Постанова № 24837080, 07.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10753/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Гірник"

до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000171601 від 05.08.2011 р., стягнення 68214,00 грн.,-

встановив:

Приватне підприємство "Гірник" звернулося до суду з позовом до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000171601 від 05.08.2011 р. та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 68214,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не прибув. Надіслав до суду письмові заперечення в яких просив розгляд справи провести у його відсутності, а в позові до Головного управління Державної казначейської служби України відмовити з тих підстав, що органи державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Так як Володарсько-Волинська МДПІ не надавала такий висновок, Головне управління державної казначейської служби України в Житомирській області не порушувало прав та інтересів позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Гірник" було подано до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування відповідно до яких позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок податок на додану вартість в сумі 68214,00 грн.

В свою чергу Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією з 21.06.2011 року по 14.07.2011 року було проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Гірник" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за травень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт від 19.07.2011 року за № 17/1610/32699188.

У відповідності до зазначено акту податковим органом зроблено висновок про те, що Приватним підприємством "Гірник" в порушення п.187.8 ст.187, п.п.198.1, 198.2 ст.198, п.200.14 ст.200, п.п.201.1, 201.4, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 68214,00 грн., оскільки операції із придбання у ТОВ "Лабродит" блоків колотих мали нереальний товарний характер.

Фактичною підставою зазначеного висновку слугувало те, що Приватним підприємством "Гірник" не було підтверджено транспортування продукції та факт отримання товару.

На підставі акта перевірки Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000171601 від 05 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68214,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.10, 200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

На підставі п.п.54.3.2 п.54 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі абз. а) п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабродит" 10 січня 2008 року був укладений договір №1 відповідно до якого останнє передало у власність Приватному підприємству "Гірник" блоки лабрадиту 1-4 категорії. Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с. 34-38, 87-100), реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с 14-17), реєстром отриманих податкових накладних (а.с.17-19), реєстром платіжних доручень до декларації за травень 2011 року (а.с.20), та списком оплати по реєстру за квітень 2011 року (а.с.21-22). Зазначені первинні документи не визнані недійсними, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

Отже, судом не встановлено факту безтоварності операцій з поставки блоків та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача про нереальний товарний характер господарських відносин позивача з ТОВ "Лабрадорит" у зв'язку з тим, що Приватним підприємством "Гірник" не було підтверджено транспортування продукції та факт отримання товару спростовуються п.п. 12.4, 12.5 договору №1 від 10.08.2008 року (а.с.13), відповідно до якого позивач має право здійснювати продаж придбаного товару безпосередньо із складу ТОВ "Лабрадорит", а у разі якщо придбаний товар не реалізується на протязі 6 місяців з моменту придбання, товар передається останньому на відповідальне зберігання.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

На підставі зазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000171601 від 05.08.2011 року підлягає скасуванню, а бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 68214,00 грн. - стягненню на користь позивача.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 738,60 грн.

Керуючись статтями ст. ст. 10, 12, 60, 86, 94, 160, 161, 163 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000171601 від 05.08.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства " Гірник" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68 214,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства " Гірник" 738,60 понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 11 червня 2012 р.