Постанова № 24824247, 06.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2012 № 7/411

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 18 від 31.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 0301/12-24 від 03.01.2012р.

від третьої особи: ОСОБА_4, дов. № 123 від 02.04.2012р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю

«Гарантія»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 01.03.2012р.

у справі № 7/411 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Київської дирекції приватного акціонерного товариства

«Європейський страховий альянс»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю

Гарантія»

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача ПАТ «АК «Київ водоканал»

про стягнення 16 312,80 грн. в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Страхового товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16 312,80 грн.

Рішенням Господарського суджу м. Києва від 01.03.2012р. у справі № 7/411 позов задоволено повністю. Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь Київської дирекції приватного акціонерного товариства "Європейський страховий Альянс" 16 312 (шістнадцять тисяч триста дванадцять) грн. 80 коп. витрат по виплаті страхового відшкодування, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суджу м. Києва від 01.03.2012р. у справі № 7/411 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі про стягнення в порядку регресу коштів у розмірі 16 312,80 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права та процесуального, що призвело до прийняття невірного рішення.

В судовому засіданні представник апелянта уточнив апеляційні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 14 777,52 грн., оскільки судом першої інстанції позовні вимоги задоволено з витрат по сплаті страхового відшкодування без урахування коефіцієнту фізичного зносу.

Представник позивача не заперечує проти даного клопотання, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 14 777,52 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 29.04.2010р. між ОСОБА_5 (надалі-страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий Альянс" в особі Київської дирекції (страховик, позивач) був укладений Договір страхування транспортного засобу AS № 29020, предметом якого є страхування автомобіля марки "Honda Civic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, яким являється ДТП - дорожньо-транспортна подія за участю транспортного засобу.

19.04.2011 р. на проспекті Бажана біля вул. Ревуцького в м. Києві відбулося ДТП, в результаті якої зіткнулися застрахований транспортний засіб, яким керував страхувальник, та транспортний засіб марки "КРАЗ", державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (висновок спеціаліста № 209-1/11 додаткового експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу).

Відповідно до рахунку № 003774/280420111 на оплату вартості ремонтних робіт, вартість яких склала 16 822,80 грн..

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідні страхові акти, видано накази на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 16 822,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як вбачається з матеріалів справи, майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2011 винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки "КРАЗ", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, відповідальність ОСОБА_6 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія", відповідно до Полісу № ВЕ/5970830.

Відповідно до Полісу № ВЕ/5970830 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза становить 510 грн.

Отже, постановляючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 16 312,50 грн. (з урахуванням франшизи) суд першої інстанції виходив з рахунку №003774/280420111 на оплату вартості ремонтних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з індновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що документом який б підтверджував належним чином оцінений розмір матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу є Звіт суб'єкта оціночної діяльності.

Таким чином, саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку є тим самим документом на підставі якого можливо встановити розмір завданого збитку власнику транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу, як того вимагає чинне законодавство (ст. 29 Закону).

Відповідно до наданого позивачем Висновку спеціаліста № 209-1/11 від 06.09.2011р. «вартість матеріального збитку визначається як вартість відновлюваного ремонту досліджуваного КТЗ з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу складає: 15 287,52 грн.».

Відповідно до абз.2 п. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5970830 від 10.10.2010р. передбачена франшиза, що складає 510,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з розрахунком відповідача з урахуванням коефіцієнта його фізичного зносу транспортного засобу та вважає, що відповідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума підлягає розглядатися у претензії з вирахуванням франшизи. Відповідно, розмір витрат по сплаті страхового відшкодування яка підлягає стягненню є: 15287,52 грн. - 510,00 грн.=14 777,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 7/411 підлягає скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 7/411 скасувати в частині стягнення суми в розмірі 1535,28 грн..

3. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Київської дирекції приватного акціонерного товариства "Європейський страховий Альянс" (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, офіс 2, код ЄДРПОУ 26052299) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1278,67 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 635,11 грн.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 7/411 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.