Постанова № 24841118, 18.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р. Справа № 2-а-1482/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач або ДПІ) звернулась до адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 1190,00 грн.

Представник ДПІ надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце слухання справи по суті повідомлявся належним чином, однак до суду повернуто поштові відправлення із повісткою. Відповідно до довідки Укрпошти причиною повернення є «за закінченням терміну зберігання». Згідно із ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про день, час та місце слухання справи по суті. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.ч.4,6 ст.128 КАС України суд визнав за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту позову його вимоги обґрунтовуються наступним. Так, ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, яку взято на облік як платника податків у ДПІ та є платником податку на додану вартість. Згідно даних особових рахунків відповідача, за ним обліковується податковий борг по податку на додану вартість у сумі 1190,00 грн., який виник 22.09.2011 року в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно акту перевірки від 25.05.2011 року, №2742/17-1/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2011 року, №7140341701. До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року, №2755-VI (далі - ПК України). Згідно ст.59 ПК України боржнику вручено податкову вимогу від 26.09.2011 року, №13954 на суму 1190,00 грн., яка вручена поштою 20.02.2012 року. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, що обумовило звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідач про свою правову позицію щодо позовних вимог суд не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Правовідносини з приводу оподаткування ПДВ врегульовані ПК України.

Відповідно до п.14.1.175., ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.

Крім цього, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Таким чином, ДПІ має право звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно із копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 01.03.2002 року та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100134005 від 13.08.2008 року є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Стосовно ПДВ, то за своєю економічною суттю він відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 14.1.178. ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст.185 ПК України є об'єктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обов'язок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання (суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, тобто сума ПДВ, включена до вартості проданих товарів) звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту (суми, на яку платник податку має право зменшити своє податкове зобов'язання, тобто сума ПДВ, що включена до вартості придбаних товарів) такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Тобто, оскільки платник ПДВ може бути як покупцем, так і продавцем у оподатковуваних ПДВ операціях, він фактично двічі сплачує суму податку - суму, яка визначена з вартості проданого ним товару (роботи, послуги), та суму, включену у вартість придбаних товарів. Саме тому з метою уникнення подвійного оподаткування введено такий механізм визначення податкового зобов'язання, у якому сумою податку до сплати вважається різниця між сумами ПДВ, що включені у вартості проданих та придбаних товарів.

Крім цього, відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошового зобов'язання, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Так, актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 25.05.2011 року, №2742/17-1/НОМЕР_1, який є джерелом доказової інформації, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не подав декларації з ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Податковим повідомлення-рішенням №7140341701 від 30.06.2011 року відповідачу, за неподання декларацій з ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року визначено податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 1190,00 грн., яке надіслано йому 11.08.2011 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №7140341701 від 30.06.2011 року не оскаржив, а отже воно є узгодженим.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з вищевикладеного, строк для сплати зазначеного податкового зобов'язання з ПДВ настав, а оскільки відповідач не сплачує таке зобов'язання, воно визнається податковим боргом.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога про сплату податкового боргу сформована ДПІ 26.09.2011 р. за №13954, надіслана відповідачеві 19.01.2012 р., однак не вручена ФОП ОСОБА_1 з причин, що не залежать від позивача. Так, згідно відмітки підприємства поштового зв'язку на конверті, у якому надіслано вимогу, поштове відправлення повернуто ДПІ за закінченням терміну зберігання. Копія відповідного конверту наявна у матеріалах справи.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Таким чином, враховуючи дату надіслання відповідачеві податкової вимоги його податковий борг з ПДВ підлягає стягненню.

З таких обставин, суд вважає, що позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 1190,00 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп. (на р/р 31118029700002 до Державного бюджету, код платежу, отримувач УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської обл. код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.1.5