Копія Справа №1123/186/12
Провадження№1/1123/34/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
20 червня 2012 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого: Ніколаєва М.В.
при секретарі: Дорошенко В.В.
з участь прокурора : Поліщука С.О.
потерпілої: ОСОБА_1
захисника-адвоката: ОСОБА_2
підсудного: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Устинівського районного суду в смт. Устинівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калинівка Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта загальна середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_3 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Злочин підсудний вчинив за наступних обставин.
Так, 13.11.2009 року близько 19.00 години ОСОБА_3 керуючи власним автомобілем ГАЗ-33021-СПГ, державний номер НОМЕР_1, на вул. Новоєгорівській в с. Димитрове Устинівського району Кіровоградської області не переконався в тому, що під час руху транспортного засобу заднім ходом не створить небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, та не впевнившись, що позаду автомобіля нікого немає, почав рухатись на вищевказаному автомобілі заднім ходом і допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_1, яка ішла в попутному автомобілю підсудного напрямку. Внаслідок зіткнення ОСОБА_1 впала на проїзну частину дороги отримавши тілесне ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобного перелому лівої променевої кістки зі зміщенням дистального відламка до долонної поверхні, яке має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.
Своїми діями підсудний ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.9. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (далі -Правила), який передбачає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Підсудний ОСОБА_3 на початку судового слідства вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав у повному обсязі. Пояснив суду, що він з метою заробітку їздить по селах та обмінює у громадян соняшникову олію на соняшникове насіння. 13.11.2009 року зі своїм помічником ОСОБА_4 у вечорі він з метою обміну насіння на олію на власному автомобілі ГАЗ знаходився в с. Димитрове Устинівського району Кіровоградської області. Для забезпечення обзору ззаду в його автомобілі є два бокових дзеркала заднього виду. Оскільки кузов автомобілю покритий тентом, то видимість ззаду автомобілю є обмеженою. В той день його зупинила раніше йому невідома ОСОБА_1 та повідомила, що її сусіди хочуть обміняти у нього олію на насіння. Він проїхав до будинку, на який вказала ОСОБА_1, зупинився на проїзній частині на зустрічній (лівій) смузі руху і обміняв у її сусідів олію на насіння. В цей час ОСОБА_1 була поряд та спостерігала як він загружає насіння в кузов автомобілю. Коли він із ОСОБА_4 закінчив грузити насіння в кузов вже було десь 17.00, вже почало темніти, але видимість була добра. Далі він сів за кермо, а ОСОБА_4 сів на пасажирське сидіння. У праве дзеркало заднього виду, він бачив, що ОСОБА_1 йшла по проїзній частині дороги від задньої частини його автомобілю у протилежному напрямку на відстані біля 6-7 метрів та близько 1 м. від правого краю дороги, спиною до його автомобілю. З метою здійснення маневру, він почав рух автомобілю назад, весь час він бачив ОСОБА_1 у праве дзеркало заднього виду. Потім, під час руху подивився у ліве дзеркало заднього виду, в цей час він випустив ОСОБА_1 з поля зору. З місця зупинки він проїхав вже близько 8 метрів. Далі почув крик і відразу зупинив машину. Коли він вийшов з автомобілю, то побачив, що ОСОБА_1 лежала на проїзній частині дороги позаду автомобілю на відстані біля 3 метрів. З того часу як він рушив автомобіль з місця і до зупинки пройшло близько 15 секунд. Потерпіла скаржилася на біль в нозі та руці. Потім підбігли до автомобілю сусід потерпілої та його помічник ОСОБА_4, через деякий час приїхав син потерпілої, потерпілу поклали на покривало та перенесли додому. Він питав сина потерпілої чи потрібно викликати ДАІ, але син сказав, що не треба. Після цього він поїхав додому. Через декілька днів навідувався до потерпілої, рука у неї була в гіпсі, залишив їй 200 гривень. Вину не визнавав, бо вважає, що потерпіла сама впала на дорогу, оскільки побачивши автомобіль злякалася, а зіткнення не було. В ході судового слідства вину визнав у повному обсязі, щодо розбіжностей в показах, даних ним на досудовому та судовому слідстві з показами потерпілої та свідка ОСОБА_5 відносно відстані від машини, на якій лежала потерпіла після ДТП, пояснив, що точно не пам'ятає де лежала потерпіла. Цивільний позов на відшкодування шкоди просить вирішити на розсуд суду.
