Постанова № 24835932, 17.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-9823/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Швець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області від 26.04.2010 року № 0000882340/0, № 0000902340/0, № 0003271740/0, від 09.07.2010 року № 0000882340/1, № 0000902340/1, № 0003271740/1, від 22.09.2010 року № 000143234/0, № 000882340/2, № 0000902340/2.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 року замінено відповідача по справі на Малинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 10.12.2010 року № 0000882340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 288383 грн. 32 коп. (за основним платежем - 192255 грн. 32 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96128 грн. 00 коп.) та № 0001402340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 44659 грн. 50 коп. (за основним платежем - 29773 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14886 грн. 50 коп.) та стягнути на його користь понесені судові витрати. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 26.02.2010 року по 31.03.2010 року на товаристві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Амстед-Рейл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт від 08.04.2010 року № 42/23-10/32875993. Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 192255 грн. 00 коп., в т.ч. за 2008 рік у сумі 143323 грн. 00 коп. та за 2009 рік - 48932 грн. 00 коп. та пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами проведено перевірки та на підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, яким товариству донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що винесені з порушенням податкового законодавства України, протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, суд приходить до наступних висновків.

Дані правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області Державної податкової служби

У період з 26.02.2010 року по 31.03.2010 року на підставі направлення від 26.02.2010 року № 64 податковими інспекторами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року.

Перевірку проведено з відома генерального директора Хлібного В.В. та в присутності головного бухгалтера Морозової Л.Ж.

У ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 192255 грн. 00 коп., в т.ч. за 2008 рік у сумі 143323 грн. 00 коп. та за 2009 рік - 48932 грн. 00 коп. та пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатами проведеної перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було складено Акт від 08.04.2010 року № 42-23-10/32875993, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення про донарахування товариству податкового зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Внаслідок адміністративного оскарження Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0000882340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 288383 грн. 32 коп. (за основним платежем - 192255 грн. 32 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 96128 грн. 00 коп.) та № 0001402340/3, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 44659 грн. 50 коп. (за основним платежем - 29773 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14886 грн. 50 коп.).

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0000882340/3 суд зазначає слідуюче.

Так в Акті перевірки зафіксовано порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.2, пп. 5.4.8 п. 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі Закон), а саме:

- у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону, ТОВ "Амстед-Рейл" віднесено до складу валових витрат суму оренди офісного приміщення згідно договору оренди нерухомого майна від 01.02.2008 року № 5 ТОВ "Дослідно експериментальний завод "Залізничник", яке використовується у власній господарській діяльності в сумі 116602 грн. 46 коп.;

- у порушення пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону, ТОВ "Амстед-Рейл" включило до складу валових витрат нараховані роялті сумі 502548 грн. 31 коп., внаслідок чого підприємством завищено валові витрати по періодах: І квартал 208 року - на суму 3454 грн. 36 коп.; ІІ квартал 2008 року - на суму 122885 грн. 23 коп.; ІІІ квартал 2008 року - на суму 209863 грн. 66 коп.; IV квартал 2008 року - на суму 110157 грн.38 коп.; І квартал 2009 року - на суму 9430 грн. 35 коп.; ІІІ квартал 2009 року - на суму 26694 грн. 43 коп.; ІV квартал 2009 року - на суму 20062 грн. 90 коп.;

- у порушення пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону, до складу валових витрат підприємство зайво включило витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають трудових відносинах з таким платником податку до місця відрядження і назад у сумі 128685 грн. 15 коп. ТОВ "Амстед-Рейл" зазначало вибуття відповідних фізичних осіб з місць які не відповідають реєстраційним та статутним даним.

Суд не погоджується з висновками податкового органу виходячи із слідуючого.

1. Судом встановлено, що ТОВ "Амстед-Рейл" уклало ліцензійний договір від 06 липня 2005 року з власниками деклараційних патентів № 1181 на корисну модель "Викружка обода залізничного колеса", та № 1182 на корисну модель "Профіль обода залізничного колеса", виданого 13.03.2002 року. Уповноваженим представником осіб, виступаючих по вказаному договору на боці "ліцензіара", є громадянин України ОСОБА_3

У акті перевірки зазначено, що позивач не здійснює діяльності, для якої необхідно застосувати вказаний вище ліцензійний договір. Проте погодитись з цим неможливо.

Відповідно до пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат, включаються, зокрема, витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Питання застосування ліцензійного договору від 06.07.2005 року в господарській діяльності позивача, досліджувалось під час розгляду адміністративних справ № 2а-18/07, № 2-а-383/09 і суд, на підставі наданої технічної документації, прийшов до висновку що вказаний договір безпосередньо застосовується у господарській діяльності позивача при виготовленні комплектів та модернізації візків вантажних вагонів. Такого ж висновку прийшов і суд апеляційної інстанції.

Крім того, у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Як встановлено з матеріалів справи, податковий орган при виникненні розбіжностей з платником податків стосовно зв'язку витрат за ліцензійним договором на цілі, обумовлені пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з основною діяльністю платника податку, не звертався до відповідного Міністерства України за експертним висновком.

