Постанова № 24835761, 06.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11771/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Карасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2011 р. № 0002222301, № 0002212301, № 0002681702,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року №0002222301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 420925 грн., №0002212301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 554139 грн. та №0002681702, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5109,38 грн. Позивачем оскаржувались вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте залишені без змін.

Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року №0002222301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 420925 грн. винесене на підставі безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість придбані товари, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а також вартість послуг по розробці та техніко-економічному обґрунтуванню проекту технології виробництва вугільних брикетів, послуг з проведення семінару, оскільки вказані витрати не підтверджені первинними документами та не використовувались у господарській діяльності. В обґрунтування позову зазначає, що податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів.

Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року №0002212301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 554139 грн. винесено на підставі заниження валового доходу на суму 55200 грн., так як платником до складу валових доходів не включено вказану суму поворотної фінансової допомоги. Позивач зазначає, що включення суми поворотної фінансової допомоги до складу інших доходів звітного періоду є отримання такої допомоги від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств (у тому числі нерезидента), що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, проте , оскільки допомога повернута в повному обсязі, вона не може включатися до валового доходу. Стосовно віднесення до валових витрат витрати на маркетингові послуги, то всі вони підтверджені первинними документами та використовувались в господарській діяльності з метою знаходження ринку збуту.

В обґрунтування вимоги про скасування №0002681702, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5109,38 грн., позивач зазначає, що внесок фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом у розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та не підлягає оподаткуванню. Отже, відповідач неправомірно прийшов до висновку про необхідність оподаткування сум внесків до статутного капіталу підприємства учасниками у вигляді рухомого майна на загальну суму 27250,00грн. податком з доходів фізичних осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі. Просила задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Просила відмовити в задоволенні за безпідставністю. Заперечення обґрунтовувала тим, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат, витрати, які не використовуються в господарській діяльності, та на цій підставі неправомірно сформовано і податковий кредит. Також не віднесено до валового доходу суму поворотної фінансової допомоги, яку позивач отримав від засновника у І кварталі 2010 р. Позивачем як податковим агентом у порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не оподатковано внесок фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи, що призвело до недоутримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4087,50 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Енергія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.10.2008 року по 31.12.2010 року, про що складено акт від 29 червня 2011 року № 3149/23-1/36188280/0110 (а.с. 10-31 т.1).

Перевіркою встановлені, зокрема, такі порушення: пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 443311 грн.; п. 4.1, п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 336740 грн.; п. 12.1 ст. 12, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у зв'язку з чим у жовтні 2008 року ТОВ "НВФ "Енергія" недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 4087,50 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ в м. Житомирі 11 липня 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0002222301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 420925 грн., в тому числі 336740 грн. за основним платежем та 84185 грн. фінансових санкцій, № 0002222301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 554139 грн., в тому числі за основним платежем 443311 грн. та 110828 грн. фінансових санкцій, №0002681702, яким збільшеного суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5109,38 грн., в тому числі 4087,50 грн. за основним платежем та 1021,88 грн. за фінансовими санкціями.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПА у Житомирській області від 15.09.2011р. №19811/М-С/25-009 (а.с. 44-50 т. І) податкові повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення. ДПС України рішенням від 24.11.2011 р. №6145/6/10-2315 (а.с. 63-66 т. І) залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 11.07.2011р. №0002222301, №0002212301, №0002681702, а скаргу - без задоволення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 0002222301 підлягає скасуванню з наступних підстав.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкових накладних, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим товарам та послугам від наступних контрагентів: ТОВ «Опткомпанія», ПП «Універсал Торг Сервіс ЛТД», ПП «Інтер Запоріжжя», НКВ ПП «Декор-Інвест», ПП «Кампус-21», ПП «Амекс-Дніпро», ПП «Аванті-Дніпро».

Між ТОВ «НВФ Енергія» та ПП «Кампус-21» було укладено договір №1 від 01.06.2009 року (а.с.95-97 т.1) на поставку вугільної продукції марки «А», відповідно до умов якого кількість, асортимент, якість, ціна та доставка вугілля вказуються в специфікаціях, одночасно з доставкою кожної партії вугілля постачальник надає покупцю накладну, рахунок-фактуру для здійснення покупцем оплати за товар, посвідчення якості. Укладена між позивачем та постачальником угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання її недійсною.

