Вирок № 24830417, 11.06.2012, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 1-63/11

Провадження № 1/0432/8/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: Курочкіної О.М.

при секретарі: Лукіній Л.Г.

за участю прокурора: Ручої О.В.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілих ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який народився АДРЕСА_3 проживає АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 громадянин України, освіта - середня, офіційно не працює, не одружений, військовозобов'язаний, раніше не судимий :

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., який народився АДРЕСА_3 проживає вул. АДРЕСА_4, громадянин України, освіта - середня, є приватним підприємцем, не одружений, не військовозобов'язаний, відповідно до ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 28.03.2010 року приблизно о 23.30 годин приїхали до двору домоволодіння гр-на ОСОБА_5 де з метою вчинення хуліганських дій зайшли в жилий будинок розташований по АДРЕСА_5 в якому на той час вже відпочивали господар будинку ОСОБА_6, його малолітній син ОСОБА_7, літня мати ОСОБА_8, дружина ОСОБА_9, а саме зайшли в спальну кімнату де безпосередньо відпочивали ОСОБА_6 та його малолітній син ОСОБА_7 Знаходячись у спальній кімнаті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи групою осіб, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до загальновизнаних правил поведінки та моральності, проявляючи особливу зухвалість, грубо порушуючи громадський порядок, перешкоджаючи нормальному відпочинку громадян, незважаючи на присутність сторонніх осіб та пізній час доби (у будинку перебували малолітня дитина та літня жінка) діючи умисно, використовуючи нікчемний привід, а саме мати ОСОБА_3 гр-ка ОСОБА_10 повідомила в телефонному режимі що її цього вечора побив в с. Дмитрівка гр-н ОСОБА_6, із хуліганських намірів нанесли удари руками та ногами в голову та різні частини тулуба гр-ну ОСОБА_6, при цьому спочатку ОСОБА_3 заскочив на ліжко та умисно наніс лежачому на ньому ОСОБА_6 удари ногами та руками по тулубу, по спині, завдавши не менше 15 ударів та не менше 10 ударів по голові, а в цей час ОСОБА_4 діючи групою осіб з ОСОБА_3 підійшов збоку до лежачого на ліжку ОСОБА_6 та одночасно з ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 удари кулаками в область голови та обличчя, нанісши не менше 10 ударів. Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно -мозкової трами, струсу головного мозку, крововиливи шкіри повік правого ока, які по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У цей час в спальну кімнату забігла дружина ОСОБА_6 гр-ка ОСОБА_9 яка намагаючись захистити свого чоловіка від ударів почала відтягувати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від ліжка та закривати чоловіка собою. У цей момент в кімнату зайшов ОСОБА_11, який разом з ОСОБА_9 вивели з кімнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і на цьому хуліганські дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які продовжувались і вперто не припинялись протягом приблизно 20 хвилин , перешкодили нормальному відпочинку громадян завершились.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 , винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні, цивільний позов потерпілого та прокурора не визнав, в судовому засіданні показав, що обвинувачення не відповідає дійсності, він поїхав в Дмитрівку. щоб забрати матір за її проханням. Коли вони приїхали, вона була побита, потерпілий вийшов з хати та вдарив його, а він лише штовхнув ОСОБА_6, від чого в нього травми, він не знає. Він забрав матір і вони поїхали до лікарні.

Коли приїхали в Дмитрівку, зупинились недалеко від двору, біля матері, у якої на обличчі була кров, там же сиділа потерпіла, вона плакала і розповіла, що їх побив її чоловік, запах спиртного від матері він не відчувався. Також підсудний зазначив, що коли з будинку вийшов потерпілий він висловлювався нецензурною лайкою на їх адресу, погрожував їм, під час допиту, підсудний також зазначав, що коли він штовхнув потерпілого, то він впав, категорично заперечив, що він особисто заходив до будинку потерпілих. Мати біля двох тижнів лікувалась в лікарні. Цивільні позови не визнає, так як потерпілий лікувався від бронхіту.

До таких показань підсудного в яких він не визнає своєї вини суд відноситься критично, оскільки вони є надуманими та неправдивими, протирічать іншим доказам, наявним в матеріалах справи, суперечать показам свідків допитаним в судовому засіданні. Суд вважає це способом захисту підсудного від пред'явленого обвинувачення та спробою ухилитися від відповідальності за скоєне, а тому суд відхиляє їх як недостовірні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 , винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні, цивільний позов потерпілого та прокурора не визнав, в судовому засіданні показав, що обвинувачення не відповідає дійсності, він поїхав в Дмитрівку. щоб забрати сестру за її проханням. Вона зателефонувала йому і повідомила що її побили, під час розмови, вона плакала і кричала. Він поїхав, а так як в нього не було прав, він попросив ОСОБА_11 їх відвезти. Коли вони приїхали ОСОБА_9 сказала, що їх побив потерпілий, до машини сестру вели під руки, вона ступала сама, але потребувала підтримки. Заперечив, що пропонував потерпілим гроші, що заходив в будинок, зробив припущення, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження падаючи, бо чув як зламався шифер, поїхав, тому, що зателефонувала сестра, а з власної ініціативи він би не поїхав, стверджував, що він потерпілого не торкався, ні з ким не спілкувався. Чому знепритомніла сестра також не знає.

До таких показань підсудного в яких він не визнає своєї вини суд відноситься критично, оскільки вони є надуманими та неправдивими, протирічать іншим доказам, наявним в матеріалах справи, суперечать показам свідків допитаним в судовому засіданні. Суд вважає це способом захисту підсудного від пред'явленого обвинувачення та спробою ухилитися від відповідальності за скоєне, а тому суд відхиляє їх як недостовірні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив обставини справи зазначені в обвинувальному висновку, зазначив, що підсудні дають неправдиві покази, вони били його у ліжку. Він з дружиною, сином та ОСОБА_10 гостювали у ОСОБА_12, випивали горілку, він не пив, бо був за кермом. ОСОБА_10 вела себе не гідно, була в нетверезому стані, падала, чіплялась до ОСОБА_12 і його дружина попросила відвезти її . Метрів за сто не доїхавши власного двору ОСОБА_10 почала сваритись, він зупинився і його дружина разом з ОСОБА_10 вийшли з машини. Приїхавши додому він разом з сином ліг відпочивати, а дружину з її подругою не бачив.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що коли він заснув, а син дивився телевізор, будинок був не зачинений, до кімнати зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і побили його руками та ногами. Син дивився телевізор, почав кричати, підсудні своїми діями налякали сина, на крик забігла мати потерпілого та дружина, яка впала на нього захищаючи і коли вже втрутився ОСОБА_11 все припинилося. ОСОБА_11 забрав підсудних. ОСОБА_6 зазначив, що після побиття у нього вся голова була чорна, ребра боліли, дружина викликала швидку допомогу.

Крім того ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_10 була у свідомості тільки в нетверезому стані і кричала. Які в нього були поламані ребра він не знає, так як не спеціаліст, боліло все, він звертався до лікарів, ренген робив і в Петропавлівці і в Павлограді, вважає, що йому спричинена матеріальна і моральна шкода. Ліки купував всі, що йому призначались, які від чого він не знає. Вважає, що ОСОБА_10 ображала його в зв'язку з тим, що він відмовився везти її в м. Павлоград. ОСОБА_6 підтвердив, що кримінальна справа щодо нього порушена за заявою ОСОБА_10 Зазначив, що свідок ОСОБА_11 говорить неправду, його били підсудні, а він їх відтягував.

