Рішення № 24831020, 22.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

2-2374/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі: Поповій М.В.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»до ОСОБА_1 про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності, посилаючись на ту обставину, що 12 лютого 2011 року між ТОВ «Авіаційна компаній «Авіаком» та ОСОБА_2 було укладено договір про спільну діяльність з будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

Згідно умов договору сторони зобов'язалися шляхом об'єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, які належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети щодо будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 вкладом сторін за даним позовом мали бути грошові кошти та будівельні матеріали.

В обмін на внесені кошти та будівельні матеріали, після закінчення будівельних робіт позивач та відповідач повинні були набути право власності на новостворене нерухоме майно в частках пропорційних їх внескам до спільної справи.

Після укладання договору відповідач ухилялася від виконання своїх обов'язків за договором, посилаючись на свою зайнятість та нестачу грошових коштів, що змусило позивача проводити роботи, передбачені договором, самостійно.

На теперішній час роботи з будівництва виконані, до позивача звернулася відповідачка із вимогою оформити правовстановлюючі документи на належну їй за договором частку майна.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, положення ст. ст. 317, 319, 386, 651, 1130, 1131 ЦК України, позивач просив розірвати договір про спільну діяльність від 12 лютого 2011 року укладений між ТОВ «Авіаційна компаній «Авіаком» та ОСОБА_2, визнати за ТОВ «Авіаційна компаній «Авіаком» право власності на торгівельно-виставковий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 який складається з: підвальна нежитлова будівля літ. А з входом в підвал літ. а загальною площею 64,7 кв.м., торгово-виставкового салону літ. Б-1 загальною площею 875,9 кв.м.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав відповідні пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, вказавши, що обставини справи вказані в позові вірно, для виконання умов договору в неї не було ані часу, ані коштів. Проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши й оцінивши в сукупності докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 лютого 2011 року між ТОВ «Авіаційна компаній «Авіаком» (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір про спільну діяльність з будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: м. АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).

Згідно п.1.1 зазначеного договору про спільну діяльність сторони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, які належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети щодо будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

Вкладом позивача та відповідача за даним позовом мали бути грошові кошти та будівельні матеріали (п. 1.2. Договору про спільну діяльність).

В обмін на внесені кошти та будівельні матеріали, після закінчення будівельних робіт позивач та відповідач повинні були набути право власності на новостворене нерухоме майно в частках пропорційних їх внескам до спільної справи.

Пунктом 2.1 договору про спільну діяльність передбачено, що майнові та грошові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами у результаті спільної діяльності, складає їх спільну часткову власність, яка розподіляється між сторонами в пропорційних частках відповідно до їх внеску, після досягнення спільної мети щодо будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення у подальшому підприємницької діяльності.

Як встановлено судом тільки однією зі сторін договору, тобто позивачем, виконані усі істотні умови за укладеним договором.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України: "Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У результаті будівництва з'явився новий об'єкт - знаходиться торгівельно-виставковий комплекс, який складається з: підвальна нежитлова будівля літ. А з входом в підвал літ. а загальною площею 64,7 кв.м., торгово-виставкового салону літ. Б-1 загальною площею 875,9 кв.м., що кваліфікується як нова річ, причому використані в процесі будівництва матеріали припинили існування у первісному вигляді та стали складовою частиною новоствореної речі. Відповідно ж до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до технічного паспорту, об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. АДРЕСА_1 знаходиться торгівельно-виставковий комплекс, який складається з: підвальна нежитлова будівля літ. А з входом в підвал літ. а загальною площею 64,7 кв.м., торгово-виставкового салону літ. Б-1 загальною площею 875,9 кв.м. (а.с. 18-22).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 ЦК України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 187, 331, 386, 392, 638, 651, 1131 ЦК України, ст.ст.10, 11, 59, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компаній «Авіаком» задовольнити.

Розірвати договір про спільну діяльність від 12 лютого 2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»та ОСОБА_2 щодо будівництва торгівельно-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком» (код 24258565) право власності на торгівельно-виставковий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 який складається з: підвальна нежитлова будівля літ. А з входом в підвал літ. а загальною площею 64,7 кв.м., торгово-виставкового салону літ. Б-1 загальною площею 875,9 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов