Постанова № 24837858, 16.03.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2012 р. Справа № 2a-699/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Уграк А.Ю.,

відповідача -Григорківа С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз»

до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області

про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 20.11.2008 року у виконавчому провадженні №9941688,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2012 року публічне акціонерне товариство «Тисменицягаз»(надалі -ПАТ «Тисменицягаз», позивач) звернулося з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі -відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 20.11.2008 року у виконавчому провадженні №9941688.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що постанова про стягнення виконавчого збору, винесена відділом державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області 20.11.2008 року, яка отримана позивачем 29.02.2012 року є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, оскільки на день раніше її винесення ПАТ «Тисменицягаз»зверталося до відповідача з клопотанням зупинити виконавче провадження №9941688.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених в письмовому запереченні та пояснив суду, що 07.11.2008 року до ВДВС поступила заява від представника НАК «Нафтогаз України»з наказом №5376 від 14.10.2008 року, виданим господарським судом Івано-Франківської області про стягнення з ВАТ «Тисменицягаз»боргу в розмірі 37810,84 грн. на користь НАК «Нафтогаз України». Державною виконавчою службою Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області 11.11.2008 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №9941688, копію якої направлено боржнику до виконання. Однак, боржник не виконав самостійно рішення суду, тому 20.11.2008 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору. Про те, що виконавче провадження підлягає зупиненню, так як, ПАТ «Тисменицягаз»знаходиться в реєстрі ПЕК та бере участь у процедурі погашення заборгованості, державному виконавцю стало відомо після винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Однак, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», відповідач зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Тому, позовні вимоги ПАТ «Тисменицягаз»вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

ПАТ «Тисменицягаз»зареєстроване як юридична особа 30.12.1996 року Тисменицькою районною державною адімністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за №210943 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №225565 від 26.07.2010 року (а.с. 17, 18).

11.11.2008 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №9941688, відповідно до наказу №5376 від 14.10.2008 року, виданого господарським судом Івано-Франківської області про стягнення з ПАТ «Тисменицягаз»на користь НАК «Нафтогаз України»заборгованості в сумі 37810,84 грн. (а.с. 12)

20.11.2008 року відділом ДВС Тисменицького районного управління юстиції винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 3781,08 грн. (а.с. 13)

20.11.2008 року відповідачем зупинено виконавче провадження відповідно до заяви про зупинення виконавчого провадження, яка зареєстрована у відділі ДВС 20.11.2008 року за вхідним №6069/07-22.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що аналогічна заява про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що ПАТ «Тисменицягаз»знаходиться в реєстрі ПЕК та бере участь у процедурі погашення заборгованості подана позивачем до відділу ДВС на день раніше та зареєстрована відповідачем 19.11.2008 року (а.с. 10, 39). Тобто, підстав для прийняття рішення про стягнення виконавчого збору у відповідача не було. Оскільки, 19.11.2008 року він повинен був прийняти рішення за заявою позивача про зупинення виконавчого провадження, а граничний строк для винесення постанови про стягнення виконавчого збору наступав 20.11.2008 року.

Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження»в редакціях Закону від 21.04.1999 року №606-XIV, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення відповідача та від 04.11.2010 року №2677-VI (надалі -Закон), чинної на момент розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -з боржника -юридичної особи.

Частиною 3 цієї ж статті Закону встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Згідно частини 7 статті 46 Закону у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Законом України «Про виконавче провадження»в редакції від 04.11.2010 року №2677-VI змінені підстави стягнення виконавчого збору.

Так, відповідно до норми статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача про те, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент її винесення, та безпідставно.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що постанова відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про стягнення з боржника виконавчого збору від 20.11.2008 року у виконавчому провадженні №9941688 винесена безпідставно, всупереч вимог закону, тому її слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, на користь ПАТ «Тисменицягаз»необхідно стягнути з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 32,19 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158 -163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про стягнення виконавчого збору від 20.11.2008 року у виконавчому провадженні №9941688.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз"(ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20538865) сплачений ним судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 21.03.2012 року.