Постанова № 24839840, 08.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4619/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Федусик А.Г.

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення від 30.05.2011 року №0000662301, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 13.05.2011 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ) була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Агро ресурс-Південь»та ПП «Південь-Агросервіс»за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №821/23/25934519 від 13.05.2011 року, на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000662301, яким ТОВ було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів у сумі 320248,00 грн., в тому числі 249798 грн. за основним платежем, та 62450 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати нечинним спірне податкове повідомлення-рішення та скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-5).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову пояснивши при цьому, що спірне рішення прийнято правомірно, з дотриманням норм права, у зв'язку з чим воно не може вважатися нечинним. З зазначених підстав представник вважав позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 14.12.2000 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків на додану вартість (т.1 а.с.63, 65).

13.05.2011 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Агроресурс-Південь»та ПП «Південь-Агросервіс»за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №821/23/25934519 від 13.05.2011 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог ч.ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до заниження ПДВ на 249798 грн., в тому числі за вересень 2010 року на 51181 грн., жовтень 2010 року на 65484 грн., листопада 2010 року на 133133 грн., завищено від'ємне значення звітного періоду ряд.22.2, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 34803 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 6259 грн., за жовтень 2010 року на 13687 грн., за листопад 2010 року в сумі 14857 грн., завищено значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на загальну суму 101085 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 24960 грн., за жовтень 2010 року в сумі 31219 грн., за листопад 2010 року в сумі 44906 грн. (т.1 а.с. 7-18).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Агро ресурс-Південь»на загальну суму 106230 грн. та від ПП «Південь-Агросервіс»на загальну суму 279456 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірок вказаних підприємств було встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, у зв'язку з чим, згідно з ч.ч.1, 5 ст.203 ЦК України, п.п.1, 2 ст.215 ЦК України, п.1 ст.228 ЦК України угоди з контрагентами-покупцями, постачальниками є нікчемними, а тому ТОВ не мав право відносити ПДВ по вказаним операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000662301, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 320248 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 249798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 62450 грн. (т.1 а.с. 6).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ПП «Південь-Агросервіс»були укладені договори купівлі-продажу від 12.09.2010 року та від 12.10.2010 року, відповідно до яких останнє прийняло на себе обов'язок продати позивачу товар, а ТОВ зобов'язалося здійснити оплату за цей товар (т.1 а.с.46-48, т.2 а.с.5-13).

Крім цього, між ТОВ та ПП «Агро ресурс-Південь»був укладений договір купівлі-продажу від 22.11.2010 року, відповідно до якого останнє також прийняло на себе обов'язок продати позивачу товар, а ТОВ зобов'язалося здійснити оплату за цей товар (т.1 а.с.59-61).

На виконання цих договорів вказані контрагенти у перевіряємому періоді поставили ТОВ товар, видали податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагенти ПП «Агроресурс-Південь»та ПП «Південь-Агросервіс», що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ та підтверджується відповідними свідоцтвами (т.1 а.с.69, 73).

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання ТОВ податкових накладних від ПП «Агроресурс-Південь»та ПП «Південь-Агросервіс»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються на тому, що угоди між ПП «Агроресурс-Південь»та ПП «Південь-Агросервіс»купівлі-продажу товару, були укладені без наміру настання реальних наслідків і відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України були визнані нікчемними.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ та ПП «Агроресурс-Південь»і ПП «Південь-Агросервіс»у встановленому законом порядку недійсними.

Крім цього, такі висновки ДПІ спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме податковими накладними, товарно-транспортними накладними, документами щодо наявності у ТОВ основних засобів, банківськими виписками, копією журналу обліку розрахунків з постачальниками та інш. (т.1 а.с. 21-45, 49-58, 95-219, 230-233, т.2 а.с.23-46, 63).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000662301, якими ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 320248 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 249798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 62450 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування спірного рішення підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про визнання нечинним спірного рішення на думку суду є зайвими, оскільки прийняття судом рішення про скасування спірного рішення від 30.05.2011 року №0000662301 у зв'язку з його незаконністю є достатнім для поновлення прав позивача в повному обсязі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти перевірок ПП «Агроресурс-Південь»і ПП «Південь-Агросервіс», постанову про порушення кримінальної справи за фактом створення ПП «Південь-Агросервіс», висновок почеркознавчої експертизи та протокол допиту свідка ОСОБА_1, оскільки вказані документи не є безумовними доказами безтоварності операцій позивача з вказаними контрагентами та не спростовують висновку суду щодо правомірності вказаних правочинів.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, Законом України „Про податок на додану вартість", ЦК України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 30.05.2011 року №0000662301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Джерело»суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 249798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 62450 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 30.05.2011 року №0000662301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Джерело» суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 249798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 62450 грн..

08 червня 2012 року

Суддя

.