Постанова № 24835715, 06.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4446/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012р. № 0000581540, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торезської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012р. № 0000581540 на суму 20% штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 20743,60 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення граничного строку сплати грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, оскільки податковим органом кошти, сплачені позивачем на виконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду і рішень відповідача про розстрочення податкового боргу, були незаконно спрямовані в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не надав. Проте в попередньому судовому засіданні надав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем були порушені строки сплати податкових зобов'язань. Перевіркою, яка оформлена актом невиїзної документальної перевірки, встановлено порушення граничного терміну сплати грошового зобов`язання, у зв`язку з чим, з урахуванням повноважень, наданих п. 87.9. ст. 87 Податкового Кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового Кодексу України застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 відсотків. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням зазначених обставин сд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки він належним чином повідолений про дату, час та місце судового розгляду справи і представник позивача проти цього не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 06.03.2002р., включене до ЄДРПОУ і з зазначеної дати перебуває на податковому обліку в Торезській ОДПІ.

05.03.2012р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованих 30.04.2011р., сплачених у період з 23.12.2011р. по 29.02.2012р.; з плати за землю, нарахованих 01.12.2008р. та 30.01.2009р., сплачених у період з 01.12.2008р. по 29.02.2012р.; з плати за користування надрами, нарахованих 20.05.2010р., сплачених 23.12.2011р., нарахованих 01.01.2011р., сплачених 23.12.2011р., нарахованих 19.08.2011р., сплачених у період з 28.12.2011р. по 28.02.2012р.; збору за спеціальне використання води, нарахованих 19.02.2011р., 19.08.2011р., 19.11.2011р., сплачених з 23.12.2011р. по 28.02.2012р., за результатами якої складено акт № 74/15-31906124.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012р. № 0000581540, яким позивачеві нараховано штрафні санкції у розмірі 20% за порушення п. 263.12. ст. 263 Податкового кодексу України на підставі ст. 126 Податкового Кодексу України за платежем: плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 20743, 60 грн.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, зокрема, порушення п.263.12. ст.263 Податкового кодексу України.

Об'єктом правопорушення, визначеного статтею 126 Кодексу, є правовідносини щодо сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 цього Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок наступних порушень:

- за затримку на 582 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 16791,90 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 582 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 16996,10 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 491 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 6482,10 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 356 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3069,05 грн., яка виникла на підставі підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу, наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927 та рішення № 24/24;

- за затримку на 496 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 244,80 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 511,87 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3069,05 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3262,91 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3617,40 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 5633,83 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 525 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 8447,49 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 390 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 3069,05 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24;

- за затримку на 160 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 16754,31 грн., яка виникла на підставі декларації від 08.07.2011р. № 9004539892;

- за затримку на 558 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 15768,14 грн., яка виникла на підставі рішення суду про розстрочення (відсрочення) податкового боргу та наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927, від 27.01.2011р. № 1/24.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, штрафна санкція нарахована в результаті сплати податкових зобов'язань платіжними дорученнями від 23.12.2011р. № 846, від 28.12.2011р. № 849, від 28.01.2012р. № 6, від 26.01.2012р. № 4, від 26.01.2012р. № 5, від 26.01.2012р. № 8 та № 7, від 28.02.2012р. № 452 відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями від 23.12.2011р. № 846, від 28.12.2011р. № 849, від 26.01.2012р. № 8 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 56500,00 грн., 244,81 грн, 25958,78 грн. відповідно згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 09.09.2011р. по справі 2а/0570/9594/2011 та рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу від 19.09.2011р. №2а/9594 і графіку погашення розстрочених сум податкового боргу, затвердженого ДПІ у м.Сніжне 19.09.2011р.

Платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 5 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 3617,40 грн. згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2009р. по справі 2а-8570/09/0570 та рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу від 14.08.2009р. № 17/24.

Платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 4 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 3262,91 грн. згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2008р. по справі 2а-15569/08 та рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу від 22.08.2008р. № 14/24.

Платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 6 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 3069,05 грн. згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2008р. по справі 2а-33776/08 та рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу від 26.12.2008р. № 24/24.

Платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 7 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 24091,86 грн. згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі 2а-26483/10/0570 та рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу від 27.01.2011р. № 1/24.

Платіжним дорученням від 28.02.2012р. № 452 позивач сплачував розстрочене податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 23611,00 грн. згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі 2а/0570/22339/2011 та графіку погашення розстрочених сум податкового боргу, затвердженого ДПІ у м.Сніжне 26.01.2012р.

Відповідно до наданих представником відповідача письмових заперечень, податковим органом кошти, сплачені позивачем платіжними дорученнями від 23.12.2011р. № 846, від 28.12.2011р. № 849, від 26.01.2012р. № 8 спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який виник з 20.05.2010р. по 19.08.2010р. згідно ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2008р. по справі №2а-33776/08/0570 та від 10.01.2011р. по справі №2а/90570/51264/2010.

Кошти, сплачені позивачем платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 5 спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який виник у серпні 2010р.

