Постанова № 24835807, 22.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11872/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Ковальській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003752301 від 30.11.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі №0003752301 від 30.11.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53264 грн., в тому числі за основним платежем 42611 грн. та застосовано 10653 грн. фінансових санкцій. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою ДПІ. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальника ПП "Укрспецпоставка-М" через неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні, неотримання товару за договорами, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків, а тому є нікчемними. Позов мотивує тим, що господарські операції з ПП "Укрспецпоставка-М" підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит покупця діючим законодавством не поставлено в залежність від результатів діяльності контрагентів та сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі. Просили задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовувала тим, що перевіркою встановлено, що підприємством не доведено фактичне отримання та використання товару від постачальника ПП "Укрспецпоставка-М". Також зазначає, що відсутні товарно-транспортні накладні, а ті, що наявні оформлені не належним чином. Це все свідчить про те, що господарські договори мають ознаки нікчемності, а тому податковий кредит сформовано безпідставно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БТК-Центр Комплект" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Укрспецпоставка-М" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., про що складено акт № 5931/23-1/34973151/0100 від 17.11.2011 р. (а.с. 7-24).

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БТК-Центр Комплект" при придбанні товарів від постачальника ПП "Укрспецпоставка-М". Товар на виконання правочинів не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України. В зв'язку з тим, що угоди отримання товару є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п. 1, п. 5 ст. 23, п. 1 п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів ТОВ "БТК-Центр Комплект" у ПП "Укрспецпоставка-М". Також встановлені порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 т. 200, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість в сумі 42611 грн. за серпень 2011 р.

Підставою для такого висновку податкового органу став факт відсутності та неналежним чином оформлення товарно-транспортних накладних.

30.11.2011 р. ДПІ в м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0003752301 (а.с. 6 ), яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53264 грн., в тому числі за основним платежем 42611 грн. та 10653 грн. фінансових санкцій.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Укрспецпоставка-М" укладений договір № Б-01/11 від 01.01.2011 р. на поставку будівельних матеріалів (а.с. 25-27).

На виконання, укладеного договору позивачем був отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними № Х-00000812 від 01.08.2011 р., № Х-00000822, № К-00000538 від 17.08.2011 р., № Х-00000973 від 22.08.2011 р., № Х-00000981 від 25.08.2011 р., № Х-00001099 від 26.08.2011 р., № Х-00000988 від 29.08.2011 р., № Х-00001017 від 31.08.2011 р. (а.с. 95-102).

Розрахунки з постачальником проводилися, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-43, 71-94).

Позивач отримав від ПП "Укрспецпоставка-М" податкові накладні № 3 від 01.08.2011 р. на суму ПДВ 534,52 грн., № 4 від 01.08.2011 р. на суму ПДВ 4577,85 грн., № 91 від 17.08.2011 р. на суму ПДВ 4073,91 грн., № 105 від 22.08.2011 р. на суму ПДВ 14650,80, № 119 від 25.08.2011 р. на суму ПДВ 4324,32 грн., № 128 від 29.08.2011 р. на суму ПДВ 14486,85 грн., № 143 від 31.08.2011 р. на суму ПДВ 17648,25 грн. (а.с. 28-34).

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Суд вважає, що твердження відповідача, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ТОВ "БТК-Центр Комплект" та ПП "Укрспецпоставка-М" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці будівельних матеріалів. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отриманий товар в подальшому був реалізований, про що свідчать видаткові накладні № 307 від 31.08.2011 р., № 288 від 31.08.2011 р., № 127 від 31.08.2011 р., № 424 від 23.08.2011 р., № 233 від 23.08.2011 р., № 188 від 15.08.2011 р., № 170 від 10.08.2011 р., № 162 від 09.08.2011 р., № 156 від 08.08.2011 р., № 134 від 04.08.2011 р.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки, відповідно до п. 4.1 Договору № Б-01/11 від 01.01.2011 р. поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Тобто поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом контрагента чи орендованим транспортом. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки договір поставки передбачає доставку товару до замовника, спеціально договір перевезення не укладався.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Отже, ТОВ "БТК-Центр Комплект" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, а висновки ДПІ в м. Житомирі, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, ст.ст. 71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.11.2011 р. №0003752301.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 28 лютого 2012 р.