Постанова № 24836237, 14.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/1464/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що ДПІ у м.Житомирі була проведена перевірка підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року. Під час перевірки були перевіряючими виявлені порушення пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого у декларації за листопад 2011 року завищено від'ємне значення на суму 11498,00 грн. та порушення пп. 200.1 пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) внаслідок чого зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування до 8508,00 грн.

Позивач зазначив, що підприємство займається виготовленням взуття з давальницької сировини компанії EINTEX LLP -Великобританія з якою укладено зовнішньоекономічний контракт про виробничу послугу №1 від 01.08.2003 року, який діяв у новій редакції згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року. Згідно п.1.1. Контракту, Замовник (компанія EINTEX LLP) доручає, а Виконавець (ТОВ «Фешен Груп») приймає на себе обов'язок виконувати на території України роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничої послуги). Згідно п.1.2. Контракту, Виконавець надає послуги власними силами чи силами залучених ним третіх осіб. На виконання умов Контракту, Позивач здійснює ввезення давальницької сировини та виготовлення з неї взуттєвої продукції (супутньої послуги), як власними силами, так і з залученням третіх осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову. Вважає, що порушення, які зазначені в акті перевірки, мали місце, внаслідок чого податкові повідомлення - рішення прийняті законно, а тому підстав для їх скасування немає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року, про що складений акт перевірки № 896/23-2/31945231 від 13.02.2012 року.

Зазначеним актом перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого у декларації за листопад 2011 року завищено від'ємне значення на суму 11498,00 грн.;

- пп. 200.1 пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) внаслідок чого зменшено заявлену суму до бюджетного відшкодування в розмірі 8508,00 грн.

На підставі акту перевірки № 896/23-2/31945231 від 13.02.2012 року були винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 0000172304 від 24.02.2012 р., яким ТОВ «Фешен Груп» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 11498,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000162304 від 24.02.2012 року, яким ТОВ «Фешен Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 8508,00 грн. та нарахована штрафна санкція у розмірі 4254,00 грн.

Судом встановлено, що 01.08.2003 року між ТОВ «Фешен Груп» та компанія EINTEX LLP Великобританія укладено контракт про виробничу послугу № 1, яка була викладена у новій редакції згідно угоди №1-07 від 03.01.2007 року. Відповідно до умов контракту п.1.1. замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконувати на території України під свою відповідальність і за рахунок Замовника роботи по виготовленню з давальницької сировини Замовника взуттєвої продукції (виробничі послуги). Пунктом 1.2. контракту передбачено, що позивач як виконавець надає Замовнику виробничі послуги своїми силами або силами третіх осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 15.09.95 р. № 327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (далі -Закон № 327) під операцією з давальницькою сировиною розуміється операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки (обробки, збагачення або використання) в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менше 20 % загальної вартості готової продукції. Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції або якщо вартість сировини менше 20 % загальної вартості продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною.

Та ж ст. 1 Закону № 327 як давальницьку сировину розглядає сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Головними особами операцій з давальницькою сировиною є замовник і виконавець. Слід мати на увазі, що виконавець лише надає послуги із переробки, отже, право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить саме замовнику.

Взаємини між замовником та виконавцем при здійсненні операцій з давальницькою сировиною оформлюються шляхом укладення договору.

При укладанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) потрібно звернутись до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 (далі -Положення № 201). При цьому під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміється матеріально оформлена угода двох і більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав та обов'язків у ЗЕД.

Згідно з п. 1 Положення № 201 зовнішньоекономічний договір (контракт) повинен обов'язково місти:

назву, номер договору (контракту), дату і місце його складання;

преамбулу;

предмет договору (контракту);

кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

базисні умови поставки товарів (приймання-передача виконаних робіт або послуг);

ціну та загальну вартість договору (контракту);

умови платежів;

умови приймання-передачі товару (робіт, послуг);

дані про упаковку та маркування;

відомості про форс-мажорні обставини, які можуть зашкодити сторонам виконати умови договору;

відомості про санкції та рекламації;

умови врегулювання спорів у судовому порядку;

дані про місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Реєструвати договори із переробки давальницької сировини в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України не потрібно.

Виняток становлять договори (контракти), що передбачають вивезення українським замовником давальницької сировини, на яку поширюється спеціальний режим експорту. Реєстрація зовнішньоекономічного договору (контракту) потрібна також у разі вивезення давальницької сировини, ввезеної як товари, на які поширюється режим квотування і ліцензування.

