованої продукції в сумі 17390,0 тис. грн., адміністративні витрати в сумі 4085,0 тис. грн., інші адміністративні витрати в сумі 3960,0 тис. грн., витрати на збут в сумі 4500,0 тис. грн., інші операційні витрати в сумі 4350,0 тис. грн., інші витрати в сумі 4500,0 тис. грн.

З огляду на викладене, фінансовим планом на 2008 рік не передбачалось збільшення виробництва та не запланований прибуток за результатами фінансово-господарської діяльності на 2008 рік.

При загальному зменшенні загальних витрат підприємства в порівнянні з запланованими показниками на 2008 рік, присутнє збільшення адміністративних витрат та інших операційних витрат на загальну суму 4608,0 тис. гривень.

Виходячи з зазначеного, при невиконанні показників доходів допущено перевищення показників витрат за вказаними напрямками, що пов'язано з не проведенням скорочення штату керівного складу підприємства при зменшенні працівників основного виробничого персоналу, що насамперед обумовлено затримками в виплаті заробітної плати, проведенні у складі адміністративних витрат, витрат, пов'язаних з наданням консалтингових та юридичних послуг, які не заплановані фінансовим планом та ефективність яких не підлягає дослідженню внаслідок особливостей укладання договорів та відсутністю в актах виконаних робіт конкретного переліку послуг, що надані підприємству суб'єктами господарювання.

З фінансового плану на 2009 рік вбачається, що підприємством заплановано незначне збільшення отримання доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) в порівнянні з запланованими показниками та фактичними показниками попереднього року. Натомість планування інших операційних доходів, що насамперед пов'язані з реалізацією активів, заплановані в сумі 21945,0 тис.грн., при фактичному виконанні у 2008 році складали 16587,0 тис. гривень.

Щодо витрат підприємства на 2009 рік заплановано витрати в загальній сумі 24188,8 тис. грн. при фактичних витратах, проведених в 2008 році (за даними форми №2 «Звіт про фінансові результати») 23641,0 тис. грн., тобто збільшення витрат заплановано незначному пропорційному зростанню запланованих доходів.

Натомість, фактично за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 рік отримано доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 6646,0 тис.грн., собівартість реалізованої продукції склала - 6934,0 тис.грн., інші операційні доходи - 1220,0 тис.грн., адміністративні витрати - 5595,0 тис.грн., інші операційні витрати - 2674,0 тис. гривень.

Наслідком цього є те, що чистий збиток за результатами діяльності ДП «ХЗЕА» за 2009 рік склав 7695,0 тис.грн., та в порівнянні з фактичними показниками 2008 року зріс майже вдвічі.

Тобто, в 2009 році показники фінансового плану на 2009 року по доходам не виконані, а по витратам перевиконані.

Згідно з п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006р. №1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» Кабінет Міністрів України постановив Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади: 1) активізувати роботу з добору в органах виконавчої влади всіх рівнів кадрів з високими діловими, професійними та моральними якостями; 2) установлювати під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки: а) граничний обсяг їх витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року), на: оплату консалтингових та аудиторських послуг на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку; страхування (крім витрат на державне соціальне страхування, обов'язкове страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів) на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку, а також обмеження максимального розміру страхового тарифу; представницькі заходи та рекламу на рівні не більш як 0,5 відсотка обсягу чистого прибутку; б) обмеження витрат на придбання та утримання легкових автотранспортних засобів, зокрема з урахуванням того, що їх використання повинне здійснюватися тільки з метою поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб суб'єктів господарювання; в) суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

Відповідно до п. 9.3 Статуту підприємства керівник підприємства несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів підприємства.

Проте, не зважаючи на обмеження проведення вказаних витрат, визначених п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1673, в порушення п. 1 ст. 75 Господарського Кодексу України, п. 9.3 Статуту підприємства, на підприємстві допущено перевитрати понад заплановані показники фінансового плану за II півріччя 2008, не пов'язані з виробництвом товарів (робіт, послуг) за відповідними напрямками, що призвело до незаконних витрат підприємства на загальну суму 49697,00 грн., чим заподіяно матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму.

Крім того, в порушення вимог п.п. «в» п.13 Постанови №1673 при відсутності планування надання благодійної допомоги та при відсутності чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності ДП «ХЗЕА» за попередні роки, при наявності заборгованості з оплати праці внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків з працівниками підприємства, протягом 2008р. та 2009 року здійснено надання благодійної допомоги на загальну суму 43000 грн. та 4000 грн. відповідно, що призвело до незаконних витрат коштів ДП «ХЗЕА» на вказану суму.

Внаслідок зазначеного підприємству заподіяно матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму, що також, є порушенням вимог п.1 ст.75 Господарського кодексу України та п. 9.3 Статуту.

Вказані порушення були виявлені Контрольно-ревізійною службою в Харківській області, відображені в акті ревізії та виставлені підприємству в вимозі з метою усунення порушень.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача надав пояснення, що дану вимогу виконати неможливо, оскільки зазначені кошти були перераховані як благодійна допомога по особистій вказівці колишніх працівників підприємства.

Вказані доводи відповідач виклав також і в апеляційній скарзі.

Проте, жодних належних та допустимих доказів, які спростували б виявлені позивачем під час ревізії порушень в цій частині відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наявні порушення фінансової дисципліни та нанесення підприємству відповідача матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення даної позовної вимоги та зобов'язання відповідача відшкодувати витрати підприємства, пов'язані зі здійсненням витрат не передбачених фінансовими планами на загальну суму 96697,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про повернення на розрахунковий рахунок або в касу підприємства зайво відшкодованих підзвітними особами коштів в загальній сумі 2521,97 грн., суд першої інстанції виходив з того, що висновки позивача про наявність порушень вимог законодавства та заподіяння підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 2521,97 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з акта ревізії, позивачем виявлено порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, які полягали в тому, що працівникам підприємства видавались грошові кошти під звіт без наявності первинних документів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що відповідачем окремим працівникам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8З, ОСОБА_9О.) в період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року надавалися готівкові кошти під звіт на суму 599,97 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 01.10.2009 року № 2/51), 95,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 01.03.2010 року № 1/0), 95,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 18.09.2009 року № 7/10), 101,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 21.07.2009 року № 9/0), 26,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 18.05.2009 року № 8/0), 50,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 11.12.2008 року № 6/0), 99,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 07.09.2010 року № 4/0), 35,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 11.01.2010 року № 4/62), 588,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 14.05.2009 року № 31/0), 833,00 грн. (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 06.04.2009 року № 2/0).

Відповідно до п. 2.11 зазначеного Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9.10.2003 року за № 915/8236 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності. Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку штрафу та суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти; доцільності проведених витрат та "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).

Згідно з статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для їх бухгалтерського обліку та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи, до яких, в свою чергу відноситься і Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що пунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено обов'язок підзвітної особи у встановлений строк подати звіт про використання коштів, наданих під звіт, разом з документами, що підтверджують витрати.

Проте, в порушення вимог вищезазначених норм законодавства, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, чеки, які є первинними документами та які б підтверджували здійснення ними господарської операції, підприємству надані не були.

Навпаки, іншими особами, яким надавалися кошти під звіт, були надані банківські виписки, проте з них вбачається, що оплата здійснена не підзвітними особами та відсутні оригінали підтверджуючих документів, що також суперечить вимогам, які ставляться до первинних документів.

Таким чином, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження факту цільового використання коштів, виданих під звіт відповідачем працівникам підприємства, а також, беручи до уваги невідповідність осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, яким надавалися кошти під звіт з особами, які брали участь у здійсненні господарської операції, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність порушень вимог законодавства та заподіяння підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 2521,97 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з винних осіб нестачі готівки в касі в сумі 100,00 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Відповідно до п.п. 3.8, 3.9 Положення № 637 виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.

Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)"; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Як вбачається з акта ревізії, позивачем встановлено зайве списання готівки та, як слідство, нестача готівки в сумі 100,00 грн., що є порушенням вимог п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 та п. 1 ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що виплата заробітної плати працівникам підприємства у періоді, що підлягав ревізії, частково здійснювалась з використанням пластикових карток на виплату заробітної плати та готівкою через касу підприємства по платіжним відомостям.

Виплата заробітної плати працівникам їдальні здійснювалась через касу підприємства по платіжним відомостям.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжної відомості за листопад 2008 року б\н працівникам їдальні підприємства відповідача була виплачена заробітна плата в грудні місяці на загальну суму 13489,03 грн.

Проте, як вбачається з копії касової книги, в грудні 2008 року на заробітну плату працівникам було видано готівки на загальну суму 13589,03 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з винних осіб нестачі готівки в касі в сумі 100,00 грн.

Щодо вимоги про вжиття заходів для відшкодування зайво списаних продуктів харчування на суму 1130,27 грн. необхідно зауважити на таке.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною вибірковою ревізією правильності та обґрунтованості списання продуктів харчування, а саме: ковбаси молочної та грибів, відповідно до норм закладки, зазначених в калькуляційних картках прейскуранта, встановлено, що облік продуктів харчування, ведеться в сумарному виразі з виведенням залишків на кінець кожного дня.

В зв'язку з зазначеним, ревізією охоплено період з 01.06.2010р. - початок роботи їдальні після тимчасової перерви в роботі, коли залишки зазначених продуктів харчування дорівнювали нулю, по 15.11.2010р. - останній робочий день їдальні ДП «ХЗЕА», що пов'язано з ліквідацією підприємства. Ревізія проводилась шляхом співставлення розрахункової кількості вихідної сировини (продуктів харчування), згідно з діючими нормами закладки, зазначеними в калькуляційних картках прейскуранта (з розрахунку на 100 порцій), що мала бути списана на фактично виготовлені в їдальні готові страви, та їх кількістю, зазначеною в товарних звітах, з кількістю вихідної сировини (продуктів харчування), фактично списаних за цей період.

За результатами проведеної ревізії встановлено, що при списанні окремої кількості ковбаси та грибів, документально не підтверджено наявністю страв в меню їдальні ДП «ХЗЕА», які відповідно до зазначеного прейскуранту повинні містити певну кількість зазначених продуктів харчування.

Таким чином, позивач дійшов правомірного висновку про те, що при списанні певної кількості вищезазначених продуктів, документи, що підтверджують їх закладку до готових страв, та їх наявність на момент припинення діяльності їдальні ДП «ХЗЕА» відсутні, що підтверджується довідкою, наданою начальником бюро ОСОБА_10 про залишки в коморі станом на 15.11.2010р., що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.2 Наказу № 157.

Щодо вимоги про повернення на розрахунковий рахунок або в касу підприємства зайво сплачених на виплату заробітної плати коштів внаслідок нарахування та виплати заробітної плати за завищеними посадовими окладами в сумі 7590,65 грн. колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 3 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ст. 4 цього ж Закону джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Вибірковою ревізією з питання правильності встановлення посадових окладів за період з 01.07.2008р. по завершений звітний період 2010 року по 23,4,20,25,66 та 43 цехам та відділам ДП «ХЗЕА», позивачем встановлено факти зайвого нарахування заробітної плати внаслідок проведення її нарахування за посадовими окладами, що перевищують визначені відповідними штатними розписами, що, на думку позивача, є порушенням ст. 5 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, ст. 97,98 Кодексу Законів про працю, у зв'язку з чим підприємству заподіяно матеріальної шкоди на 7590,65 грн., в т.ч.: II півріччя 2008 року в суму 2918,96 грн., за 2009 рік - 2286,72 грн. та за 9-ть місяців 2010 року - 2384,97 грн.

Так, наприклад, згідно штатного розпису цеху №20 станом на 01.04.2008 року інженеру-досліднику ОСОБА_11 наказом від 03.07.2008р. №1412 призначено посадовий оклад в сумі 640,6 гривень.

