Рішення № 24841513, 22.06.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Дата документу22.06.2012

Справа №2-4190/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Фіркаловій І.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві вказано, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України (далі ОВС) курсантом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі інститут). З відповідачем відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про міліцію», Указу Президента України від 23.01.1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням»- 23.11.2007 року було укладено договір про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Відповідно до розділу 4 цього договору передбачено підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання договору. Після закінчення навчання відповідач був направлений за місцем працевлаштування до УМВС України в Запорізькій області, а 24.07.2009 року - призначений на посаду слідчого в Слідчому відділенні Василівського районного відділу Запорізької області. 17.06.2010 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Позивач просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету витрати, повязані з його навчанням у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС у розмірі 21809 грн. 49 коп., та судові витрати у сумі 338 грн. 09 коп., а всього 22147 грн.58 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 291 про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ лише в 2007 році, тобто після досягнення відповідачем повноліття, а витрати повязані з його навчанням стягуються з 2005 року, вважає що при стягнені коштів на навчання необхідно також врахувати витрати відповідача на придбання форменого одягу під час навчання.

Представник третьої особи Головного управління МВС України у Запорізькій області, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, заяв, клопотань від нього не надходило. За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази та матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.6 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.56 ч.2 Закону України «Про міліцію»випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу, відповідно до договору, укладеного між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Указом Президента України від 23.01.1996 року №77 передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу договір, за яким вони зобовязуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації, працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Наказом МВС України №150 від 14.05.2007 року затверджено типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікової картки курсанта, наказом ЗЮІ № 63 о/с від 29.07.2005 року ОСОБА_3 зараховано на навчання, служба в МВС з 01.08.2005 року (а.с.11).

23.11.2007 року між інститутом, ГУМВС України в Запорізькій області та відповідачем було укладено договір про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Вказане підтверджено копією договору, який завірений належним чином і є у матеріалах справи (а.с.7).

Відповідно п.2.3.5. та п. 2.3.6. договору, що був укладений між сторонами 23.11.2007 року щодо навчання відповідача, він зобовязався після закінчення навчання відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а в разі звільнення з ОВС після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами пп. 3.1. та 3.2. цього договору відшкодувати МВС України витрати за період навчання.

Відповідно до розділу 3 договору, звільнення відповідача з ОВС під час навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі, у тому числі і за порушення дисципліни є підставою для відшкодування ним вартості навчання. П.7.4. договору передбачає, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання в інституті.

Відповідно до наказу №93 о/с від 27.06.2009 року, виданого начальником інституту відповідач, що закінчив навчання, відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Запорізькій області (а.с.8). Наказом начальника ГУМВС України в Запорізькій області № 212 о/с від 24.07.2009 року відповідач призначений на посаду слідчого в Слідчому відділенні Василівського РВ Запорізької області (а.с9). Наказом начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 17.06.2010 року №187о/с відповідач звільнений з ОВС за ст.64 п. «є»(за порушення дисципліни) (а.с.10).

Наведені обставини та розмір витрат, понесених позивачем, підтверджуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Таким чином, ОСОБА_3, уклавши договір, продовжуючи навчання та отримавши спеціальність і посаду в органах внутрішніх справ, фактично перебував з позивачем у договірних відносинах, правові наслідки яких не оспорював і не виконавши свої зобовязання, повинен нести відповідальність відповідно до загальних та спеціальних норм зобовязального права, а також інших актів цивільного законодавства, у тому числі Закону України «Про вищу освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ».

Постановою КМУ від 01 березня 2007 року №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ»встановлено, що у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання розрахунок здійснюється відповідно до фактичних витрат, повязаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв та інше. пп. 6 та 7 вказаної постанови передбачено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати - стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку і сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету.

Відповідно до письмових вимог інституту до відповідача від 31.01.2011 року №1/229 та від 12.08.2011 року № 1/2328, довідки-розрахунку вартості навчання відповідача в Запорізькому юридичному інституті ДДУВС, довідки-розрахунку на відшкодування витрат на комунальні послуги, спожиті відповідачем за період навчання в інституті, довідки про нарахування грошового утримання відповідача за час навчання, довідки про вартість котлового харчування відповідача, розрахунку вартості форменого одягу, отриманого відповідачем, довідки про звернення та лікування відповідача за час навчання - фактичні витрати, повязані з навчанням відповідача становили 21809 грн. 49 коп. Вказані довідки та розрахунки є належними та допустимими доказами у справі, тому приймаються до уваги судом (а.с.13-17).

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечувались обставини щодо навчання відповідача в ЗЮІ з серпня 2005 року за кошти державного бюджету, харчування, проживання та забезпечення форменим одягом курсанта Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за державні кошти з 01.08.2005 р. по 20.06.2009 р.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача, що відповідачем декілька разів було придбано за власні кошти формений одяг курсанта, оскільки дані обставини не підтверджені жодним доказом (квитанцією або чеком).

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому договір про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 23.11.2007 року було укладено між сторонами лише після досягнення відповідачем повноліття, що відповідає законодавству і враховано судом при встановлені обставин по справі.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умов договору, укладеного між ним, замовником та позивачем щодо відпрацювання трирічного терміну в ОВС після закінчення навчання, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з нього 21809 грн. 49 коп. фактичних витрат, повязаних з його навчанням обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.85,88 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплачених позивачем: державного мита 218 грн. 09 коп., 120 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд вважає необхідним покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 23.01.1996 року «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №922 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням», договором про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 23.11.2007 року, укладеного між сторонами у справі, наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України», Постановою КМУ від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст.ст. 509-510, 525-527, 530, 610-612, 614,623,626-632,651,653 ЦКУкраїни,ст.ст.10,11,57,58,59,60,64,79,81,88,208,209,212,213,214,215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат,-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету на рахунок ГУДКУ в Запорізькій області, Банк ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015 код ЄДРПОУ 24523731 р/р 312 532 722 101 35 витрати, повязані з навчанням у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС у розмірі 21809 грн. 49 коп., та судові витрати у сумі 338 грн. 09коп., а всього - 22147 грн.58 коп. (двадцять дві тисячі сто сорок сім ) грн. 58 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя І.Й.Наумова