Виконання умов даного договору підтверджується специфікацією №1 на вугілля марки АМ в кількості 6 т на суму 5880 грн., умови поставки с.Кодня, Житомирська обл., видаткова накладна №171 від 19.06.2009р.; специфікація №2 на вугілля марки АКО в кількості 60,93 т на суму 47525,40 грн., умови поставки с.Кодня, Житомирська обл., видаткова накладна №5 від 13.07.2009р., специфікація №3 на вугілля марки АМ 13-25 в кількості 50,8 т на суму 40600 грн., видаткова накладна №185 від 01.08.2009р., специфікація №4 на вугілля марки АМ 13-25 в кількості 12,5 т на суму 10000 грн., видаткова накладна №186 від 01.08.2009р., рахунок-фактура №28103 від 28.10.2009р. на суму 20088 грн., видаткова накладна №29110 на вугілля кам.; рахунок-фактура №29109 від 29.10.2009р. на суму 18600 грн., видаткова накладна №30133 на вугілля кам., рахунок-фактура №18101 від 18.10.2009р. на суму 25110 грн., видаткова накладна №19103 на вугілля кам.; рахунок-фактура №29111 від 29.11.2009р. на суму 11999,63 грн., видаткова накладна №301122 на торфобрикет; рахунок-фактура №291112 від 29.11.2009р. на суму 41997,82 грн., видаткова накладна №301123 на вугілля кам., рахунок-фактура на суму 49112,23 грн., видаткова накладна №121114 на вугілля кам.

Позивачем отримані податкові накладні №1964 від 19.06.2009р. на суму без ПДВ 4850 грн., №3076 від 19.06.2009р. на суму без ПДВ 39604,50 грн.; №185 від 01.08.2009р. на суму без ПДВ 33833,33 грн.; №186 від 01.08.2009р. на суму без ПДВ 8333,33 грн.; №29110 від 29.10.2009р. на суму без ПДВ 16740 грн., №29110 від 29.10.2009р. на суму без ПДВ 16740 грн. №29110 від 29.10.2009р. на суму без ПДВ 16740 грн., №301122 від 30.11.2009р. на суму без ПДВ 9999,99 грн.; №301123 від 30.11.2009р. на суму без ПДВ 34998,18 грн.; №121114 від 12.11.2009р. на суму без ПДВ 40926,85 грн.

Розрахунки з постачальником були проведені у повному обсязі, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

ТОВ «НВФ Енергія», без укладання договору, отримано від НКВ ПП «Декорт-Інвест» вугілля кам'яне з ж/д тарифом згідно видаткової накладної №РН-7-230002 від 23.07.09 на суму 71383,33 грн., ПДВ 14276,67 грн. (а.с.124 т.1) та належним чином оформлену податкову накладну №72300000016 від 23.07.09 9 (а.с.125 т.1). Оплата за одержаний товар була здійснена через розрахунковий рахунок, що підтверджується банківською випискою. Транспортування товару здійснювалось постачальником залізничним транспортом.

ТОВ «НВФ «Енергія» на основі укладеного між ПП «Інтер Запоріжжя» договору поставки від 21.02.2010 року №1/10 на постачання твердого палива в кількості та асортименті, що передбачено в Додатках до договору (а.с.129-130 т.1). Позивач отримав товар (тверде паливо) та транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 56542 грн., що підтверджуються видатковими та податковими накладними №29121 від 29.12.2009р., №2226 від 22.02.2010р., №1631 від 16.03.2010р. (а.с.131-136 т.1).

Між ПП «Універсал Торг Сервіс ЛТД» та ТОВ НВФ «Енергія» було укладено договір поставки від 21.04.2010 року на постачання твердого палива в кількості та асортименті, що передбачено в Додатках до договору . Позивач отримав товар згідно видаткових та податкових накладних №2342 від 23.04.2010р. на суму без ПДВ - 21666,67 грн., №1953 від 19.05.2010р. на суму без ПДВ - 9194,50 грн., №465 від 04.06.2010р. на суму без ПДВ - 48350 грн., №279 від 02.07.2010р. на суму без ПДВ - 53850 грн., №2085 від 20.08.2010р. на суму без ПДВ - 20467,28 грн., №390 від 03.08.2010р. на суму без ПДВ - 189033 грн. (а.с. 139-151 т.1).