Суд не бере до уваги твердження потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про те, що у нього були зламані ребра, так як це не підтверджується повторним висновком експерта №95 від 16.02.2012 року(а.с.83-85 т.2)та висновком повторної судово-медичної комісійної експертизи№141 від 03.05.2012 р. (а.с.111-125 т.2).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що все було так як зазначено в обвинувальному висновку, що підсудні дають неправдиві покази, вони били чоловіка у його ліжку. Вона запросила ОСОБА_10 до них в гості і вони разом поїхали святкувати до ОСОБА_12, але ОСОБА_12 вела себе неадекватно, коли повертались, просила відвести її додому в Павлоград, та чоловік відмовився, ОСОБА_12 почала лаятися, чоловік їх висадив. Вона була у кухні коли почула, що в хаті кричить дитина, забігла до кімнати, побачила, що чоловіка били ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вона вихватила дитину, що була біля чоловіка, відправила до іншої кімнати, це бачила свекруха, підсудних зупинив ОСОБА_11 Зазначила, що її не били, а лише штовхали, що наступного дня їй телефонувала ОСОБА_12, просвила, щоб не писали заяви. Підтвердила, що чоловік спиртних напоїв не вживав, пили лише жінки, вона, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, підтвердила, що ОСОБА_13 дійсно просила забрати ОСОБА_12, бо вона чіплялась до її чоловіка, та ображала його. Також потерпіла ОСОБА_8 підтвердила. що вони вийшли з машини метрів за 100-150 від їхнього будинку і що ОСОБА_10 телефонувала брату і кричала, що її побили, просила її забрати. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вперше побачила коли вони били її чоловіка, підтвердила, що ОСОБА_3 бив його по обличчю і по тулубу, ОСОБА_4 не пускала, але потім і він бив чоловіка по тулубу. ОСОБА_8 підтвердила, що особисто викликала швидку і що вони поїхали до Петропавлівської лікарні, рентгенівські знімки робили і в Петропавлівській лікарні і в Павлограді, їздили і до експерта, заяву написали лише коли чоловік через три неділі почав рухатися, казали, що на знімках ребра були зламані з обох боків.

ОСОБА_8 також підтвердила, що вона прохала ОСОБА_13 зустрітись з підсудними замість неї і вони пропонували гроші на лікування.

Крім того віна підсудних доводиться показами допитаних в судовому засіданні свідків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила, що підсудні її брат та син, що ОСОБА_8 їй зателефонувала і вони разом поїхали на ринок, а потім до них в село. Дійсно були у ОСОБА_8, а потім у ОСОБА_13 випивали. Підтвердила факт сварки між нею та потерпілими. Показала, що коли повертались, то ОСОБА_6 почав ображати дружину, вона вступилася і він зупинився, витяг її з машини, побив і поїхав додому. Вони з ОСОБА_8 зайшли у двір, ОСОБА_6 ображав її і свою дружину, коли за нею приїхали вона не пам'ятає, підтвердила, що вона теж висловлювалася нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_6

ОСОБА_10 підтвердила, що звернулась до суду по факту нанесення їй потерпілим тілесних ушкоджень, порушена кримінальна справа. Підтвердила, що вони,жінки, втрьох випили літр горілки, пили пиво, чому в її крові аналізи не показали алкоголь, не знає, можливо вивітрився.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердила, що потерпілі разом з ОСОБА_10 приїздили до них, що ОСОБА_10 була на підпитку,падала, чіплялася до чоловіків, падала, в хаті чіплялась до її чоловіка і вона попросила ОСОБА_8 відвезти ОСОБА_10. ОСОБА_13 підтвердила, що алкоголь вживали тільки вони жінки, що бачила в лікарні потерпілого, лице у нього було чорне, бачила гематоми і синці на ребрах, коли ОСОБА_8 його підіймала. Підсудні пропонували три тисячі, за проханням ОСОБА_8 вона зустрічалась з ОСОБА_4 і він особисто пропонував три тисячі на лікування потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив, що потерпілі разом з ОСОБА_10 були у их в гостях, що випивали та ОСОБА_10 чіплялася до нього, казала, що обніматиме та поцілує, вела себе негідно, ображала присутніх чоловіків, він сказав що такі гості йому не потрібні і випровадив їх. Підтвердив, що жінки вживали спиртні напої порівну, ОСОБА_10 часто губила рівновагу, падала, вона була серед жінок сама п'яна.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 яка є працівником Петропавлівської лікарні, підтвердила, що коли вона приїхала на виклик, то ОСОБА_6, сидів на кухні, був побитий, на обличчі була кров, гематомами біля очей, щік, губи розбиті, набряки, на спині від взуття сліди, скаржився на біль в районі лопаток, грудної клітини, переносиці, боліла щелепа, були ссадна на грудній клітині. У ОСОБА_8 були зламані нігті та синці на руках і стегнах.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_7, є сином потерпілих, підтвердив, що були в гостях у ОСОБА_12, поїхали додому, тітка ОСОБА_12 прохала батька відвезти її додому, висловлювалась нецензурною лайкою, батько її висадив і мама вийшла із машини, а вони приїхали додому і лягли з батьком відпочивати, дивились телевізор. В хату зайшли три чоловіки, батька били двоє по голові та по тілу, а третій стояв, заходила т. ОСОБА_12, бачив, як один стояв збоку, а інший на ліжку, били десь пів години, бабуся та він кричали, щоб вони не били батька, він запам'ятав тих, що били батька, це підсудні. Він хотів полежати з батьком, а потім піти спати, зазначив, що погано орієнтується у часі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що його прохав ОСОБА_4 на його машині з'їздити в Дмитрівку забрати сестру, бо в нього не було прав. Заперечив факт бійки та перебування в будинку потерпілих, зазначив тільки, що ОСОБА_3 заходив у двір, вони з потерпілими поштовхалися і він з хлопцями та ОСОБА_10 поїхали у лікарню.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердив, що за проханням потерпілої ОСОБА_8їх машиною відвозив їх з чоловіком до лікарні, що вона після того як їй хтось зателефонував, залишила свою знайому для якоїсь зустрічі, під'їхала машина, до знайомої ОСОБА_8 підійшов хлопець, вказавши на підсудного ОСОБА_4, з тієї машини він особисто чув, як цейм хлопець сказав, що не бажаєте три тисячі брати, не отримаєте нічого.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила, що потерпілі, це її син та невістка, коли вона зайшла, ОСОБА_8 лежала на синові, не давала його бити, а ОСОБА_10 кричала, бийте його, бийте. Вона просили розбиратись на вулиці а не у ліжку, у сина була кров, вона кричала, але на неї не звертали уваги. Вона раніше за всіх лягла спати, прийшла до кімнати сина, коли почула, що кричить онук, було троє чоловіків, двоє били, а третій не давав їм бити. ОСОБА_10 кричала, що не відвіз її в Павлоград, вона теж була в будинку.

Звинувачення підсудних підтверджуються оголошеними в судовому засіданні матеріалами справи.

Постановами про порушення кримінальної справи,прийняття до свого провадженні, про об'єднання, заявою ОСОБА_6 (а.с.1, 5,70,71 т.1) підтверджується правомірність порушення кримінальної справи та відповідних слідчих дій.

Суд не бере до уваги протокол огляду місця події з фототаблицею (а.с.7-10 т.1), так як він є неналежним доказом в зв'язку з тим, що складений слідчим ОСОБА_16 05.11.2010 року, а справа прийнята до її провадження відповідно до постанови (а.с.70 т.1) тільки 08.11.2010 року.

Суд вважає неналежними доказами медичні довідки (а.с.11, 70 т.1) видані ОСОБА_6 та ОСОБА_9 так як вони не мають печатки чергового лікаря, дати складання та вихідного номеру, заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (а.с.74, 75 т.1), так як вони не оформлені і не зареєстровані належним чином.

Протоколами очних ставок (а.с.120-124 т.1) підтверджуються покази потерпілих та заперечення своєї вини підсудними на досудовому слідстві.