Отже, донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій по витратам, пов'язаним відсотками за договором фінансового лізингу, є неправомірним.

2. У Акті перевірки зроблено висновок, що позивач порушив вимоги пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки відніс до складу валових витрат витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку у сумі 128685 грн. 15 коп. В акті вказано, що відрядження працівників позивача було здійснено з місць які не відповідають реєстраційним та статутним даним.

За визначенням пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із вимогами пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні. Додатково до витрат, визначених абзацом першим цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду. Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях: в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів; в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів. Сума добових визначається: у разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом; у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - згідно з відмітками органів прикордонного контролю у паспорті або документі, що його замінює. За відсутності зазначених відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті, не належать до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 3 ст. 3 цього Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.06.1999 № 146 (далі Інструкція № 146), витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Із наданих до суду копій наказів на відрядження вбачається, що відрядження були пов'язані з основною діяльністю ТОВ "Амстед-Рейл", а саме працівники товариства направлялися у відрядження для огляду вагонів з модернізованими візками, вагонів дослідного составу.

На підтвердження понесених витрат на відрядження позивачем було надано копії наказів на відрядження, копії посвідчень про відрядження, квитанції та копії квитків на автобуси.

Зазначені документи судом вбачаються доказами безпосереднього зв'язку відрядження з діяльністю позивача, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0000882340/3 підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0001402340/3 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.02.2007 року між ТОВ "Амстед-Рейл" та ТОВ "Дослідно-експериментальний завод "Залізничник" було укладено договір № 5 оренди нерухомого майна, відповідно до якого ОВ "Дослідно-експериментальний завод" (який виступає як Орендодавець) передає, а ТОВ "Амстед-Рейл" (який виступає як Орендар) приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Київ, вулиця Залізничне шосе 4.

Пунктом 1.2 даного Договору встановлено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване приміщення для їхнього використання за цільовим призначенням як адміністративне приміщення під розміщення офісу.

Крім того, між сторонами було підписано ряд додаткових угод (№ 1 від 01.12.2007 року, № 2 від 01.08.2008 року, № 3 від 15.10.2008 року, № 4 від 01.12.2008 року, № 5 від 01.01.2009 року), якими було визначено вартість орендованого приміщення. На виконання укладеного договору № 5 від 01.02.2007 року та додаткових угод до нього, сторонами були також підписані Акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.02.2007 року, від 16.10.2008 року, від 31.12.2008 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із абз.3 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими пп. 7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Встановлено, що позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно належним чином оформлених податкових накладних, а саме: від 31.01.2008 року № 15 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 29.02.2008 року № 33 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 31.03.2008 року № 62 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 30.04.2008 року № 84 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 31.05.2008 року № 117 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 30.06.2008 року № 159 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 31.07.2008 року № 192 на загальну суму з ПДВ - 4141 грн. 20 коп.; від 31.08.2008 року № 215 на загальну суму з ПДВ 4969 грн. 44 коп.; від 30.09.2008 року № 247 на загальну суму з ПДВ 4969 грн. 44 коп.; від 30.10.2008 року № 285 на загальну суму з ПДВ - 5666 грн. 59 коп.; від 30.11.2008 року № 315 на загальну суму з ПДВ - 6320 грн. 16 коп.; від 31.12.2008 року № 341 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.01.2009 року № 12 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 28.02.2009 року № 36 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.03.2009 року № 49 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн.84 коп.; від 30.04.2009 року № 74 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.05.2009 року № 96 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 30.06.2009 року № 118 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.07.2009 року № 141 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 81 коп.; від 31.08.2009 року № 185 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 30.09.2009 року № 178 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.10.2009 року № 200 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 30.11.2009 року № 217 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.; від 31.12.2009 року № 246 на загальну суму з ПДВ - 6846 грн. 84 коп.

Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач також не надав суду доказів визнання цих податкових накладних недійсними. Таким чином, на підставі зазначених податкових накладних позивачем правомірно віднесено відповідні суми до складу податкового кредиту.

Суд зауважує, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих контрагентами податкових накладних, є підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до частини другої ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Враховуючи викладене вище, позивач відповідно до частини третьої ст. 49 КАС України надав суду первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин оренди приміщення за договором із зазначеним вище контрагентом, сплати їх вартості.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Так, із досліджених в судовому засіданні копій Актів приймання-передачі об'єкту оренди та податкових накладних, копії яких є в матеріалах справи, вбачається, що позивачем у справі сплачено ПДВ за оренду приміщення у його вартості.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0001402340/3 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності із ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 6 грн. 80 коп. підлягає відшкодуванню на користь ТОВ "Амстед-Рейл" з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 10 грудня 2010 року № 0000882340/3 і 0001402340/3.

Відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстед-Рейл" з державного бюджету понесені судові витрати у сумі 6 гривень 80 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 23 квітня 2012 р.