Рішення № 24825191, 26.01.2012, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/61/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.,

при секретарі Усатій Т.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі-Банк) пред»явив позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивував тим, що 11.07.2008 року між Банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33-984/08-А на суму 28588 доларів США з терміном погашення кредитних ресурсів до 1.07.2013 року та оплатою по процентній ставці 16,9 % річних.

Згідно договору поруки від 11 липня 2008 року, укладеним між Банком і ОСОБА_2, остання виступила в якості поручителя перед Банком на стороні ОСОБА_1

Зазначений кредит ОСОБА_1 отримав 11.07.2008 року, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 11.07.2008 року.

Згідно п.3.3 Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов»язання здійснювати готівкою сплату в касу Банку щомісячне часткове погашення кредиту в сумі 477 доларів США та нарахованими процентами у відповідності до графіку зниження розміру заборгованості. Проте взяті зобов»язання ОСОБА_1 в повній мірі не виконав і станом на 1 квітня 2011 року не здійснив часткове погашення кредиту в розмірі 149563,78 грн, не сплатив відсотки в сумі 25505,99 грн та 53889,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, а всього 228959,56 грн.

На письмові вимоги Банку про усунення порушень умов Договору відповідачі не реагують, заборгованості не погасили, від виконання взятих на себе зобов»язань відмовляються, у зв»язку з чим Банк за захистом своїх прав вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому попросив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором, а саме- погашення кредиту в розмірі 149563,78 грн, сплату відсотків в сумі 25505,99 грн та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за користування кредитними коштами в сумі 53889,79 грн, а всього 228959,56 грн.

В судовому засіданні представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному об»ємі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, та попросив позов задовольнити повністю. Також представник позивача надав суду завірені копії банківської ліцензії № 28 на право здійснювати банківські операції та дозволу № 28-2 на право здійснення операцій від 17 липня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_1 судовому засідання погодився з отриманою ним сумою кредиту, а також сумою відсотків та пенею за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за користування кредитом, однак позов не визнав з тих підстав, що стороною позивача не надано до суду доказів про те, що стороною при укладенні договору кредиту був саме представник вищезазначеного банку і який мав право на укладення даного кредиту. Попросив в задоволенні позову відмовити, хоча в попередніх судових засіданнях зазначений факт ні ним особисто, ні відповідачкою ОСОБА_2 не оспорювався, а оспорювалося лише питання відсутності ліцензії у позивача на видачу кредиту у доларах США.

10 січня 2012 року в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала з тих підстав, що договір кредиту був укладений неправомірно, оскільки у позивача не було ліцензії на видачу кредиту у доларах США, хоча погодилася з отриманою ОСОБА_1 сумою кредиту, а також сумою відсотків та пенею за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків за користування кредитом.

26 січня 2012 року відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася, направила до суду заяву, в якій попросила справу розглянути у її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши заяву відповідачки, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних підстав.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначається, що договором є домовленість двох або більше сторін6, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Судом встановлено, що 11.07.2008 року між Банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 33-984/08-А на суму 28588 доларів США з терміном погашення кредитних ресурсів до 1.07.2013 року та оплатою по процентній ставці 16,9 % річних.

Згідно договору поруки від 11 липня 2008 року, укладеним між Банком і ОСОБА_2, остання виступила в якості поручителя перед Банком на стороні ОСОБА_1

Зазначений кредит ОСОБА_1 отримав 11.07.2008 року, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 11.07.2008 року.

Згідно п.3.3 Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов»язання здійснювати готівкою сплату в касу Банку щомісячне часткове погашення кредиту в сумі 477 доларів США та нарахованими процентами у відповідності до графіку зниження розміру заборгованості. Проте взяті зобов»язання ОСОБА_1 в повній мірі не виконав і станом на 1 квітня 2011 року не здійснив часткове погашення кредиту в розмірі 149563, 78 грн, не сплатив відсотки в сумі 25505,99 грн та 53889,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, а всього 228959,56 грн.

На письмові вимоги Банку про усунення порушень умов Договору відповідачі не реагують, заборгованості не погасили, від виконання взятих на себе зобов»язань відмовляються, у зв»язку з чим Банк за захистом своїх прав вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому попросив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором, а саме- погашення кредиту в розмірі 149563,78 грн, сплату відсотків в сумі 25505,99 грн та пеню за несвоєчасн6е погашення кредиту і відсотків за користування кредитними коштами в сумі 53889,79 грн, а всього 228959,56 грн.

Обґрунтовуючи заперечення на позов, ОСОБА_1 спочатку посилався на те, що кредитодавцем було порушено ряд норм Закону при наданні кредиту в іноземній валюті, що суд не може взяти до уваги, оскільки під час розгляду справи суд встановив, що кредитор зареєстрований Національним банком України30 жовтня 1991 року за № 63 і з 17 липня 2007 року йому було видано банківську ліцензію № 28 на право здійснювати операції, визначені ч.1 та пунктами 5-11 ч.2 с т. 47 Закону України «Про Банки та Банківську діяльність», а в дозволі Національного Банку України № 28-2 від 17 липня 2007 року обумовлено право здійснення операцій, визначених пукнтами1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 Закону України «Про банки ті банківську діяльність», згідно з додатком до даного дозволу. Тобто станом на дату укладення кредитного договору, а саме 11.07.2008 року Банк мав право на надання кредиту фізичній особі в іноземній валюті.

В подальшому ОСОБА_1 визнав право Банку здійснювати операції у доларах США, однак почав заперечувати проти позову, посилаючись на відсутність доказів про те, що стороною при укладенні договору кредиту був представник вищезазначеного банку, який мав право на укладення даного кредиту.

Однак, суд вважає, що дані посилання ОСОБА_1 є безпідставними, необгрунтованими, які спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Банки та Банківську діяльність» банківський кредит-це будь-яке зобов»язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов»язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов»язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов»язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 47 Закону України «Про Банки та Банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії, банки мають право здійснювати такі операції як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому відповідно п.1 ч.2 ст. 47 даного Закону банк, крім перелічених у ч.1 цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютними цінностями є валюта України, платіжні документи та інші ціні папери виражені в валюті України, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери в іноземній валюті, банківські метали.

Валютними операціями серед іншого є операції, пов»язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

Таким чином, видача кредиту в іноземній валюті є одночасно кредитною та валютною операцією, оскільки пов»язана з переходом до позичальника права власності на іноземну валюту.

Відповідно до п.2.3 Постанови правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ, банки серед іншого мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Згідно п.5.3 даної Постанови, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Судом доведено неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов»язань за кредитним договором і договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму, відповідно до ст.625 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.1 Договору відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 16,9 % річних ( а.с. 6).

Пунктом 6.1 Договору передбачена неустойка за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом у виді пені в розмірі 1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов»язань, що не суперечить положенням ст.ст. 549-551 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов»язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо .

У відповідності зі ст.88 ЦПК України судові витрати по справі, які складаються з 1700 сплаченого державного мита, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача .

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 543,553-554, 549, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

Позов задовольнити .

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (01113 м. Київ, вул. Щорса, 31 к/р 39015010829980, МФО 300937 Філія "Центральне РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", код ЄДРПОУ 25745867) заборгованість за кредитним договором у сумі 149563,78 грн по кредиту, заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 25505,99 грн, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 53889,79 грн та судові витрати по справі, які складаються з 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, а всього 230779,56 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Пилипчук