Крім визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що проживає в АДРЕСА_2. Знає, що підсудний на вантажному автомобілі періодично приїздить до їхнього села, щоб поміняти у мешканців насіння соняшника на соняшникову олію. 13.11.2009 року у вечорі біля неї зупинився автомобіль підсудного. ОСОБА_3 запитав чи не бажає вона або хтось із її знайомих обміняти олію на насіння. Вона повідомила, що її сусіди Гущини хотіли поміняти і вказала на їх будинки. Потім підсудний під'їхав до будинку її сусідів, зупинившись на протилежній лівій стороні проїзної частини відносно свого напрямку руху. Спостерігала, як підсудний завантажував у кузов своєї машини насіння соняшника. Підказала підсудному, що один з мішків може випасти з кузова і його треба поправити. Підсудний поправив мішок і пішов, куди саме вона не бачила. Далі вона пішла в протилежному напрямку від задньої частини автомобіля до свого будинку. Ішла по краю проїзної частини дороги, по стороні на якій стояв автомобіль підсудного. Коли відходила від машини, то вона стояла на місці не заведена. Пройшовши від автомобілю приблизно 7-8 метрів, почула як завелася машина, але не звернула на це уваги, бо вважала, що автівка поїде вперед у напрямку свого руху. Звукового сигналу автомобіль не подавав. Як до неї наближається автомобіль вона не чула і не бачила. В останню мить почула, що позаду неї щось рухається, почала обертатися і відчула сильний поштовх у спину, після чого впала на лівий бік на проїзну частину дороги. Від поштовху та болю вона закричала. Ліва нога та рука сильно боліли. Після її крику автомобіль зупинився. Вона лежала під задньою частиною кузова автомобілю підсудного, а її ліва нога була трішки притиснута до землі лівим заднім колесом. До неї підбіг підсудний та сусід ОСОБА_6, пізніше прийшов її син ОСОБА_7, її перенесли в будинок. На наступний день біль у нозі та руці не проходив і вона звернулася до Устинівської ЦРЛ. На руку їй наклали гіпс, сказали, що в неї перелом. Лікувалася біля двох місяців. Цивільний позов на суму 9000 гривень матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди підтримує у повному обсязі. На лікування витратила приблизно 3100 гривень. Доказів, на підтвердження матеріальної шкоди, завданої злочином надати суду не може, оскільки не знала, що їх треба збирати. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона є людиною похилого віку, через отриману травму довго хворіла, відчувала біль, була безпорадною, не могла за собою доглядати, вимушена була просити сторонніх людей про допомогу та догляд, через що хвилювалася та переживала. Визнала той факт, що підсудний через декілька днів, перебуваючи у неї вдома залишив їй 200 гривень на відшкодування шкоди.
- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що він проживає по сусідству через дорогу із потерпілою по АДРЕСА_4. 13.11.2009 року він знаходився у себе вдома. Біля 17.00 години бачив як підсудний на своєму автомобілі «Газель»зупинився біля будинку Гущиних сусідів потерпілої ОСОБА_1 та обмінював насіння соняшника на олію. Він знаходився на подвір'ї свого будинку, пив чай. Автомобіль підсудного стояв на лівій стороні проїзної частини по напрямку свого руху. ОСОБА_1 перебувала біля автомобілю. Поговоривши з підсудним ОСОБА_1 пішла в бік свого будинку у протилежну сторону від напрямку руху машини підсудного. Потерпіла ішла біля обочини дороги по тій частині дороги, на якій стояв автомобіль «Газель». Коли ОСОБА_1 відійшла на відстань 7-8 метрів від задньої частини машини, ОСОБА_3 завів двигун і розпочав рух автомобілю задом наздоганяючи потерпілу. Потерпіла продовжувала рух у своєму напрямку, знаходячись спиною до автомобілю. Автомобіль рухався по тій же смузі, що й потерпіла. Далі автомобіль, рухаючись заднім ходом, наздогнав потерпілу і вона зникла за його кузовом, потерпіла закричала, він відразу почав свистіти водію, сподіваючись, що той зупиниться. «Газель»відразу зупинилась. Він побіг до місця події. З машини також вийшов підсудний і його помічник. ОСОБА_1 лежала під задньою частиною кузову машини, її ноги трішки були прижати до проїзної части, але колеса на них не наїхали. Потерпіла скаржилася на біль у ногах та руці. Погукали сина потерпілої ОСОБА_7 і той разом з ОСОБА_3 заніс потерпілу до її дому. ДАІ не викликали.
