Постанова № 24824327, 18.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.12 Справа № 5027/163/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Кравчук Н.М.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Федечко Р.І.

за участю представників:

прокуратури: Макогон Ю.І. (прокурор, посвідчення НОМЕР_1)

від позивача :ОСОБА_3(довіреність № 1 від 04.01.2012р.);

від відповідача1:не з'явились;

від відповідача2: не з'явились .

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4, с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області б/н від 10.05.2012 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012 року

у справі № 5027/163/2012

за позовом: Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, м. Чернівці

до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_4, с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області

до відповідача-2:Приватного підприємця ОСОБА_5, с. Банчени Герцаївського району Чернівецької області

про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 3 852,80 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. апеляційну скаргу ПП ОСОБА_4, б/н від 10.05.2012р., прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні у складі колегії суддів: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Мирутенка О.Л., Новосад Д.Ф. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. в склад судової колегії по розгляду справи № 5027/163/2012 внесено зміни, замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Михалюк О.В. У зв'язку з перебуванням судді Новосад Д.Ф. у відпустці, розпорядженням голови суду від 18.06.2012р. в склад судової колегії по розгляду даної справи замість судді Новосад Д.Ф. введено суддю Кравчук Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012р. у справі № 5027/163/2012 (суддя Миронюк С.О.) позовні вимоги Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області задоволено в повному обсязі: стягнуто з Приватного підприємця (надалі - ПП) ОСОБА_4 збитки в сумі 3 852,80 грн. та відшкодовано судовий збір. В частині стягнення з приватного підприємця ОСОБА_5 провадження у справі припинено.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем за порушення природоохоронного законодавства на підставі Акту перевірки Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.12.2011р.(надалі - Акт), ст. ст. 44,48 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783(з останніми змінами від 30.06.2011р.)(надалі - Методика № 389) нараховано Відповідачам збитки в розмірі 3 852,80 грн. В частині стягнення збитків з Приватного підприємця ОСОБА_5 -Відповідача-2, провадження у справі припинено на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України. Відповідачем -1 належними та допустимими доказами не спростовано факту правопорушення природоохоронного законодавства, а тому суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач -ПП ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, без номера від 10.05.2012р., в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.04.2012р. скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, аргументуючи свої доводи, зокрема, тим, що Позивачем нараховано збитки відповідно до Методики № 389, однак, на переконання скаржника, вказана Методика визначає порядок розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства про раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод. При цьому, покликається на те, що відсутність дозволу на спеціальне водокористування водними ресурсами є порушенням норм передбачених Водним кодексом України, однак таке порушення не ототожнюється із завданням збитків державі. Крім цього в своїй апеляційній скарзі, Відповідач зазначає, що Чернівецький міжрайонний природоохоронний прокурор є неналежним позивачем в силу вимог ст. 109 Водного кодексу України, яка передбачає вичерпний перелік осіб, які можуть бути позивачами по вказаній категорій справ.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області подала заперечення на апеляційну скаргу, № 08/1448 від 25.05.2012р., в якому зазначає, що користувачі у разі недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування або в разі порушення правил спеціального водокористування несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Крім цього, Позивач вказує на те, що пунктом 1.2. Методики № 389 передбачено застосування положень вказаної методики, зокрема, в разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами(підземні води)). Одночасно Держекоінспекція посилається на той факт, що за результатами здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.12.2011р. було встановлено факт самовільного використання скаржником водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, відтак вважає, що застосування Методики № 389 є правомірним. А тому, просить оскаржуване рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2012р.

В даному судовому засіданні представник Позивача та прокурор підтримали доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу та висловили свої міркування та позиції щодо питань, які виникли в ході судового засідання.

Скаржник участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, 15 червня 2012р. подав на розгляд суду заяву ПП ОСОБА_4 про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012р. року у справі № 5027/163/2012 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що між Приватними підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Герцаївською районною державною адміністрацією було укладено Договір оренди земельної ділянки від 05.05.2007р., на підставі якого приватні підприємці здійснювали користування земельною ділянкою водного фонду (під ставами), яка знаходяться в адміністративних межах Горбівської сільської ради Герцаївського району. Відповідно до вище зазначеного Договору, Відповідачам передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4,9272 га, у тому числі: водного дзеркала 2,8 га, сінокіс -2,1272 га.

8 грудня 2011 року Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земельної ділянки водного фонду орендованої приватними підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В ході вказаної перевірки встановлено, що Відповідачі здійснюють використання водних ресурсів для рибогосподарських потреб без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

За результатами вказаної перевірки працівниками Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було складено акт додержання вимог природоохоронного законодавства від 08.12.2012 року в якому зазначено, що в межах орендованої земельної ділянки знаходиться ставок, гребля. Став використовується для рибогосподарських потреб (розведення та вирощування риби), наповнення ставу проведено за рахунок поверхневих вод струмка безіменного в 2010 році. Спеціальне використання водних ресурсів для рибогосподарських потреб ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 здійснюють без наявності дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого державі заподіяно збитки в розмірі 3 852,80 грн.

Вказаний акт було складено в присутності ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5, а також підписано ними без будь-яких зауважень та заперечень.

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що свідчить Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 від 09.03.2012р., відтак провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_5 правомірно припинено на підставі ч. 6 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Стаття 110 Водного кодексу України передбачає, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення водного законодавства, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування Відповідачем не заперечується.

Розмір збитків Позивачем визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783(з останніми змінами від 30.06.2011р.).

Відповідно до п. 9.1 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами(підземні води)), здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами(підземні води)), м3;

Тар -розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для морської води -розмір, грн/100м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Таким чином, апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок розміру збитків дійшов висновку про правомірність задоволення місцевим господарським судом вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3 852,80 грн.

Покликання скаржника на помилковість застосування Позивачем при обрахунку розміру збитків Методики № 389 є безпідставним, оскільки 30.06.2011р. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 220 до вказаної Методики внесено зміни. Порушення вимог природоохоронного законодавства Відповідачем було зафіксовано в Акті складеному працівниками Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 08.12.2011р., відтак до вказаних правовідносин підлягає застосуванню Методика, в редакції від 30.06.2011р. З урахуванням внесених змін, п. 1.2. Методики № 389 передбачає, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).Тобто, положення Методики № 389, в редакції від 30.06.2011р., не передбачають такої обов'язкової умови, як наявність забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, внаслідок самовільного використання водних ресурсів.

Твердження апелянта про те, що Чернівецький міжрайонний природоохоронний прокурор є неналежним позивачем в силу вимог ст. 109 Водного кодексу України не приймаються колегією суддів, так як, в силу вимог п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України, передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 підставою для порушення справи у суді є заява, в якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. З огляду на викладене, прокурор може бути представником сторони у справі коли цією стороною у справі є орган державної влади, в даному випадку саме Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.04.2012 р. у справі № 5027/163/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4, с. Горбово Герцаївського району Чернівецької області б/н від 10.05.2012 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

повний текст постанови складено 19.06.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І..

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Михалюк О.В.