При цьому, відповідні зміни до штатного розпису цеху №20, які б відображали збільшення посадового окладу ОСОБА_11 з 01.07.2008 року не внесені. А внесення змін проведено тільки в штатному розписі цеху № 20 з 01.09.2008 року.

Таким чином, в період липня - серпня 2008 року ОСОБА_11 здійснювалось нарахування заробітної плати, виходячи з окладу 640,0 грн., при затвердженому штатним розписом на 01.04.2008 року - 595,0 гривень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно зауважив на той факт, що в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР (зі змінами), ОСОБА_11 без внесення відповідних змін до штатного розпису впроваджено нарахування заробітної плати з окладу, що перевищує встановлений штатним розписом, що призвело до зайвого нарахування заробітної плати в сумі 19,56 гривень.

Щодо позовної вимоги про повернення на розрахунковий рахунок або в касу підприємства зайво сплачених на виплату заробітної плати коштів внаслідок зайвого нарахування та виплати надбавки за спеціальні роботи в сумі 2415,23 грн. необхідно зауважити на таке.

Під час проведення ревізії позивачем проведена перевірка правильності нарахування відповідачем надбавок у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, в результаті якої були встановлені порушення вимог Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 15.06.1994р. №414 (далі-Положення).

Вказане Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Відповідно до вимог Положення №414 надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Проведеною вибірковою ревізією правильності та обґрунтованості нарахування працівникам підприємства надбавок за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю позивачем встановлені випадки безпідставного нарахування надбавки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що відповідачу був наданий спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, проте Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. №799-р «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу» Державне підприємство «Харківський завод електроапаратури» виключений із списку підприємств оборонно-промислового комплексу.

Відповідно до акту приймання-передачі секретної документації від Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» остання передана 26.08.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Натомість, в серпні 2009 року на підприємстві було ліквідовано режимно-секретний орган та відповідно знищені або передані на зберігання до іншої установи документи, що містили державну таємницю, в зв'язку з чим у вересні 2009 року на підприємстві відсутні документи, для роботи з якими є необхідним спеціальний дозвіл.

Як наслідок, були відсутні підстави для нарахування надбавок в зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.

З приводу факту скасування режимно-секретного органу ДП «ХЗЕА» задано відповідне питання заступнику генерального директора по безпеці та персоналу ОСОБА_12, яким зазначено, що зі слів начальника режимно-секретного органу ДНПП «Комунар» ОСОБА_13, акт приймання передачі від ДП «ХЗЕА» секретної документації було складено станом на 26.08.2009 року (а.с. 57 т. 1).

Таким чином, у вересні, жовтні 2009 року відповідачем безпідставно було нараховано та виплачено надбавки працівникам при відсутності на підприємстві спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, начальнику бюро відділу 69 ОСОБА_14 в сумі 231,95 грн. (в тому числі за вересень - 179,00 грн., за жовтень - 2,95 грн.), начальнику бюро відділу 64 ОСОБА_15 - 664,36 грн. (в тому числі за вересень -504,00 грн., за жовтень - 160,36 грн.), заступнику начальника управління безпеки і кадрів ОСОБА_16 872,95 грн. (в тому числі за вересень -738,00 грн., за жовтень - 134,95 грн.), секретарю - референту відділу 66 ОСОБА_17 - 206,63 грн. (в тому числі за вересень -156,75 грн., за жовтень - 49,88 грн.), начальнику СТМ відділу 29 ОСОБА_18 - 278,09 грн. (в тому числі за вересень - 208,57 грн., за жовтень - 69,52 грн.), старшому інспектору відділу 69 ОСОБА_19 - 161,25 грн. (в тому числі за вересень -131,25 грн., за жовтень - 30,00 грн.), що призвело до завищення витрат підприємства з оплати праці та завищення адміністративних витрат підприємства на загальну суму 2415,23 гривень, внаслідок чого підприємству заподіяно матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Щодо вимоги про повернення на розрахунковий рахунок або в касу підприємства зайво сплачених на виплату заробітної плати коштів внаслідок невірного визначення середнього заробітку в сумі 1093,34 грн. колегія суддів зауважує на таке.

Вибірковою ревізією правильності визначення середньої заробітної плати встановлено, що 15-ти працівникам заводу зайво нараховано заробітної плати на загальну суму 1093,34 грн. внаслідок невірного визначення середнього заробітку за попередні 2 місяці, що є порушенням п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.1995 року № 100.

Відповідно до п. 8 зазначеного Положення нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що 15-ти працівникам підприємства відповідача було нараховано оплату вимушених простоїв.

Задовольняючи позовні вимоги щодо забезпечення відшкодування збитків від нестачі пального в сумі 6787,02 грн., різницю між сумою збитків та обліковою вартістю палива в розмірі 4243,92 грн. перерахувати в дохід бюджету; облікову вартість пального в сумі 2543,10 грн. повернути на розрахунковий рахунок підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Проведеним контрольним оглядом транспортних засобів відповідача станом на 25.10.2010 року позивачем встановлено невідповідність фактичних показників спідометра та даних подорожніх листів по автомобілю ГАЗ-3110, держ. № НОМЕР_1, яка склала 3149 км., а саме фактичні показники спідометра склали 52135, а згідно з останнім подорожнім листом 55284. Розбіжність між фактичними залишками пального в баку та даними останнього подорожнього листа становила 1л.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Внаслідок зазначеного документально (даними подорожніх листів не підтверджена робота пробіг вищевказаного автомобіля) не було підтверджено підстави для списання пального на зайві 3149 км. пробігу автомобіля ГАЗ-3110, держ. № НОМЕР_1, що складає 414,2 л. бензину А-95, який було придбано за ціною 6,125 грн./л без ПДВ, у зв'язку з чим зайво списане паливо є нестачею.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей встановлений Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку визначення розміру збитків, нанесених підприємству від нестачі із застосуванням коефіцієнта 2 та суми податку на додану вартість складає 6787,02 грн. (розрахунок якого міститься в матеріалах справи).

Виходячи з вищезазначених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність факту заподіяння підприємству матеріальної шкоди внаслідок виявленої позивачем нестачі пального на суму в розмірі 6787,02 грн., у зв'язку з чим остання підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З копії пояснень начальника транспортного цеху ДП «ХЗЕА» ОСОБА_20 і водія ОСОБА_9 вбачається, що розбіжність між даними подорожніх листів та фактичними показниками спідометра пояснюється несправністю спідометра.

При цьому, необхідно зауважити на той факт, що відповідно до п.п. «г» п. 31.45.7 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла, у зв'язку з чим посилання відповідача на зазначені факти, як на обґрунтування своєї правової позиції, є безпідставними, необґрунтованими та не приймаються до уваги.

Щодо вимоги про вжиття заходів вирішення доцільності подальшого обліку об'єкту «Іванівська підстанція» вартістю 2269781,70 грн. у складі незавершеного будівництва колегія суддів зазначає про таке.

В ході ревізії капітальних вкладень позивачем встановлено, що по бухгалтерському обліку на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» рахується об'єкт «Іванівська підстанція» на загальну суму 2269781,70 гривень.

Як вбачається з акту перевірки, з приводу наявності в обліку даного об'єкту незавершеного будівництва до ревізії надано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 09.07.1975р. №445 «Про надання дозволу РЕУ „Харківенерго» на будівництво підстанції 110/6 кв. «Іванівка» та реконструкцію ЛЕП 110 кв. від підстанції № 20 до підстанції №19 і кабельної лінії 110 кв. до підстанції, в якому ДП «ХЗЕА» приймало участь в якості співучасника.

Згідно з даними бухгалтерського обліку, протягом періоду з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року вартість даного об'єкту незавершеного будівництва в обліку підприємства не змінювалась.

З метою з'ясування обставин будівництва та експлуатації даного об'єкту на момент проведення контрольного заходу, в ході ревізії КРУ в Харківській області направлено запит голові правління АК «Харківобленерго» від 6.11.2010р. № 06-21/11144 щодо підстав для використання об'єктів незавершеного будівництва ПС «Іванівка», яка обліковується на балансі ДП «ХЗЕА» у складі незавершеного будівництва.

Листом від 29.11.2010р. №01-36/9421 АК «Харківобленерго» надано відповідь, з якої вбачається, що вказане майно на даний час входить до складу ПС «Іванівка», передано Фондом державного майна України до статутного фонду «Харківобленерго» на виконання Указу Президента України від 04.04.1995р. № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».

До статутного фонду Компанії було передано все майно, що належало державі на момент корпоратизації, в тому числі об'єкти, що знаходились у виробничому процесі на ПС «Іванівка».

Перелік вищезазначеного майна був складений на підставі інвентаризаційних відомостей станом на 01.07.1995 р. та акта оцінки цілісного майнового комплексу АК «Харківобленерго», підписаного Фондом державного майна України та затвердженого Міністерством енергетики та електрифікації України.

Внаслідок зазначеного, на думку позивача, вартість незавершеного будівництва ДП «ХЗЕА» завищена на суму 2269781,70 грн., тобто дані запаси підприємства за своєю сутністю не відповідають критеріям активу, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2000р. №92 (зі змінами).

В запереченнях на адміністративний позов та в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що на виконання даного пункту вимоги, згідно наказу ДП «ХЗЕА» № 14 від 03.02.2011 року, була проведена службова перевірка та зроблені висновки про те, що облік об'єкту «Іванівська підстанція» вартістю 2269781,70 грн. на балансі підприємства здійснюється у відповідності з нормами права. ДП «ХЗЕА» були виконані роботи по реконструкції «Іванівської підстанції» на суму 2269781,70 грн., компенсації за дані роботи відповідач не отримував. У зв'язку з тим, що ДП «ХЗЕА» згідно наказу НКАУ № 277 від 03.09.2010 року знаходиться в процесі ліквідації, в ході якої всі активи підприємства направляються на погашення кредиторської заборгованості, ліквідаційна комісія ДП «ХЗЕА» готує позовну заяву АК «Харківобленерго» для отримання відшкодування витрат підприємства на реконструкцію «Іванівської підстанції» в сумі 2269781,70 грн. в судовому порядку.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані доводи відповідача з огляду на таке.

Відповідач посилався на невиконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в частині вжиття заходів вирішення доцільності подальшого обліку об'єкту «Іванівська підстанція» вартістю 2269781,70 грн. у складі незавершеного будівництва через тяжке фінансове становище підприємства, неможливість отримання відшкодування витрат підприємства на реконструкцію «Іванівської підстанції» в сумі 2269781,70 грн.

Між тим, частиною 2 статті 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, відтак відсутність фінансової можливості на відшкодування названих коштів, а відтак виконання вимоги, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, відповідно до змісту наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є виконання вимоги, а тому, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує звернення з позовом про її виконання у судовому порядку, встановлення факту її виконання у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності підстав для складання вимоги не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, а саме вимога Контрольно-ревізійного управління, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Колегія суддів зазначає на те, що вимога Контрольно-ревізійного управління від 18.01.2011 р. № 06-21/423 про усунення виявлених ревізією порушень законодавства у судовому порядку відповідачем не оскаржувалася.

Як вже було зазначено, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, є обґрунтованими заявлені позовні вимоги та наявні правові підстави для забезпечення відшкодування встановлених порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів в частині, в якій вимога не виконана у добровільному порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з винної особи збитків від нестачі в сумі 109962,18 грн.; перерахування в дохід державного бюджету різниці між сумою збитків та обліковою вартістю основних засобів в розмірі 54981,09 грн.; повернення облікової вартості активів в сумі 54981,09 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач вжив заходів для забезпечення повернення коштів, вказаних в акті КРУ в Харківській області та винесеної на його підставі вимоги, шляхом направлення документів до відповідних органів з метою виявлення винної особи та забезпечення відшкодування збитків, а тому, у зв'язку з відсутністю зазначених позивачем заходів, суд дійшов висновку про виконання відповідачем спірної вимоги у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011р. по справі № 2а-5123/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.