Кошти, сплачені позивачем платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 4 спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який виник 19.08.2010р. згідно рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу № 14/24.

Кошти, сплачені позивачем платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 6 спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який виник 19.08.2010р. згідно рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу № 24/24.

Кошти, сплачені позивачем платіжним дорученням від 26.01.2012р. № 7 спрямовано в рахунок погашення податкового боргу, який виник 19.08.2010р. згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. по справі № 2а-26487/10/0570.

При цьому суд зазначає, що в ході судового розгляду справи судом неодноразово у відповідача витребовувались документи, на які є посилання у письмових запереченнях відповідача і якими він обгрунтовує свою правову позицію, однак на час прийняття рішення у справі жодного документу в підтвердження цих обставин відповідачем до суду не надано.

Стосовно спрямування податковим органом коштів, які сплачувалися позивачем згідно рішень податкового органу про розстрочення податкового боргу, укладених на їх підставах договорів про розстрочення податкового боргу, ухвал та постанови суду, якими розстрочені виконання судових рішень відповідно до затверджених графіків, суд зазначає наступне.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначені поняття, принцип дії та порядок надання розстрочення та відсрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Розстроченням, відсроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, в розумінні приписів зазначеної статті, - є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4. ст. 129 цього Кодексу.

Повноваженнями щодо прийняття рішень про розстрочення або відсрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу органи податкової служби були наділені також Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6. ст. 100 ПКУ).

Договори про розстрочення (відсрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої або відсроченої суми грошового зобов`язання та/або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відсрочення; а також з ініціативи контролюючого органу, якщо з`ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною; якщо платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов`язань, які виникли після укладення зазначених договорів; якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відсроченого грошового зобов`язання чи податкового боргу.

В судовому засіданні судом встановлено, що зазначені вище рішення Донецького окружного адміністративного суду, якими розстрочені суми податкових зобов'язань позивача, а також рішення та договори про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, які укладені між органом податкової служби та позивачем, і в рахунок сплати по яким були позивачем перераховані грошові кошти на підставі вищезазначених платіжних доручень, на день розгляду справи є чинними, кошти на їх виконання сплачуються позивачем за затвердженим графіком.

Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 263 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил коментованої статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Правила цієї статті повністю кореспондують статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV, в редакції, яка діяла до 01.01.2011р. (далі - Закон №606), оскільки деякі судові рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, а також рішення ДПІ у м. Сніжне про розстрочення податкового боргу позивача прийняті до зазначеної дати. Згідно преамбули Закону № 606, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З аналізу зазначених норм вбачається, що заходи превентивного характеру, встановлені Законом №606 та які були встановлені Законом № 2181, а на даний час - Податковим кодексом України, чітко відрізняються між собою тим, що вони застосовуються в залежності від того, в якому режимі знаходиться заборгованість. Закон № 2181, який був спеціальним законом з питань оподаткування, встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Такі санкції застосовувалися податковим органом на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону №2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Законом № 2181 був встановлений перелік певних заходів, які можуть самостійно вживатися податковим органом з метою погашення податкового боргу - застосування податкової застави, арешт та реалізація активів. Аналогічні норми містяться у Податковому кодексі України. Так, статтею 95 цього Кодексу передбачено право податкового органу з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювати опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі. Норми Податкового кодексу України також передбачають право стягувати кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення його податкового боргу або його частини.

Виконання рішення суду шляхом звернення до органів виконавчої служби також були одним із засобів погашення боргу. Саме вони повинні були застосовуватися у випадку невиконання рішення суду в добровільному порядку до 01.01.2011р. На стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, застосовуються заходи примусового виконання рішень, передбачені, статтею 32 Закону №606. Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону № 606, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Тобто, податкові органи не є органами примусового виконання і не мають також право здійснювати за платника податків добровільне виконання судових рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на стадії виконання судового рішення сторона у справі може добровільно виконувати судове рішення. В протилежному випадку до нього можуть бути застосовані заходи примусового виконання рішення виключно виконавчими органами, встановленими нормами Закону № 606 та нормами Податкового кодексу України, зокрема, при розірванні рішень податкового органу про розстрочення податкового боргу або скасуванні судом розстрочення сум податкового боргу за судовим рішенням у разі їх неналежного виконання платником податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, іх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Контитуцією та законами України.

З урахуванням обставин даної справи, судом встановлено, що позивачем спрямовувалися кошти (відповідно до вищезазначених платіжних доручень) на сплату грошових зобов`язань та податкового боргу саме розстрочених як на підставі чинних рішень Донецького окружного адміністративного суду, так і чинних рішень податкового органу, які є обов`язковими для виконання, зокрема, платником податків, яким є позивач, оскільки не виконання зазначених рішень і договорів тягне для такого платника податків настання передбаченої законом відповідальності, в тому числі є підставою для їх розірвання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів склад правопорушень, за які ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 06.03.2012р. № 0000581540 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сніжне Донецької області від 06.03.2012р. № 0000581540 про застосування до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» 20% штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 20743,60 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 207 грн. 44 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 червня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 11 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ушенко С. В.