Протоколом очної ставки (а.с.130-131 т.1) підтверджуються покази потерпілих та аналогічні свідчення ОСОБА_11 на судовому слідстві, який намагався зменшити вину підсудних, крім того, він не заперечував і не спростував факт наявності у потерпілого тілесних ушкоджень, в день приїзду за ОСОБА_10, зазначивши, що було темно і він не роздивився.

Протоколами очних ставок (а.с.132-136 т.1) підтверджуються покази потерпілої ОСОБА_8 та не визнання на досудовому слідстві вини підсудними.

Протоколом очної ставки (а.с.137-138 т.1) підтверджуються покази потерпілої ОСОБА_8, та факт непрязненних стосунків ОСОБА_10 з потерпілим.

Суд вважає неналежними доказами протоколи відтворення обстановки та обставин події (а.с.140-153 т.1) так як вони складені слідчим з порушенням.

Суд критично ставиться до свідчень ОСОБА_11, так як вони спростовуються свідченнями інших свідків та висновками судово-медичної експертизи, суд приходить до висновку, що свідок ОСОБА_11 бажав своїми свідченнями знівелювати вину підсудних, з якими перебуває у дружніх відносинах.

Суд не бере до уваги свідчення на досудовому слідстві ОСОБА_14, так як кримінальна справа за ч. 1 ст.122 КК України прийнята слідчим ОСОБА_16 до свого провадження 08.11.2010 року (а.с.70 т.1) а свідка слідчим допитано 02.11.2010 року (а.с.90 т.1).

Суд також не бере до уваги, що потерпілі та свідки плутались з приводу того, в що були одягнені підсудні та ОСОБА_11, так як минуло багато часу і вони самі не впевнені в чому були одягнені, крім того, це не має істотного значення в доведеності вини підсудних.

Суд вважає неналежним доказом висновок експерта №299 від 17.11.2010 року(а.с.169-170 т.1) щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9, так як він складений з порушенням, а саме на підставі неналежної медичної довідки, а тому не бере також до уваги пояснення в судовому засіданні експерта.

Суд вважає неналежним доказом висновок експерта №298 від 16.11.2010 року (а.с.173-174 т.1), додатковий висновок експерта №301 від 17.1.2010р. .(а.с.177-178 т.1) та №11від 20.01.2011 р.(а.с.180-181 т.1), щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_6 так як вони спростовуються обґрунтованими повторним висновком експерта №95 від 16.02.2012 року(а.с.83-85 т.2) та висновком повторної судово-медичної комісійної експертизи№141 від 03.05.2012 р. (а.с.111-125 т.2).

Відповідно до зазначених висновків виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження в області голови та обличчя у своїй сукупності, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень,що зумовили короткочасний розлад здоров'яі термін їх виникнення може відповідати 28.03.2010 р.

Черепно-мозкова травма, крововиливи в шкіру повік правого ока виникли від дії тупого твердго предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею, напівжорсткої конструкції, яким могла бути рука стиснена в кулак, чи аналогічних властивостей інший тупий предмет або при ударі о такий предмет, можливо після надання тілу прискорення чи без такого, не характерні виникненням внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту на рівну поверхню, тож суд приходить до висновку, що покази підсудних та ОСОБА_11 щодо того, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння на шифер не відповідають дійсності, а зазначені висновки підтверджують обставини справи згідно обвинувачення, показів потерпілих, свідків та інших досліджених доказів.

Суд бере до уваги, що висновки експертиз, медичних документів та показів щодо перелому ребер потерпілого не знайшли свого підтвердженя відповідно до повторного висновку експерта №95 від 16.02.2012 року(а.с.83-85 т.2)та висновку повторної судово-медичної комісійної експертизи №141 від 03.05.2012 р.(а.с.111-125 т.2), так як комісія експертів будь-яких кістково-травматичних змін ребер не виявила.