Між ТОВ «Опткомпанія» та ТОВ НВФ «Енергія» було укладено договір поставки від 21.09.2010 року на постачання твердого палива в кількості та асортименті, що передбачено в Додатках до договору (а.с.163-164 т.). Позивач отримав товар згідно видаткових та податкових накладних №280910 від 29.09.2010р. на суму без ПДВ - 139206,54 грн., №220913 від 22.09.2010р. на суму без ПДВ - 37125 грн., №06107 від 06.10.2010р. на суму без ПДВ - 137501,25 грн., №111016 від 11.10.2010р. на суму без ПДВ - 74400 грн., №21108 від 21.10.2010р. на суму без ПДВ - 74500 грн., №091115 від 09.11.2010р. на суму без ПДВ - 31400 грн., №241115 від 24.11.2010р. на суму без ПДВ - 49599,96 грн., №141205 від 14.12.2010р. на суму без ПДВ - 36000 грн., №101205 від 10.12.2010р. на суму без ПДВ - 38000 грн.

Факт отримання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ «Опткомпанія» по договору поставки від 21.09.2010 року, підтверджені актами прийому-передачі виконаних послуг та податкових накладних від 09.10.2010р. на суму з ПДВ - 19000 грн., від 12.10.2010р. на суму з ПДВ - 15350 грн., від 21.10.2010р. на суму з ПДВ - 19200 грн., від 09.11.2010р. на суму з ПДВ - 14300 грн., від 29.11.2010р. на суму з ПДВ - 14900 грн., від 16.12.2010р. на суму з ПДВ - 50000 грн., від 21.12.2010р. на суму з ПДВ - 100000 грн., від 28.12.2010р. на суму з ПДВ - 41076 грн., а також тим, що ТОВ НВФ «Енергія» здійснила оплату за послуги згідно рахунків-фактур, отримані від ТОВ «Опткомпанія», що підтверджується банківськими виписками.

Отримана ТОВ НВФ «Енергія» від вищевказаних контрагентів, продукція була в подальшому реалізована підприємством покупцям, більшість з яких є державними установами, що підтверджує реальність здійснених операцій (договори поставки та первинні документи, щодо реалізації продукції містяться в т.ІІ справи).

Між позивачем та ПП «Амекс-Дніпро» було укладено договір №11 від 01.08.2009 року про надання маркетингових послуг по вивченню ринку на території України, забезпечення рекламної підтримки та просування на ринку товарів ТОВ НВФ «Енергія». Підтвердження його виконання є акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2009р., проект технології виробництва вугільних брикетів, про що було зазначено і в акті перевірки на арк.15 та звіт "Маркетингові роботи по вивченню ринку на території України" (а.с. 236-249 т.ІІ). Також виконавець видав належним чином оформлену податкову накладну №2091 від 20.08.2009р.

Між ТОВ «НВФ Енергія» та ПП «Амекс-Дніпро» було укладено договір №13 від 01.09.2009 року на виконання науково-дослідних робіт на тему «Технологія отримання комплексного енергетичного палива з відходів» (а.с.223-224 т.1). Договірна вартість робіт відповідно до протоколу погодження встановлена в розмірі 500000 грн. Відповідно до умов вищезазначеного договору приймання робіт проводиться поетапно шляхом підписання акту виконаних робіт. Так на виконання умов даного договору підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2009р. на суму 54900 грн. (а.с.225 т.1) та ПП «Амекс-Дніпро» видало належним чином оформлені податкові накладні №803 від 07.09.2009р. на суму з ПДВ 24000 грн., №1199 від 11.09.2009р. на суму з ПДВ 12000 грн., №2396 від 23.09.2009р. на суму з ПДВ 9000 грн., №3103 від 30.09.2009р. на суму з ПДВ 9900 грн., а замовник здійснив оплату виконаних робіт, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Між ПП «Аванті -Дніпро» та ТОВ НВФ «Енергія» 14.03.2010р. укладений договір №2 (а.с.235-236 т.1) на виконання науково-дослідницької роботи. Виконавець надав акт здачі-приймання виконаних робіт від 26.03.2010р. техніко-економічному обґрунтуванню першого розділу проекту виробництва вугільних брикетів на загальну суму 87200 грн. Також в судовому засіданні було оглянуто проект "Вугільний брикет. Нова технологія виробництва" на 72 аркушах, що є підтвердженням виконання даного договору.

Вищезазначені документи є первинними документами, містять відомості про господарську операцію, підтверджує її здійснення та мають всі необхідні обов'язкові реквізити, відповідно ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Всі отримані позивачем від контрагентів податкові накладні відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість", оскільки включають всі необхідні реквізити, а тому вказані у них суми правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

Крім того, зважаючи на зміст наведених норм необхідно також зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

В оскаржуваному рішенні встановлено порушення вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", так як за висновками акта не подані ТОВ «НВФ «Енергія» до ДПІ у м. Житомирі, за рахунок невизнання як податкової звітності, декларації з податку на додану вартість за червень-серпень 2010 року .

