Постанова № 24824353, 12.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.Справа № 5017/739/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.06.2012 року:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

на рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2012 року

по справі № 5017/739/2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства „КОНЦЕРН СТИРОЛ"

до відповідача: Державного підприємства „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 12436,20 грн.

В судовому засіданні 12 червня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство „КОНЦЕРН СТИРОЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 12436,20 грн. збитків від нестачі вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 110, 114 Статуту залізниць України, пунктами 1.6, 2.6 Правил оформлення перевізних документів та мотивовані тим, що під час перевезення ДП „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" карбаміду зі станції Горлівка Донецької залізниці на адресу ВАТ „Одеський припортовий завод" у вагоні № 59257733 виникла нестача вантажу на загальну суму 12436,20 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2012 року по справі № 5017/739/212 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено. Стягнуто з Одеської залізниці на користь Публічного акціонерного товариства „КОНЦЕРН СТИРОЛ" 12436,20 грн. вартості нестачі вантажу та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст. ст. 6, 23, 32, 110, 114, 129 Статуту залізниць України, п. 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) та мотивовано тим, що висновки експертизи Одеської регіональної торгово -промислової палати № УТЭ -4115 від 24.11.2011 року, обставини складання залізницею комерційного акта з порушенням строків, передбачених Правилами складання актів, а також прийняття залізницею вантажу до перевезення без будь -яких зауважень свідчать про наявність законних підстав для покладення матеріальної відповідальності за нестачу вантажу на перевізника відповідно до приписів ст. 114 Статуту залізниць України.

Не погодившись з рішенням суду, ДП „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що суд, залишивши поза увагою обставини справного стану вагону та непошкодженості пломб відправника, задовольнив позов з порушенням приписів п. „а" ст. 111 Статуту залізниць України.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, 14.11.2011 року зі станції Горлівка Донецької залізниці вантажовідправником -ПАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" на адресу вантажоодержувача - ВАТ „Одеський припортовий завод" (станція призначення - Чорноморська Одеської залізниці) було відправлено групу вагонів за накладною № 51120178 з карбамідом (мочевина штучна) для вивезення водним транспортом у Швейцарію.

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж (карбамід (мочевина штучна) завантажений у вагони засобами відправника (ПАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ") навалом із застосуванням запірно -пломбувальних пристроїв.

Матеріали справи свідчать, що на попутній станції Знам'янка Одеської залізниці у вагоні №59257733 виявлено нестачу вантажу, у зв'язку з чим 15.11.2011 року складені акти загальної форми №№ 33439, 33466, з яких вбачається, що під час здійснення контрольного зважування вантажу (карбамід) на тензометричних вагах у вагоні № 5957733, що прибув зі станції Горлівка Донецької області за накладною 51120178, в якій значиться брутто - 72600 кг., після зважування виявлено брутто -78500 кг., що становить різницю проти документу в сторону зменшення на 5900 кг. Під час огляду вагону виявлено, що за документом значиться одне ЗПП відправника № Г-066301, фактично на вагоні мається одне ЗПП відправника № Г-066301, яке у справному стані та не пошкоджено. Верхні та ніжні вантажні люки щільно зачинені, теча вантажу відсутня. Об'єм кузову 81 м.куб. Вагон відчеплений для здійснення контрольної перевірки вантажу на статистичних вагах.

На підставі зазначених вище актів загальної форми станцією Знам'янка Одеської залізниці 16.11.2011 року складений комерційний акт АА № 021801/1192/196 в якому зазначено, що згідно актів загальної форми №№ 33439, 33466 від 15.11.2011 року вагон відчеплений на вагову перевірку. В документі зазначено, що вантаж навантажений насипом, вага -тара -21580 кг., нетто 56380 кг., один ЗПП відправника № Г-066301, яке справне, не пошкоджено. Верхні завантажувальні люки та нижні розвантажувальні люки щільно зачинені. Доступу до вантажу немає. Об'єм кузову 81 м. куб. Просипання вантажу відсутнє. Слідів втрати та крадіжки не виявлено. Зважування вагону здійснено 16.11.2011 року на 150 - тонних вагонних вагах станції Знам'янка (держперевірку вагів здійснено 15.11.2011 року) та виявлено брутто 74050 кг., тара за документом 21580 кг., нетто 52470 кг, що складає різницю проти документа в сторону зменшення на 3910 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця ваги в сторону зменшення підтвердилась. У розділі „Е" комерційного акта зазначено про здійснення перевірки маси вантажу за участю Торгової палати.

Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, що кореспондується з вимогами ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Таким чином, наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 5112078 від 14.11.2011 року свідчить, що між ПАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" (вантажовідправник) та ДП „ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (перевізник) укладено договір перевезення вантажу на користь ВАТ „Одеський припортовий завод" (вантажоодержувач), з якого вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 59257733 здійснювалось засобами відправника. Відтак, виходячи з приписів ч. 3 ст. 308 Господарського кодексу України, що кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

Залізнична накладна № 51120178 від 14.11.2011 року містить в собі відомості про завантаження вагону № 59257733 засобами відправника із застосуванням запірно -пломбувального пристрою № Г-066301.

Як вже відмічалось вище, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на застосування відправником необхідних заходів для забезпечення транспортабельності та збереження вантажу в процесі перевезення, тому за обставини незбереження вантажу залізницею під час його перевезення матеріальна відповідальність за нестачу вантажу підлягає покладенню на залізницю в порядку, передбаченому ст. 114 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Наявний в матеріалах справи комерційний акт АА № 021801/1192/196 від 16.11.2011 року в розділі „Е" містить відомості про здійснення перевірки маси вантажу за участю представників Торгової палати.

Колегія суддів відмічає, що за правилами статті 53 Статуту залізниць України у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів.

Відомості досильної накладної № 40346215 від 15.11.2011 року свідчать, що вагон № 59257733 на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці прибув 22.11.2011 року, залізницею видано вантаж 24.11.2011 року, який за ініціативою одержувача передано до Одеської регіональної торгово-промислової палати для здійснення експертизи.

З акту експертизи № УТЭ -4115 від 24.11.2011 року вбачається, що ВАТ „Одеський припортовий завод" для здійснення експертизи щодо встановлення маси брутто, тари шляхом переважування, маси нетто розрахунковим шляхом пред'явив вагон № 59257733 з вантажем карбаміду, при зовнішньому огляді якого виявлено, що вагон було опломбовано непорушеним запірно -пломбувальним пристроєм з відтиском „Г 066301"; на стулках розвантажувальних люків вбачається монтажна піна, просипання товару не виявлено; - на даху вагону, біля завантажувальних люків, вбачається просипання товару; шляхом відтягування запірної штанги, не порушуючи цілісності запірно -пломбувального пристрою, експертом встановлена можливість відкриття завантажувальних люків. За рішенням замовника експертизи завантажувальні люки, в присутності експерта, були відкриті, при цьому встановлені нерівності на поверхні товару і забруднення вантажу. Під час зважування вагону з вантажем встановлено нетто -52470 кг., що на 3910 кг менше, ніж зазначено в залізничній накладній.

Таким чином, за умов прийняття залізницею вантажу до перевезення без будь -яких зауважень, про що свідчать матеріали справи та враховуючи висновки експерта, колегія суддів погоджується з встановленими місцевим господарським судом обставинами щодо незбереження залізницею вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

За правилами ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність законних підстав для стягнення з перевізника фактичних збитків, розмір яких за правильним розрахунком позивача складає 12436,20 грн.

З викладених обставин, рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2012 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2012 року по справі № 5017/739/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 15.06.2012 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О. Т. Лавренюк