Крім того, знаходження на лікуванні ОСОБА_6 з 29.03.2010 р. по 14.04.2010 р. безпосередньо пов'язане з встановленою черепно-мозковою травмою, яка і була критерієм для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень. Але суд бере до уваги, що також проводилось лікування хронічного бронхіту, артеріальної гіпертензії, які не знаходяться у причинному зв'язку з встановленою травмою.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із хуліганських намірів. грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи особливу зухвалість нанесли удари руками та ногами в голову та різні частини тулуба гр-ну ОСОБА_6

В судовому засіданні не знайшло підтвердження що ОСОБА_4. продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи особливу зухвалість спричинив ОСОБА_9тілесні ушкодження у вигляді гематом шкіряних покровів середніх меж обох плечей, нижньої межі правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, схопивши її за обидві руки та умисно з силою штовхнувши до стіни.

Суд критично ставиться до показів потерпілого ОСОБА_6 щодо того, що в нього були зламані ребра, так як це спростовується обгрунтованими повторним висновком експерта №95 від 16.02.2012 року(а.с.83-85 т.2)та висновком повторної судово-медичної комісійної експертизи №141 від 03.05.2012 р.(а.с.111-125 т.2).

Захисник, підтримала підсудних, вважає, що доказів вини підсудних недостатньо, вважає, що суд має критично ставитись до свідчень родичів потерпілих, що вони плутались щодо неповнолітнього свідка, що потерпілі не мали хуліганських намірів, а лише бажання захистити ОСОБА_10

Суд критично ставиться до зазначеної позиції захисту, так як зі слів самих підсудних, ОСОБА_10 опритомніла лише в машині і конфлікт між нею і потерпілим у часі вже був значно віддалений від неправомірних дій підсудних щодо потерпілого, а свідчення свідків ОСОБА_8та ОСОБА_7 підтверджуються свідченнями інших свідків та вивченими матеріалами справи. Крім того, захисник посилалася на вирок відносно потерпілого, щодо спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_10 але суд не бере до уваги виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 від 01.12.2010 р.(а.с.85-87 т.1), так як він скасований, а також щодо нього вирок Петропавлівського районного суду від 05.06.2012 р. про визнання ОСОБА_6 винним, так як він також не набрав законної сили.

Оцінюючи в сукупності всі зібрані і досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, їх достовірними допустимими, приймає їх і приходить до висновку, що вина підсудних в скоєнні ними злочину в судовому засіданні доказана в повному обсязі.

Докази, на які посилається суд у відповідності до ст.65 КПК України є законними і отримані у відповідності до вимог КПК України .

Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєного за ч. 2 ст. 296 КК України правильною за ознаками - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене ОСОБА_3 та ОСОБА_4.групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше не судимий, скоїв злочини середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, довідками Петропавлівської районної лікарні підтверджується, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря - нарколога, лікаря - психіатра, не перебуває, тимчасово не працює.

Суд враховує відповідно до ст.66 КК України обставини які пом'якшують покарання, та відповідно до ст.67 КК України обставини які обтяжують покарання судом не визнані.

Суд не знайшов підстав для застосування до підсудного ст. 69 КК України.

Суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_3 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, з випробовуванням та при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України з покладенням на нього обов"язків у відповідність п.п.2-4 ст. 76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він відповідно до ст.89 КК України визнаний таким, що не має судимості, скоїв злочини середньої тяжкості, задовільно характеризується за місцем проживання, відповідно до довідки психоневрологічного диспансерного відділення міської лікарні № 1м. Павлограда на обліку у лікаря - психіатра, не перебуває, є приватним підприємцем.

Суд враховує відповідно до ст.66 КК України обставини які пом'якшують покарання, та відповідно до ст.67 КК України обставини які обтяжують покарання судом не визнані.

Суд не знайшов підстав для застосування до підсудного ст. 69 КК України.

Суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_4 без відбування покарання у місцях позбавлення волі, з випробовуванням та при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України з покладенням на нього обов"язків у відповідність п.п.2-4 ст. 76 КК України.

Суд також, оцінюючи суспільну небезпеку дій підсудних враховує і особу потерпілого, а саме, факт провокаційної його поведінки.

Цивільний позов по справі заявлений прокурором (а.с.89 т.1) про стягнення з підсудних відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3на користь Петропавлівської ЦРЛ на суму 1527 грн. 31 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі довідки (а.с.88 т.1), так як суд бере до уваги, що знаходження на лікуванні ОСОБА_6 з 29.03.2010 р. по 14.04.2010 р. безпосередньо пов'язане з встановленою черепно-мозковою травмою, яка і була критерієм для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілим та матеріалів до нього(а.с.20-30, а.с.42-44 т.2) про стягнення з підсудних солідарно спричиненої матеріальної шкоди на суму 1512 грн.54 коп. не пілягає задоволенню та моральної шкоди на суму 20000 грн., то вимога підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження належним чином матеріальні витрати потерпілим на лікування, суд погоджується, з захистом, що докази матеріальних витрат не є належними, а саме, відповідно до довідки Петропавлівської лікарні (а.с.22 т.2) не зазначено, які ліки застосовувались для лікування отриманих тілесних ушкоджень, а які на лікування хронічного бронхіту, артеріальної гіпертензії, які не знаходяться у причинному зв'язку з встановленою травмою. Стороною потерпілих не надано доказів на розмежування ліків на відповідне лікування, крім того, суд також критично ставиться як до доказу до накладної №9 від 09.09.2010 року, так як у фіскальних чеках наданих потерпілим зафіксовано різні дати, а дата отримання фіскального чеку ,тобто проплати товару і виписки накладної повинні співпадати,крім того суд бере до уваги, що в деяких чеках взагалі неможливо встановити дату їх видачі, тож вимога відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що заявлені стороною потерпілого вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 20000 грн., підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання часткового задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, суд керуючись ст.1167 ЦК України враховує, перенесені моральні страждання та обґрунтовані стороною потерпілого в цивільному позові та у в судовому засіданні, потерпілий зазначив, що відчував моральні та фізичні страждання пов'язані з спричиненням йому підсудними тілесних ушкоджень, відчував сором за приниження честі та гідності, що скоєне порушило його звичний спосіб життя, але суд вважає, що вимоги потерпілим необґрунтовано завищені і підлягають задоволенню шляхом стягнення з підсудних солідарно спричиненої моральної шкоди на суму 3800 грн.

Арешт на майно підсудних не накладався.

Речові докази по справі не вилучались .

Судові витрати по справі відсутні.

Суд вважає необхідним запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Суд вважає необхідним запобіжний захід ОСОБА_4 . до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Керуючись ст.323, 324, КПК України, - суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину та призначити покарання:

за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.2, ч.З ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном один рік .якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України - покласти на ОСОБА_3 обов'язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця

проживання чи роботи; ,

- періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину та призначити покарання:

за ч.2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.2, ч.З ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном один рік .якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України - покласти на ОСОБА_4 обов'язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця

проживання чи роботи; ,

- періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов справі заявлений прокурором про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3на користь Петропавлівської ЦРЛ на суму 1527 грн. 31 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Петропавлівської ЦРЛ розташованої за адресою вул.. Жовтнева 102 р/р №35427003000495 в УДКУ в Дніпропетровській обл.. м. Дніпропетровськ МФО 805012 код ОКПО 01988887 матеріальну шкоду спричинену злочином в сумі 1527 грн. 31 коп. (тисяча п'ятсот двадцять сім грн.31 коп.)

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодування спричиненої злочином матеріальної та моральної шкоди здовольнити частково в частині часткового відшкодування моральної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричинену злочином моральну шкоди на суму 3800 (три тисячі вісімсот) грн.

На вирок суд може бути подана скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя О. М. Курочкіна