Проте, при прийняті оскаржуваного рішення відповідачем не взято до уваги той факт, що невизнання декларацій з податку на додану вартість за червень-серпень 2010 року як податкової звітності є неправомірними діями ДПІ у м.Житомирі, що, зокрема, встановлено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року по справі № 2а-6564/10/0670, якою визнано податкову звітність ТОВ " НВФ "Енергія", а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року належно оформленою та зобов'язано ДПІ у м. Житомирі провести її по даних податкового обліку платника податків. Таким чином, є необґрунтованими висновки щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 186004 грн. та податкового кредиту в сумі 180934 грн.

За таких обставин, суд вважає, що висновки ДПІ в м. Житомирі, викладені в акті перевірки стосовно неправомірного завищення податкового кредиту, є невмотивованими, що є підставою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2011 р. № 0002222301.

Відносно податкового повідомлення-рішення №0002212301 від 11.07.2011р., то підставою для його винесення стало порушення, на думку відповідача, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зазначені порушення обґрунтовані тим, що підприємством занижено валові доходи за І квартал 2010 року на суму 55200 грн., так як платником до складу валових доходів не включено суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи, що не є платником податку на прибуток на загальних підставах, а саме засновника підприємства ОСОБА_1.

Також відповідач вважає, неправомірним віднесення до валових витрат витрати на оплату маркетингових послуг по розробці та техніко-економічному обґрунтуванню проекту технології виробництва вугільних брикетів, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення розміру валових витрат підприємства на загальну суму 129417 грн., за послуги оплачені контрагентам.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу інших доходів платника податку включаються сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Тобто, виходячи з вищенаведеної норми закону необхідними умовами для включення суми поворотної фінансової допомоги до складу інших доходів звітного періоду є отримання такої допомоги від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств (у тому числі нерезидента), що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Судом встановлено, що 15.01.2010 р. між ТОВ "НВФ "Енергія" та ОСОБА_1 як засновника укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 15.01.2010 р., згідно якої останній надає фінансову допомогу в розмірі 42700 грн. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою засновника.

Станом на 12.03.2010 р. ОСОБА_1 повернута фінансова допомога, що підтверджується квитанцією №5 від 29.01.2010 р. та виписками за особовим рахунком від 28.01.2010 р., 29.01.2010 р., 04.02.2010 р., 09.02.2010 р., 15.02.2010 р., 17.02.2010 р., 12.03.2010 р. (а.с.85-92 т.1).

На підставі наведеного суд вважає, що отримана від фізичної особи, що не є платником податку на прибуток на загальних підставах, а саме директора підприємства ОСОБА_1 не включена до складу валових доходів не, оскільки вона отримана в І кварталі 2010 р. та повернута в повному обсязі станом на кінець І кварталу 2010 р.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте, п. 5.10 ст. 5 Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Між ТОВ «НВФ Енергія» та ПП «Амекс-Дніпро» було укладено договір №11 від 01.08.2009 року про надання маркетингових послуг по вивченню ринку на території України, забезпечення рекламної підтримки та просування на ринку товарів ТОВ НВФ «Енергія». Відповідно до п.2.1 даного договору на підтвердження його виконання Виконавець надав акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2009р. про виконання робіт по вивченню ринку на території України, забезпечення рекламної підтримки та просування на ринку товарів ТОВ НВФ «Енергія» (вугілля кам'яного та бурого, торфобрикетів) на загальну суму 11000 грн. (без ПДВ), що є підтвердженням виконання даного договору. А також виконавець видав належним чином оформлену податкову накладну №2091 від 20.08.2009р. Крім того роботи направлені на просування товарів (вугілля кам'яного та бурого, торфобрикетів), тобто пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «НВФ «Енергія», так як підприємство здійснює реалізацію твердого палива та витрати, пов'язані з оплатою маркетингових послуг, спрямовані на забезпечення попиту на тверде паливо, та метою такого договору є збільшення обсягів продажу товару, утримання та завоювання ринкових позицій товару, а отже спрямовані на забезпечення отримання в майбутньому доходів по його реалізації.

Між ТОВ «НВФ ЕНЕРГІЯ» та ПП «Амекс-Дніпро» було укладено договір №13 від 01.09.2009 року на виконання науково-дослідних робіт на тему «Технологія отримання комплексного енергетичного палива з відходів». Об'єм робіт та окремі етапи: розробка проекту технології виробництва вугільних брикетів; техніко-економічне обґрунтування комплексного проекту по виробництву вугільних брикетів; розробка проекту брикетної фабрики; техніко-економічний аудит технологічної лінії по отриманню енергетичного палива з відходів.