- показаннями свідка ОСОБА_7, який показав, що він доводиться сином потерпілій ОСОБА_1 Проживає неподалік від її будинку по АДРЕСА_3. У вечорі 13.11.2009 року до нього додому прибіг ОСОБА_6 та повідомив, що його матір збила машина. Він відразу побіг на місце події та побачив, що мати лежала на покривалі біля задньої частини автомобілю «Газель»з тентовою будкою. Він з підсудним занесли мати до будинку. Мати скаржилася на біль у лівій руці та нозі. Після цього підсудний поїхав. На наступний день, оскільки біль у матері не проходив, вона звернулася в лікарню, з'ясувалося, що в неї перелом лівої руки.
- показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що є знайомою потерпілої ОСОБА_1 в листопаді 2009 року, вона дізналася, що ОСОБА_3, який займається обміном олії на соняшникове насіння здійснив наїзд на потерпілу своїм автомобілем, внаслідок чого остання отримала травму руки. Вона доглядала за потерпілою біля двох місяців, оскілки та не могла сама поратися по господарству і доглядати за собою. Один раз до потерпілої приїздив підсудний, цікавився її здоров'ям і обіцяв, що обов'язково поможе ОСОБА_1 грошима на лікування.
- оголошеними в судовому засідання показаннями свідка ОСОБА_4 (а.с. 35-36), даними ним на досудовому слідстві, в яких він вказав, що допомагав ОСОБА_3 по роботі: їздити з ним по селах та обмінювати олію на насіння соняшника. Приблизно в середині листопада 2009 року він разом з ОСОБА_3 на автомобілі «Газель»поїхав по населених пунктах Устинівського району обмінювати олію на насіння соняшника. Біля 17.00 години вони знаходилися неподалік одного домоволодіння на вул. Новоєгорівській в с. Димитрове і в незнайомого чоловіка обмінювали олію на насіння соняшника. Цей чоловік проживав неподалік перехрестя, автомобіль стояв на лівому краю проїзної частини. Під час обміну олії він знаходився на кузові автомобіля «Газель»і видавав олію, а також складав мішки з насінням. Знаходячись на кузові машини він бачив, що біля автомобіля ходила раніше йому не знайома ОСОБА_1 Видавши олію та накривши тентом кузов автомобіля він сів в кабіну машини на сидіння пасажира, ОСОБА_3 сів за кермо. Знаходячись в кабіні, він не бачив де в цей час перебуває ОСОБА_1Чи дивився ОСОБА_3 в дзеркала заднього виду сказати не може. Далі ОСОБА_3 завів двигун та розпочав рух автомобілю заднім ходом. Чи подавав при цьому ОСОБА_3 звуковий сигнал - сказати не може, бо не пам'ятає. Перед початком руху назад ОСОБА_3 не просив його про допомогу з метою виявлення перешкод для руху назад. Коли автомобіль проїхав назад декілька метрів, він почув крик і ОСОБА_9 відразу зупинив машину. Коли вони з ОСОБА_9 вийшли подивитися, що відбулося, то побачили на відстані приблизно 2-3 метри від задньої частини автомобіля «Газель»ОСОБА_1, яка знаходилася в напівлежачому положенні. Потім потерпілу занесли в її будинок. З потерпілою спілкувався ОСОБА_9 Після цього вони з ОСОБА_3 поїхали далі.
- результатами огляду місця події від 14.11.2009 року, де зазначено, що проведено огляд проїзної частини вул. Новоєгорівська в с. Димитрове Устинівського району. Проїзна частина шириною 6 м. і має асфальтоване покриття. Схемою до протоколу огляду місця події (а.с. 7-8).
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 36 від 11.10.2010 року, де вказано, що у ОСОБА_1 визначається внутрішньо-суглобовий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням дистального відламка до долонної поверхні, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості як таке, що викликало тривалий розлад здоров'я більше ніж на 21 день (а.с.43-44).
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 294 від 06.12.2011 року, де вказано, що у ОСОБА_1 мав місце внутрішньо-суглобовий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням дистального відламка до долонної поверхні. Вказане тілесне ушкодження могло виникнути в термін та за обставин, що вказані в обставинах випадку викладених в постанові про призначення експертизи, а саме внаслідок наїзду та падіння на ліву руку. В постанові про призначення експертизи вказано, чи могли тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, утворитися 13.11.2009 року за обставин коли вона йшла по проїзній частині, а автомобіль «ГАЗ-33021»рухаючись назад з швидкістю не більше 5 км/год., задньою частиною штовхнув її в область спини в результаті чого вона впала на лівий бік на асфальтовану поверхню проїзної частини (а.с.46, 48).
- висновком автотехнічної експертизи №182 від 16.12.2011 року, де вказано, що в даній дорожній обстановці водію автомобіля ГАЗ-33021, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 під час руху необхідно було діяти відповідно до вимог п. 10.9 «Правил дорожнього руху», згідно яких під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб (а.с.53-54).
- поясненнями ОСОБА_3 під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події від 02.12.2011 року, де вказано, що він добровільно, в присутності понятих, розповів та показав про обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_1 13.11.2009 року на вул. Новоєгорівська в с. Димитрове Устинівського району. Схемою до протоколу відтворення обстановки та обставин події, де схематично зображено розташування учасників події та об'єктів і відстані між ними (а.с.56-58).
- поясненнями ОСОБА_1 під час проведення з нею відтворення обстановки та обставин події від 02.12.2011 року та 20.03.2012 року, де вказано, що вона добровільно, в присутності понятих, розповіла та показала про обставини дорожньо-транспортної пригоди та отримання нею тілесних ушкоджень 13.11.2009 року на вул. Новоєгорівська в с. Димитрове Устинівського району. Схемою до протоколу відтворення обстановки та обставин події, де схематично зображено розташування учасників події та об'єктів і відстані між ними (а.с.59, 60-61).
- поясненнями ОСОБА_1 при проведені між нею та ОСОБА_3 очної ставки 02.12.2011 року, під час якої ОСОБА_1 підтвердила свої покази в тій частині, що 13.11.2009 року вона від задньої частини автомобіля «Газель»під керуванням ОСОБА_3 йшла по проїзній частині вул. Новоєгорівська в с. Димитрове і чула як завівся автомобіль «Газель», який не подавав звукового сигналу і коли йшла, то відбувся поштовх в спину в результаті чого вона впала на лівий бік і біля себе побачила задню частину автомобіля «Газель»(а.с. 62).
- поясненнями ОСОБА_6 при проведені між ним та ОСОБА_3 очної ставки 02.12.2011 року, під час якої ОСОБА_6 підтвердив свої покази в тій частині, що 13.11.2009 року від задньої частини автомобіля «Газель» під керуванням ОСОБА_3 в протилежному напрямку йшла по проїзній частині вул. Новоєгорівська в с. Димитрове, автомобіль «Газель»під керуванням підсудного, не подавши звукового сигналу розпочав рух задом та догнавши ОСОБА_1, штовхнув її в спину в результаті чого потерпіла впала на лівий бік під задню частину автомобіля (а.с. 63).
- долученими до справи речовими доказами: автомобіль «ГАЗ-33021», державний номер НОМЕР_1 (а.с.56-57, 64, 65).
Суд критично оцінює показання підсудного, в яких він наполягав на тому, що після зупинки автомобіля потерпіла знаходилася на відстані біля 2 метрів від задньої його частини, оскільки дані свідчення не узгоджуються з показаннями потерпілої, свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дослідженими судом доказами, і розцінює це як спосіб захисту. Підсудний в ході судового слідства змінив свої покази та визнав вину, зазначивши, що не пам'ятає де лежала потерпіла безпосередньо після зупинки автомобіля.
Також суд критично оціню свідчення свідка ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві, оскільки свідок безпосередньо не бачив момент зіткнення, перебував в залежності від підсудного (працював у нього помічником), зазначені свідчення не узгоджуються з показаннями потерпілої, свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дослідженими судом доказами.
Пункт 10.9. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 передбачає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Підсудний, хоча і мав можливість, але не виконав всіх вимог п. 10.9. Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілу.
Таким чином, аналізуючи і оцінюючи в сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний винен у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд приймає до уваги, що підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який не працює, характеризується посередньо, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає щире каяття підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудного суд вважає штраф.
Цивільний позов, заявлений потерпілою на відшкодування шкоди спричиненої злочином: в сумі 9000 матеріальної шкоди, 5000 гривень моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Вимоги в сумі 9000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки потерпіла не надала суду доказів на підтвердження витрат на вказану суму.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що потерпіла зазнала моральних страждань внаслідок вчинення щодо неї злочину. Моральна шкода спричинена злочином підлягає відшкодуванню в сумі 3600 гривень, але враховуючи, що підсудний, що також визнала і потерпіла, сплатив потерпілій 200 гривень, то стягненню підлягає 3400 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, що складає 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити той же - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 заявлений на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9000 гривень та 5000 гривень моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну злочином в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області (р/р 31257272210284, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 25575003) судові витрати в сумі 393 (триста дев'яносто три) гривні 96 копійок.
Речові докази, передані на зберігання ОСОБА_3: автомобіль «ГАЗ-33021», державний номер НОМЕР_1, - залишити власнику ОСОБА_3.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Устинівського
районного суду Максим Вікторович Ніколаєв
Судове рішення № 24825493, Устинівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 20.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1123/186/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: