Постанова № 24839764, 11.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2601/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фірми «Автодеталь»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення від 11 квітня 2012 року №0002562301, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 28.03.2012 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ) була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс»за період з травень-червень 2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №122/22-23862773 від 28.03.2012 року, на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002562301, яким ТОВ було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 16051 грн., в тому числі 16050 грн. за основним платежем, та 1 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправним спірне податкове повідомлення-рішення та скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 3-9).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с.114-118), пояснивши при цьому, що спірне рішення прийнято правомірно, з дотриманням норм права, у зв’язку з чим воно не може вважатися протиправним та не може бути скасовано. З зазначених підстав представник вважав позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 23.11.1995 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області та перебуває на обліку в ДПІ як платник податку на додану вартість (а.с.49).

28.03.2012 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс»за період з травень-червень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №122/22-23862773 від 28.03.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203, ст.216, 228 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ за червень 2011 року на 16050,50 грн. (а.с. 10-25).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у травні 2011 року було включено до свого податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Транс Агентство Сервіс», на загальну суму 16050,50 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірки вказаного підприємства було встановлено, що взаємовідносини між ТОВ та ТОВ «Транс Агентство Сервіс»мають безтоварний характер, що свідчить про укладання між ними угод без наміру настання юридичних наслідків, у зв’язку з чим, згідно з ч.ч.1, 5 ст.203 ЦК України, п.п.1, 2 ст.215 ЦК України, ст.228 ЦК України угоди з ТОВ «Транс Агентство Сервіс»є нікчемними, а тому ТОВ не мало право відносити ПДВ по вказаним операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002562301, яким ТОВ було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 16051 грн., в тому числі 16050 грн. за основним платежем, та 1 грн. за штрафними санкціями (а.с. 26).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Транс Агентство Сервіс»у перевіряємому періоді поставило ТОВ товар, видало податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару.

Згідно ст.183.1 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Позивач та його контрагент ТОВ «Транс Агентство Сервіс»на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ст.198.1 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання товару, оплати коштів за нього та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «Транс Агентство Сервіс»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються на тому, що взаємовідносини між ТОВ та ТОВ «Транс Агентство Сервіс»мають безтоварний характер, що свідчить про укладення вказаних угод без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України ці угоди визнані ДПІ нікчемними.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання угод між ТОВ та ТОВ «Транс Агентство Сервіс»у встановленому законом порядку недійсними.

Крім цього, такі висновки ДПІ, в тому числі щодо безтоварності правовідносин між ТОВ та ТОВ «Транс Агентство Сервіс», спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме податковими накладними, банківськими виписками, документами щодо перевезення придбаного товару та його отримання у продавця (а.с. 41-48, 61, 73-84).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року №0002562301, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16050 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірного рішення підлягають задоволенню.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ЦК України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов фірми «Автодеталь»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 11 квітня 2012 року №0002562301, яким зменшено фірмі «Автодеталь»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16050 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 11 квітня 2012 року №0002562301, яким зменшено фірмі «Автодеталь» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16050 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн..

11 червня 2012 року.