На виконання умов даного договору між сторонами виконавцем були виконанні наступні роботи по розробці проекту технології виробництва вугільних брикетів та на підтвердження сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2009р. на суму 54900 грн. та ПП «Амекс-Дніпро» видало належним чином оформлені податкові накладні №803 від 07.09.2009р. на суму з ПДВ 24000 грн., №1199 від 11.09.2009р. на суму з ПДВ 12000 грн., №2396 від 23.09.2009р. на суму з ПДВ 9000 грн., №3103 від 30.09.2009р. на суму з ПДВ 9900 грн., а замовник здійснив оплату виконаних робіт, що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Між ПП «Аванті -Дніпро» та ТОВ НВФ «Енергія» на виконання науково-дослідних робіт на тему «Технологія отримання комплексного енергетичного палива з відходів» 14.03.2010р. був укладений договір №2. Об'єм робіт та окремі етапи: техніко-економічне обґрунтування комплексного проекту по виробництву вугільних брикетів; розробка проекту брикетної фабрики; техніко-економічний аудит технологічної лінії по отриманню енергетичного палива з відходів.

Роботи направлені на розробку проекту технології виробництва вугільних брикетів, тобто пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «НВФ «Енергія», так як відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності ТОВ "НВФ «Енергія»" крім оптової торгівлі паливом є також дослідження та розробки в галузі технічних наук, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, добування та збагачення кам'яного вугілля та інші види діяльності.

Участь у семінарі «Логістизація просування вугільної продукції на ринку України та закордонних країнах» підтверджена первинним документом актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору №112/5-С від 07.06.2010р., в якому зазначено, що виконавцем (ПП «Універсал Торг Сервіс ЛТД») проведений семінар на тему «Логістизація просування вугільної продукції на ринку України та закордонних країнах» 26-28 червня 2010 року за участю 3-х представників Замовника (ТОВ «НВФ «Енергія»).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищенаведені норми Закону спростовують твердження перевіряючих щодо необхідності зазначення в акті виконаних робіт додаткової інформації про місце та час проведення семінару, відомості про запрошених представників зі сторони підприємства, програми проведення даного семінару. Про зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства та обґрунтування економічної доцільності проведеної операції свідчить тема семінару, понесені витрати на участь в ньому в свою чергу призведуть до збільшення обсягів продажу товарів та як наслідок - збільшення прибутку.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0002681702 від 11.07.2011р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою для винесення вказаного повідомлення-рішення стало не оподаткування позивачем сум внесків до статутного капіталу підприємства учасниками у вигляді рухомого майна на загальну суму 27250,00грн. податком з доходів фізичних осіб. Сума неутриманого податку, на думку перевіряючих, склала 4087,50 грн.

Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п "ж" п. 1.3 ст. 1 дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону.

Проте, суд не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що придбання за рахунок власного майна частки в статутному фонді товариства є доходом в розумінні п.п. "ж" п. 1.3 ст. 1 Закону.

Вклад учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону.

Про те, що корпоративні права, які отримує фізична особа в обмін на майно, що передане ним як внесок до статутного фонду підприємства, не є оподатковуваним доходом податком з доходів фізичних осіб , ДПА України прямо написала в своєму листі від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26. У даному листі вказувалося, що вартість такого майна, що інвестується, вказана в засновницьких документах, є не доходами, а витратами фізичної особи на придбання корпоративних прав.

Оскільки при подальшому продажі фізичною особою корпоративних прав оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягає лише позитивна різниця між доходом від продажу корпоративних прав і витратами на їх придбання (пп. 9.6.6 згаданого Закону), то податкове зобов'язання з вказаного податку в подібній ситуації не виникає.

Аналогічна позиція була викладена в листі комітету ВР України з питань податкової та митної політики, від 15.10.2009, № 04-27/936 "Щодо оподаткування операцій з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані корпоративні права", де зазначено, що згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Враховуючи викладене, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону, тому податковий агент не був зобов'язаний оподатковувати внесок учасників в сумі 27250 грн. податком на доходи фізичних осіб.

Отже, з вищенаведеного суд приходить до висновку, що висновки викладені в акті є необґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 11.07.2010 р. № 0002222301, № 0002212301 та № 0002681702 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1882 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 134, № 135, №136 від 08.12.2011 р., № 19 від 27.01.2012 р. (а.с.2-4а т.1 ) підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 11.07.2011 р. № 0002222301, № 0002212301, №0002681702.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія" судові витрати в сумі 1882,00 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 10 лютого 2012 р.