Рішення № 24845199, 18.05.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/2185/2012

Провадження №2/538/997/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

судді -Костромітіної О.О.,

при секретарі -Бойко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, переслідуючи мету упорядкування правовстановлюючих документів на самочинно збудовані будівлі звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою маріупольською нотаріальною конторою, є власником домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті брата ОСОБА_2.

У зв'язку з господарськими потребами, з метою поліпшення побутових умов, його брат ОСОБА_2 за життя самочинно, без офіційного дозволу органів місцевого самоврядування збудував сарай (літ.Д-1), сарай (літ.Е-1), сарай (літ. Ж-1), переобладнав з сараю гараж (літ.В-1).

17 жовтня 2002 року брат помер, і позивач звернувся до Четвертої маріупольської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте, що право власності на вищевказані будівлі не були оформлені належним чином за життя брата не знав, про що свідчить довідка БТІ.

На теперішній час у позивача виникла необхідність розпорядитися належним йому нерухомим майном, але оскільки вказані будівлі самочинно возведенні, то він вимушений звернутися до суду із зазначеним позовом та просить визнати за ним право власності на самочинно збудовані: сарай (літ.Д-1), сарай (літ.Е-1), сарай (літ. Ж-1), переобладнаний з сараю гараж (літ.В-1), які розташовані по АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, в судове засідання в судове засідання з'явилась та надала суду пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві, просила про задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, в судове засідання з'явилась, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно Дозволу №35 Інспекції державного будконтролю м. Жданова, виданого 16.01.1969 року, на садибній ділянці АДРЕСА_1 дозволено виконання будівельних робіт по возведенню індивідуального жилого будинку з надвірними будівлями.

Згідно дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2003 року, виданого Четвертою маріупольською нотаріальною конторою 26 січня 2012 року, зареєстрованого в БТІ міста Маріуполя 09 лютого 2012 року за реєстровим номером 1585065, позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1.

Як вбачається з реєстраційного свідоцтва виданого БТІ Донецької області за №1585065, житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину від 31 липня 2003 року, виданого 26.01.2012 року Четвертою маріупольською нотаріальною конторою.

Згідно довідки БТІ та технічної документації Маріупольського БТІ, на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 виявлені самочинні будівлі, а саме: самочинно возведенні сарай літ.-Д, сарай літ.-Е, сарай літ.-Ж, переобладнаний з сараю гараж літ. В-1.

Згідно висновків експертного дослідження №257 від 09 квітня 2012 року самочинно збудовані нежитлові будівлі, сарай (літ.Д-1), сарай (літ.Е-1), сарай (літ. Ж-1), переобладнаний з сараю гараж (літ.В-1), які розташовані по АДРЕСА_1 не суперечать ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», за винятком сараю (літ. Д-1), який розташований на відстані менш 1 м. від межи суміжної ділянки з домоволодінням АДРЕСА_1 Наявні порушення норм, зобов'язує сторони до взаємної угоди. Згідно заяви ОСОБА_5, яка є власником домоволодіння АДРЕСА_1 Донецької області, вона не заперечує проти розміщення сараю (літ. Д-1), яка розташована в складі домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України громадяни, мають право розпоряджатися майном, що належить їм на праві власності, на свій розсуд. Власник має право скоювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, а також використовувати все своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Визнання представником відповідача позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно зведені будівлі, - підлягають задоволенню.

На підставі ст. 319, 376 п.3, п.5 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської Міської ради про визнання права власності на нерухоме майно -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі, а саме: сарай (літ.Д-1), сарай (літ.Е-1), сарай (літ. Ж-1), гараж (літ.В-1), які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та ввести їх до складу домоволодіння АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя _____