Рішення № 24844363, 14.06.2012, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 2/0528/1861/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пікалової Н.М., при секретарі Костенко Л.І., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та по зустрічному позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання дій відповідача незаконними, визнання пунктів кредитного договору та договору застави незаконними, про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, про повернення коштів, стягнутих за заочним рішенням суду,

ВСТАНОВИВ:

ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання дій відповідача незаконними, визнання пунктів кредитного договору та договору застави незаконними, про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, про повернення коштів, стягнутих за заочним рішенням суду

У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 29.05.2006 року було укладено договір №KTH3AK08640126, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 30914,73 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2009 року. У порушення умов договору та чинного цивільного законодавства відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 07.07.2011 року за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 7604,15 грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 вказану заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду. Просить повністю відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову і надав зустрічний позов в якому зазначив, що 29.05.2006 року між ним та ПАТ КБ „ПриватБанк" було укладено 2 договори: договір кредитний та договір застави. Під час ознайомлення зі змістом цих договорів, він просив представника банку надати йому бланки договорів, надруковані більшим шрифтом, надати можливість самостійно вибрати страхову компанію, виключити з договорів суму страхового платежу 4148,73 грн., як завищену, виключити з договорів текст про його обов'язок брати кредит на плату страхових платежів, просив повідомляти про цей обов'язок письмово за місяць до закінчення терміну дії договорів страхування, роз'яснити йому згідно якого Закону він зобов'язаний страхувати майно саме в тій страховій компанії, яка розташована в тому ж будинку і на тому ж поверсі, що й банк, роз'яснити йому чому кредит в розмірі 26766 грн, він зобов'язаний страхувати в розмірі 29740 грн. На всі його питання та вимоги була одна відповідь, що він як позичальник зобов'язаний це робити. Він вважає , що правовідносини регулюються Законом України „Про захист прав споживачів" Зміст спірного договору суперечить ч.2,4 ст.11 ЗУ „Про захист прав споживачів" . Банк не повідомив його у письмовій формі про умови надання кредиту, та не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, як того вимагає Закон, крім того його дружина не давала згоди на цей кредит. Згідно до ст.15 Закону „Про захист прав споживачів" у разі, коли надання недоступної , недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника ( виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право визнати договір недійсним і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Згідно до ст.18 цього Закону -продавець не повинен включати у договори із споживачем умові, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Конституційний Суд України в Рішенні № 15-рп/2011 від 10.11.2011 року п.3.2 зазначив, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами. Так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Банк збільшив суму страховки, завдав йому збитків 393 грн. Нав'язана Банком страхова компанія збільшила платежі по КАСКО,ОСАГО, особистому страхуванню в сумі 112 грн. щорічних платежів чим спричинила йому збиток за три роки у сумі 336 грн. Просить визнати вії відповідача до підписання договорів застави та надання кредиту такими, що порушують вимоги ст.11 ЗУ „Про захист прав споживачів" Визнати , що п.п.1.1 та 3.2 кредитного договору не відповідають вимогам ст.11.4 (5) ЗУ „Про захист прав споживачів", визнати , що п.2 договору застави не відповідають вимогам ст.11.4 (5) ЗУ „Про захист прав споживачів", визнати , що п.4.1 та 4.2 кредитного договору не відповідають вимогам ст.ст.18,19 ЗУ „Про захист прав споживачів", визнати , що п.п.17.1 та 24 договору застави не відповідають вимогам ст.ст.18,19 ЗУ „Про захист прав споживачів". Визнати кредитний договір та договір застави недійсним на підставі ст.ст.203 та 215 ЦК України та ст.ст.18,19 ЗУ „Про захист прав споживачів". Повернути 7604,20 грн. які були сплачені згідно до Рішення від 24.11.2011 року по справі 2-5075/2011.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 224, 225 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 дійсно був укладений кредитний договір №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 30914,73 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому НП правах власності. Відповідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад. Відповідно до ст.19 Закону України „Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця.

Позивач дотримався правил і направляв письмову вимогу про усунення порушення, а саме несплати кредиту у строк не менше 30 днів. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. У зв'язку з цим застосування ЗУ „Про захист прав споживачів" до спорів, що виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладанню договору. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не застосовують, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини. Суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, бо згідно до ст.627 ЦК України- сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Позов в частині визнання договорів незаконними в судовому засіданні не доведені. Позивач не довів в судовому засіданні, що він дійсно вимагав у Банку надати йому бланки договорів надруковані більшим шрифтом, надати можливість самостійно вибирати страхову компанію і таке інше. .Вимога ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними не ґрунтується на Законі і на умовах договору кредиту та застави.

Суд вважає за можливе стягнути з Банку 7 604 грн.20 копійок , які були стягнуті з ОСОБА_2 за рішенням Краматорського міського суду від 24.11.2011 року, бо рішення було заочне і ухвалою від 19 квітня 2012 року воно було скасоване. Згідно до платіжного доручення № 248 від 09 квітня 2012 року на рахунок ПАТ КБ „ПриватБанк" ВДВС Краматорського МУЮ було перераховано 7800,19 грн., які стягнуті з ОСОБА_2 за рішенням суду.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року станом на 07.07.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 7604,15 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом в сумі 3439,84 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2744,03 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 1420,28 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 К України.

Положення ст.65 Сімейного кодексу України, щодо порядку розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя,регулюють відносини, які стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обовязків для лругого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору.( ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Таким чином, суд вважає що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі -з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 7604,15 грн за кредитним договором № №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року шляхом звернення стягнення на предмет застави а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 76,04 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 550, 611. 1050, 1054 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договором № №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року шляхом звернення стягнення на предмет застави задовольнити в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KTH3AK08640126 від 29.05.2006 року в сумі 7604 грн.15 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель :21070, рік випуску:2006, тип ТЗ; легковий седан, № кузова/шасі; НОМЕР_3 реєстраційний номер: НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2), шляхом безпосереднього продажу вказаного автомобіля Публічним Акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі- продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання дій відповідача незаконними, визнання пунктів кредитного договору та договору застави незаконними, про визнання кредитного договору та договору застави недійсними, про повернення коштів, стягнутих за заочним рішенням суду задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (р/р № 2909282903111 у ПАТ КБ „ПриватБанк" у м. Дніпропетровську, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 виплачені ним згідно до Заочного Рішення Краматорського міського суду від 24.11.2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 7604 грн.15 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (р/р № 64993919400001 у ПАТ КБ „ПриватБанк" у м. Дніпропетровську, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у сумі 76,04 грн. (сімдесят шість грн. 04 коп.), витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя: