Постанова № 24840052, 15.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1777/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Чухліб Г.О.,

за участю: представника позивача - Лук'янової Ю.В.

представників відповідача - Скабука Ю.М., Гордійка М.В., Даниленка А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Лубнифарм" до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2012 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Лубнифарм" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митницї про скасування податкових повідомлень-рішень № 9, 10, 11 від 19 березня 2012 року про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість та штрафних санкцій

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Полтавською митницею була проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Відкритим акціонерним товариством "Лубнифарм" (далі -ВАТ "Лубнифарм"). За результатами перевірки був складений акт № 001/12/806000000/000480951 від 28.02.2012 року. На підставі даного акту Полтавською митницею були прийняті податкові повідомлення-рішення № №9 від 19.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, який склав 3 319 598, 28 грн. 28 коп., з них за основним платежем -2 511678,62 грн. та 627 919,66 грн - штрафні санкції, №10 від 19.03.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, який склав 605 062, 52 грн., з них за основним платежем 605 057, 52 грн. та 5 грн. -штрафні санкції, №11 від 19.03.2012 року зазначено суму податкового зобов'язання у сумі 3 116 736,14 грн. як штрафні санкції. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення та рішення, такими що винесені з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

13 червня 2012 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог в якій останній просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці № 9, 10, 11 від 19 березня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з урахуванням уточнення, та просить суд задовольнити позов повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав викладених у заперечення на позовну заяву, посилаючись на те, що митним органом зазначено, що за результатами проведеної перевірки, встановлено порушення приписів Закону України "Про лікарські засоби", Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 року №902, що зумовило неправомірне користування пільгою по сплаті податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України товарів, заявлених як "лікарські засоби" на загальну суму 3 128 350, 77 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівниками Полтавської митниці відповідно до наказу Полтавської митниці від 16.01.2012 року за № 13 та від 25.01.2012 року за №38 була проведена документальна планова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства "Лубнифарм" з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем Закону України "Про лікарські засоби" № 123/96-ВР від 04.04.1996 року, Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 року №902, що призвело до безпідставного користування пільговою по сплаті податку на додану вартість, передбаченої пп.5.7.1 п.5.1, п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та пп.197.1.27 п.197.1, п.197.4 ст. 197 Податкового кодексу України № 2755 від 02.12.2010 року.

За результатами перевірки Полтавською митницею складено акт №001/12/806000000/000480951 від 28.02.2012 року (т.І а.с.24-48), на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" №9, 10, 11 від 19.03.2012 року (т.І а.с.18-20) про нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій.

За податковим повідомленням-рішенням №9 від 19.03.2012 року визначено порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, який склав 3 319 598, 28 грн., з них за основним платежем -2 511678,62 грн. та 627 919,66 грн. - штрафні санкції.

- за податковим повідомленням-рішенням №10 від 19.03.2012 року визначено порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, який склав 605 062, 52 грн. з них за основним платежем 605 057, 52 грн. та 5 грн. -штрафні санкції.

- за податковим повідомленням-рішенням №11 від 19.03.2012 року визначено суму податкового зобов'язання у сумі 3 116 736,14 грн. як штрафні санкції.

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням про визначення податку на додану вартість та штрафних санкцій суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі контрактів, укладених між ТОВ "Лубнифарм" та його постачальниками (т.ІІ а.с. 149-217), у 2009-2012 роках було ввезено на митну територію України товари -лікарські засоби за наступними вантажно-митними деклараціями: № 806000004/2009/350214 від 11.03.2009 року субстанція зопіклон в кількості 5,0 кг на суму 58 073,17 грн., № 806000004/2009/350380 від 28.04.2009 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 119 253,75 грн., № 806000004/2009/350567 від 16.06.2009 року субстанція зопіклон в кількості 5,0 кг на суму 62 888,13 грн., № 806000004/2009/350888 від 31.08.2009 року субстанція зопіклон в кількості 5,0 кг на суму 67704,86 грн., № 806000004/2009/351054 від 16.10.2009 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 139 965,37грн., № 806000005/2009/351251 від 16.12.2009 року субстанція зопіклон в кількості 5,0 кг на суму 68 403,60 грн., № 806000011/2010/350201 від 11.03.2010 року субстанція зопіклон в кількості 5,0 кг на суму 64 097,87 грн., № 806000011/2010/350318 від 29.03.2010 року субстанція ампіциліну тригідрат в кількості 1000,0 кг на суму 285 516,00 грн., № 806000011/2010/350505 від 21.04.2010 року субстанція кофеїн в кількості 1000,0 кг на суму 83 218,80 грн., № 806000011/2010/350582 від 11.05.2010 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 119 207,75 грн., № 806000011/2010/350659 від 26.05.2010 року субстанція анальгін (метамізол натрію) в кількості 3000,0 кг на суму 272 240,93 грн., № 806000011/2010/350859 від 01.07.2010 року субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 15000,0 кг на суму 509 891,85 грн., № 806000011/2010/350946 від 19.07.2010 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 121182,93 грн., № 806000011/2010/351064 від 12.08.2010 року субстанція анальгін (метамізол натрію) в кількості 5600,0 кг на суму 474 978,00 грн., № 806000011/2010/351064 від 12.08.2010 року субстанція сульфаніламід в кількості 3000,0 кг на суму 153 855,00 грн., № 806000011/2010/351064 від 12.08.10 субстанція кофеїн в кількості 1000,0 на суму 76 927,50 грн., № 806000011/2010/351174 від 15.09.10 субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 120 063,67 грн., № 806000011/2010/351277 від 12.10.10 субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 10000,0 кг на суму 340125,70 грн., № 806000011/2010/351314 від 21.10.2010 року субстанція парацетамол в кількості 3000,0 кг на суму 29 354,66 грн., № 806000011/2010/351435 від 02.12.2010 року субстанція сульфаніламід в кількості 3000,0 на суму 157 172,40 грн., № 806000011/2010/351435 від 02.12.2010 року субстанція кофеїн в кількості 1000,0 на суму 79 380,00 грн., № 806000011/2010/351435 від 02.12.2010 року субстанція ампіциліну тригідрат в кількості 1500,0 кг на суму 450 084,60 грн., № 806000011/2010/351457 від 08.12.2010 року субстанція зопіклон в кількості 15,0 кг на суму 188 084,77 грн., № 806000011/2010/351462 від 09.12.10 субстанція фталазол в кількості 1000,0 кг на суму 127 222,40грн., № 806000011/2010/351462 від 09.12.2010 року субстанція хлорамфенікол (левоміцетин) в кількості 300,0 кг на суму 78718,86 грн., № 806000011/2010/351545 від 24.12.2010 року субстанція кофеїн в кількості 1000,0 кг на суму 85 209,45 грн., № 806000011/2011/350071 від 08.02.2011 року субстанція парацетамол в кількості 10000,0 кг на суму 440 947,50 грн., № 806000011/2011/350466 від 04.04.11 субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 132 823,58 грн., № 806000011/2011/350738 від 16.05.11 субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 15000,0 кг на суму 502 645,50 грн., № 806000011/2011/350879 від 20.06.2011 року субстанція комбісен в кількості 2000,0 кг на суму 1403 300,80 грн.. № 806000011/2011/350919 від 30.06.2011 року субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 10000,0 кг на суму 390 642,70 грн., № 806000011/2011/350961 від 11.07.2011 року субстанція хлорамфенікол (левоміцетин) в кількості 1000,0 кг на суму 390 554,50 грн., № 806000011/2011/351034 від 25.07.2011 року субстанція кофеїн в кількості 1000,0 кг на суму 83 696,55 грн., № 806000011/2011/351031 від 25.07.2011 року субстанція фталазол в кількості 1000,0 кг на суму 127 537,60грн., № 806000011/2011/351097 від 03.08.2011 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 135 587,72 грн., № 806000011/2011/351114 від 08.08.2011 року продукт "касторове масло, рафіноване РАВ 10" в кількості 36000,0 кг на суму 1 104 780,60 грн., № 806000011/2011/351158 від 19.08.2011 року субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 21000,0 кг на суму 836 976,00 грн., № 806000011/2011/351159 від 19.08.2011 року субстанція калію оротат в кількості 2000,0 кг на суму 868 860,80 грн., № 806000011/2011/351221 від 08.09.2011 року продукт "касторове масло, рафіноване РАВ 10" в кількості 18000,0кг на суму 552 508,11 грн., № 806000011/2011/351229 від 12.09.2011 року субстанція Кальцію сеннозиди 20% в кількості 2000,0 кг на суму 1 355 291,00 грн., № 806000011/2011/351266 від 21.09.2011 року субстанція фталазол в кількості 1000,0 кг на суму 143 526,60 грн., № 806000011/2011/351266 від 21.09.2011 року субстанція кофеїн в кількості 1000,0 кг на суму 83723,85 грн., № 806000011/2011/351330 від 07.10.2011 року субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 20000,0кг на суму 797 270,00 грн., № 806000011/2011/351391від 25.10.2011 року субстанція зопіклон в кількості 10,0 кг на суму 129857,48 грн., № 806000011/2011/351541 від 08.12.2011 року субстанція кальцію глюконат в кількості 1000,0 кг на суму 28 763,64 грн., № 806000011/2011/351541 від 08.12.2011 року субстанція ністатин в кількості 103,0 кг на суму 186 963,66 грн., № 806000011/2011/351592 від 27.12.2011 року субстанція ацетилсаліцилова кислота в кількості 20000,0 кг на суму 958 716,00 грн. (т.І а.с.103-165). Вказані вантажні митні декларації були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень.

Зазначені товари пройшли необхідну процедуру митного оформлення про що складено відповідні документи, а саме вантажно-митні декларації, зареєстровані в Україні та були ввезені на територію України як "лікарські засоби".

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (стаття 40 зазначеного Кодексу).

За визначенням статті 1 цього Кодексу виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів /стаття 70 цього ж Кодексу/.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків відповідача, викладених в акті перевірки, та прийнятих на його підставі податкових повідомлень, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Митним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про лікарські засоби", Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), Законом України вiд 21.12.2010 р. № 2829-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", Порядком подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України , затвердженого наказом Держмитслужби України 22.06.2006 року N 514, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 р. за N 816/12690 та наказом Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту б) пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні і пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами, стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно п. 41.1.2. ст. 41 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року та відповідно до п. 1 його Прикінцевих положень, митні органи - є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Отже, у всіх спірних правовідносинах Полтавська митниця зобов'язана була здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст.72. Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митного органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контролюючих функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 року (чинна на момент проведення перевірки) "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входить документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування.

Згідно ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою, точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей , необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Обов'язки декларанта передбачені ст. 88 Митного кодексу України, відповідно до якої декларант не визначає код товару, він лише заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар, визначити суму мита та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Статтею 17 Закону України "Про лікарські засоби" передбачено порядок ввезення в Україну лікарських засобів.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну" № 902 від 14.09.2005 року на територію України можуть ввозитися зареєстровані в Україні лікарські засоби за наявності виданого їх виробником сертифіката якості, який засвідчує відповідність лікарських засобів вимогам специфікації якості.

Згідно зазначеної норми на територію України можуть ввозитись лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видається виробником. Порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такими документами, виходячи із норм ст. 17 Закону України "Про лікарські засоби" є: реєстраційне посвідчення та сертифікат якості виробника.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, у тому числі шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно обставин справи при здійсненні митного оформлення товару -лікарських засобів, Позивачем були виконані вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року. В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем" та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб Відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа Відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Таким чином, всі товари, щодо яких здійснювалась перевірка Відповідачем за актом перевірки, були визначені Полтавською митницею як лікарську засоби.

Отже, при митному оформленні товару митниця засвідчила відповідність відомостей, зазначених позивачем у вантажних митних деклараціях, та відсутність неправомірних дій позивача, спрямованих незаконне користування пільгою щодо сплати ПДВ .

Оскільки за загальним правилом юридичним фактом визнається факт, який тягне за собою правові наслідки, то суд доходить висновку, що відповідність товару, який декларується, встановленій класифікаційній категорії, є фактом, що має юридичне значення, адже від коду товару залежить ставка ввізного мита та сума податку на додану вартість, яку імпортер має сплатити при митному оформленні товару.

Таким чином, прийняття митним органом митної декларації означає засвідчення митним органом факту, що має юридичне значення.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Суд вважає, що порушеннями законодавства України, про які йде мова у наведеній нормі, можуть бути контрабанда, порушення митних правил, кримінально-переслідувані дії суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та що митний орган має право здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення товару тільки у разі наявності достатніх підстав вважати, що такі порушення мали місце з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Доводи Відповідача про ненадання Позивачем додаткових документів під проведення перевірки відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки Закон України "Про лікарські засоби" та Порядок подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого наказом Держмитслужби України 22.06.2006 року N 514, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за N 816/12690 не передбачають надання митному органу при митному оформленні лікарських засобів аналітично-нормативної документації на конкретний лікарський засіб, оскільки зазначені документи не стосуються митної справи, а регламентують вимоги щодо якості лікарських засобів.

Стосовно висновку відповідача щодо порушенням Позивачем Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 902 від 14.09.2005 року, суд зазначає наступне, зазначений Порядок визначає механізм державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну. Проте державному контролю якості підлягають товари, що вже пройшли контроль митного органу, тобто ті, що вже були розмитнені.

Крім того, відповідно до п. 4 цього Порядку передбачено, що державний контроль здійснюють Держлікслужба з безпосередньо підпорядкованими їй державними службами з лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Жодних зауважень до ВАТ "Лубнифарм" з боку Держлікслужби щодо ввезених Позивачем лікарських засобів не надходило.

Отже, Відповідачем в акті перевірки не спростовано того факту, що на час здійснення митного оформлення Позивач надав усі необхідні для цього документи.

Крім цього суд відзначає також те, що робоча група Полтавської митниці у Акті перевірки №001/12/806000000/000480951, вказала, що рішення про застосування пільг в оподаткуванні під час проведення митного оформлення товарів посадовими особами митного органу приймалося в межах своєї компетенції , на підставі наданих Підприємством документів та у відповідності до пункту 2 та пункту 3 Порядку подання документів (арк. 6 Акту, т.І а.с.29). Таким чином підтвердивши правильність проведеного митного оформлення товарів Позивача.

Матеріалами справи та сторонами не спростовується той факт, що товар, стосовно якого здійснено донарахування податку на додану вартість, класифіковано як лікарський засіб, як під час митного оформлення так і на даний час.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Суд вважає, що порушеннями законодавства України, про які йде мова у наведеній нормі, можуть бути контрабанда, порушення митних правил, кримінально-переслідувані дії суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та що митний орган має право здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення товару тільки у разі наявності достатніх підстав вважати, що такі порушення мали місце з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином Позивач правомірно скористався пільгою по сплаті податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України товарів -лікарських засобів. Отже, у Відповідача були відсутні правові підстави для здійснення нарахування податку на додану вартість.

Відносно податкового рішення-повідомлення №11 від 19.03.2012 року на суму 3116736,14 грн. як штрафні санкції, в якості додаткового обґрунтування його неправомірності суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 109.1. статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за

дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи із зазначеної норми закону, підставою для відповідальності є протиправне діяння. Оскільки судом не встановлено порушень чинного законодавства з боку Позивача, Відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень, що оскаржується позивачем.

З урахуванням наведеного оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті митницею в порушення законодавчих норм та наданих повноважень, а отже, підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене, враховуючи надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2 146 грн. 01 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1135 від 28.03.2012 року (т. І, а.с. 3), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Лубнифарм" до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці № 9, 10,11 від 19 березня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Лубнифарм" (код 00480951) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко