Постанова № 24841136, 18.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18.06.2012 р. справа № 2а- 5462/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представника позивача - Мартиненко Н.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до гр. ОСОБА_2 простягнення заборгованості, -

встановив:

Суб'єкт владних повноважень, ГУПФУ в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_2, заборгованість в сумі 2.666,17грн.

В обґрунтування заявлених вимог територіальний орган ПФУ зазначив, що відповідач є одержувачем пенсії у зв'язку з втратою годувальника на сина, ОСОБА_3. Всупереч вимогам закону, ОСОБА_2 своєчасно не повідомила ГУПФУ про факт відрахування ОСОБА_3 з числа студентів університету за академічну неуспішність, що спричинило втрату останнім права на отримання пенсії і зумовило безпідставне отримання пенсії за період з 01.07.2008 р. по 05.10.2008 р. в загальному розмірі 2.666,17 грн. Дана заборгованість відповідачем добровільно не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи адміністративного позову, просила суд ухвалити рішення про стягнення спірної суми заборгованості.

Відповідач, гр. ОСОБА_2, письмових заперечень проти позову не подала.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що за зверненням відповідача органами ПФУ було прийнято рішення про призначення родині померлого військового пенсіонера -ОСОБА_4 пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

З документів оглянутої в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи НОМЕР_2 вбачається, що відповідачем, ОСОБА_2, було надано письмове зобов'язання повідомляти про зміну обставин, котрі мають значення для призначення та виплати пенсії. При цьому, суд відзначає, що всі наявні у згаданій пенсійній справі заяви підписані особисто відповідачем, ОСОБА_2, особові рахунки на отримання пенсії відкриті на ім'я відповідача.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу призначення та виплати пенсії родині військовослужбовця у зв'язку з втратою годувальника унормовані Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до ч.1 якої право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Частиною 6 ст.30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд встановив, що в період часу з 03.07.2008р. по 06.10.2008р. член родини померлого військового пенсіонера -ОСОБА_3 (син відповідача) був позбавлений правового статусу студента, адже був відрахований з вищого учбового закладу.

Вказана обставина в силу закону має юридичне значення для виплати пенсії, позаяк зумовлює припинення її виплати.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсіонери зобов'язані своєчасно повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зазначених у цьому Законі, а також у несвоєчасному оформленні або поданні документів для призначення пенсії, у видачі для оформлення пенсій недостовірних даних і документів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З положень процитованих норм закону чітко слідує, що відповідач, як особа, котра оформлювала та отримувала пенсію у спірних правовідносинах, була обтяжена обов'язком повідомити орган ПФУ про обставини припинення права на отримання пенсії.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зазначає, що такого обов'язку відповідач не виконала, продовжуючи отримувати пенсію і за той період, коли ОСОБА_3 вже досяг повноліття і не був студентом.

15.02.2012 р. з вих. №97671 позивачем за підписом начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян на ім'я відповідача було надіслано лист з повідомленням про виявлення наявної переплати пенсії за період з 01.07.2008 р. по 05.10.2008 р. у сумі 2.666,17 грн. та з вимогою з'явитися до ГУПФУ для вирішення питання щодо погашення переплати.

Добровільно спірна сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У ході судового розгляду доказів того, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача у сфері публічно-правових відносин судом не виявлено, а тому поданий позов належить задовольнити, адже обґрунтованість вимоги суб'єкта владних повноважень підтверджена добутими судом доказами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до гр. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити

Стягнути з гр. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - АДРЕСА_1) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - Україна, 61022, Харківська область, місто Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 п-д, 2 пов-х) заборгованість в сумі 2.666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 20.06.2012р.

Суддя А.В. Сліденко