Укладений контракт ТОВ "Фешен Груп" з компанією EINTEX LLP Великобританія повністю відповідає цим вимогам.

29.04.2011 року ТОВ "Фешен Груп" уклало контракт № 2/45 з Державним підприємством Житомирської виправної колонії №4 на роботи по переробці давальницької сировини, відповідно до умов п.1.1 якого виконавець / Державне підприємство Житомирської виправної колонії №4/ під свою відповідальність здійснює виготовлення заготівок для взуття, а замовник /ТОВ "Фешен Груп"/ зобов'язаний прийняти результати роботи та оплатити їх. Відповідно до п.2.1 вартість послуг виконавця обумовлюється доповненнями до контракту. Замовник зобов'язаний надати виконавцю необхідне для виконання замовлення обладнання, кількість матеріалів і комплектуючих, а також необхідну технічну документацію та зразки / п.1.2. договору/. На момент передачі по даному контракту сировини виконавцю замовник надає накладну на сировину з зазначенням її кількості / п.1.4. договору/.

01.03.2011 року ТОВ "Фешен Груп" уклало контракт № 1/12 з Державним підприємством "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№8)" на роботи по переробці давальницької сировини, відповідно до умов п.1.1 якого виконавець / ДП ""Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№8)"/ під свою відповідальність здійснює виготовлення заготівок для взуття, а замовник /ТОВ "Фешен Груп"/ зобов'язаний прийняти результати роботи та оплатити їх. Відповідно до п.2.1 вартість послуг виконавця обумовлюється доповненнями до контракту. Замовник зобов'язаний надати виконавцю необхідне для виконання замовлення обладнання, кількість матеріалів і комплектуючих, а також необхідну технічну документацію та зразки / п.1.2. договору/. На момент передачі по даному контракту сировини виконавцю замовник надає накладну на сировину з зазначенням її кількості./ п.1.4. договору/.

За результатами виконаних робіт по зазначених контрактах позивач сплачував виконавцям, визначену відповідно до умов контракту, вартість наданих супутніх послуг по переробці давальницької сировини включаючи нараховану суму ПДВ за ставкою 20 відсотків. Доказом цього є акти виконаних робіт, податкові накладні за відповідний період, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п.п. г) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг).

Згідно п. 14.1.242 ст. 14 ПК України, супутні послуги -послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Згідно п. 187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, дата відвантаження товарів, а в разі експорту -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг -дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.195.1.1. ст. 195 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно з п.п. б) п. 195.1.3 ст. 195 ПК України (на яку посилається податковий інспектор в Акті) , за нульової ставкою оподатковуються операції з постачання в тому числі послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем - нерезидентом.

Згідно з п. 14.1.185 ст. 14 ПК України, постачання послуг -це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав.

Тобто, законодавець чітко відокремив порядок оподаткування операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а саме з постачання товарів (супутніх послуг) та послуг.

ТОВ "Фешен Груп" здійснило вивезення всієї виробленої продукції по Договору ( в тому числі і послуги по переробленню давальної сировини) за межі митної території України, що відповідачем не заперечується.

З урахуванням наведеного системне тлумачення зазначених статей Податкового кодексу України, дозволяє зробити висновок про те, що ставка податку "0" відсотків застосовується до супутніх послуг тоді, коли здійснюється вивезення (експорт) товарів, відносно яких відповідні послуги є супутніми.

Отже, законодавцем визначено, що застосування нульової ставки оподаткування супутніх послуг можливо лише тоді, коли відбувся експорт товарів, стосовно якого надані супутні послуги, та не ставить право на застосування нульової ставки в залежність від того, хто саме здійснював переробку давальницької сировини на території України.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким документом у позивача є накладні на відпуск сировини виконавцям робіт та отримання від них виготовленої продукції із зазначенням вартості послуги по кожному артикулу, які були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

В акті перевірки відсутні посилань на норми законодавства, яким би суперечили умови контракту, укладеного між ТОВ «Фешен Груп» та Державним підприємством Житомирської виправної колонії №4, Державним підприємством "Підприємство Житомирської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (№8)", що дає підстави вважати його укладеним відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.

В ході розгляду справи відповідач доказів на підтвердження правомірності своїх рішень суду не подав. За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятих ним спірних рішень, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 242,60 грн.

Керуючись ст.ст. 86,94,158 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.02.2012 р. №0000162304, № 0000172304.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фешен Груп" витрати на сплату судового збору в розмірі 242,60 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 18 травня 2012 р.