Ухвала суду № 24837593, 21.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

21 червня 2012 року Справа № 0870/5921/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову

за заявою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 20598 грн. 76 коп., 1786 грн. 85 коп., 593 грн. 00 коп.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

З позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за Податковими повідомленнями-рішеннями: №0001912304 від 30.11.2006, №0001762308 від 04.09.2007, №0002452308 від 26.12.2007, №0001352307 від 15.08.2008, №0001212307 від 20.06.2009, №000167230 від 12.08.2009, №0000292307 від 08.02.2011, №0000302307 від 08.02.2011, Рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма «С»): №0001112307 від 20.05.2010, №0001542307 від 09.07.2010, №0002142307 від 17.08.2010, №0002372307 від 31.08.2010.

До позову додано заяву в якій позивач, посилаючись на приписи п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України вважає строк звернення до адміністративного суду не пропущеним, разом з цим просить поновити строк для звернення до суду із позовною заявою про стягнення у дохід держави не сплаченого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч.2 ст.238 Господарського кодексу України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Як зазначено у ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В своєму позові позивач посилається на норми Податкового Кодексу України обґрунтовуючи правомірність свого звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, проте як вбачається із позову та доданих до нього матеріалів, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та до набрання чинності Податковим кодексом України.

Контроль за сплатою платежів відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи державної податкової служби, але водночас цей Закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінансові санкції, визначені ст.ст.17-24 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення правовідносин) штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Звідси, штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами ДПС за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - не поширюються на зазначені штрафні санкції, в тому числі і застосування строків давності визначення податкових зобов'язань.

У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, тому не може і застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як зазначено у пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно з п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в чинній редакції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

До змін в 2010 році до ст.99 КАС України був встановлений річний строк звернення з позовом до суду.

Отже, суд приходить до висновку, що строк звернення позивачем до суду у даному випадку складає за загальним правилом один рік/шість місяців (з 2010 року), та починає перебіг з дня закінчення строку наданого відповідачу для добровільної сплати штрафних санкцій за Податковими повідомленнями-рішеннями: №0001912304 від 30.11.2006, №0001762308 від 04.09.2007, №0002452308 від 26.12.2007, №0001352307 від 15.08.2008, №0001212307 від 20.06.2009, №000167230 від 12.08.2009, Рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма «С»): №0001112307 від 20.05.2010, №0001542307 від 09.07.2010, №0002142307 від 17.08.2010, №0002372307 від 31.08.2010.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 за №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Враховуючи, що до набрання чинності Податковим кодексом України для звернення до суду з аналогічними позовами застосовувався річний/шестимісячний (з 2010 року) строк звернення, дані строки звернення вже сплинули, а застосування норм Податкового кодексу України до правовідносин, які виникли до його набрання, порушуватимуть права фізичної особи - ОСОБА_2, то суд вважає, що позивачем необґрунтовано порушено річний/шестимісячний строк звернення з позовом до суду.

Позивачем документально не доведено неможливість подати позов з вказаним клопотанням у більш коротші строки, а не 19.06.2012.

Заява про поновлення строків ґрунтується виключно на приписах п.102.4. ст.102 Податкового кодексу України. Позивачем не наведено об'єктивних, поважних причин пропуску вказаного строку, тому адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом підлягає залишенню без розгляду.

Суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тому, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.100, 102, 107, 160, 165 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в частині стягнення штрафних санкцій за Податковими повідомленнями-рішеннями: №0001912304 від 30.11.2006, №0001762308 від 04.09.2007, №0002452308 від 26.12.2007, №0001352307 від 15.08.2008, №0001212307 від 20.06.2009, №000167230 від 12.08.2009, Рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма «С»): №0001112307 від 20.05.2010, №0001542307 від 09.07.2010, №0002142307 від 17.08.2010, №0002372307 від 31.08.2010 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Суддя (підпис) О.О. Прасов