Рішення № 24823939, 11.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р.Справа № 39/5005/2424/2012-5017/1111/20

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 70 від 25.05.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „ВИП -ТОРГ" до товариства з обмеженою відповідальністю „Вавілон" про стягнення 126 580,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ВИП -ТОРГ" (далі по тексту -ПП „ВИП -ТОРГ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Вавілон" (далі по тексту - ТОВ „Вавілон") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 126 580,76 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 117 499,50 грн. та нарахованої пені в сумі 9 081,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 506/9 від 01.11.2007р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

На підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2012р. справу № 39 / 5005 / 2424 / 2012, порушену за вищезазначеним позовом ПП „ВИП -ТОРГ", було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області в порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України, оскільки місцезнаходженням ТОВ „Вавілон" згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб від 02.04.2012р. є: 65000, м. Одеса, вул. Буніна, 10.

В свою чергу, ухвалою від 11.04.2012р. господарським судом Одеської області було прийнято вказану справу до провадження та присвоєно справі номер № 39 / 5005 / 2424 / 2012 -5017 / 1111 / 2012.

На адресу відповідача ТОВ „Вавілон" що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 02.04.2012р. /а.с. 72-73/, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду даної справи. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Вавілон", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Вавілон" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Вавілон" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Вавілон" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2007р. між ПП „ВИП -ТОРГ" (Постачальник) та ТОВ „Вавілон" (Покупець) було укладено договір поставки № 50619/547, у відповідності до п.п. 1.1, 13.1, 13.2 якого Постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення Покупця, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець -прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, обумовлених у додатку № 4 до даного договору „додаткові умови", який є невід'ємною частиною даного договору. Строк дії даного договору встановлюється з моменту його фактичного підписання та до 31.12.2007р. Строк дії даного договору автоматично пролонгується на один рік у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про власний намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 1.2, 3.1, 3.17 договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. Постачальник здійснює поставку товару до пункту доставки згідно із замовленням Покупця власними транспортними засобами та за власний рахунок. Адреси пунктів доставки Покупця (торгова мережа „Rainford") зазначені у додатку № 4 до договору „Додаткові умови". Постачальник зобов'язаний надати в пункт доставки разом із кожною поставкою товару зокрема товарну (товарно -транспортну) накладну, податкову накладну. Датою отримання товару вважається дата отримання усіх необхідних документів. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання повноважними представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Згідно із додатком № 4 „Додаткові умови" до договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. сторони по справі погодили зокрема адреси пунктів доставки торгової мережі «Rainford», графік поставки, умови та порядок розрахунків за названою угодою.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № 11164/01 від 15.12.2010р., № 11369/01 від 23.12.2010р., № 11383/01 від 23.12.2010р., № 11485/01 від 25.12.2010р., № 11493/01 від 25.12.2010р., № 11608/01 від 30.12.2010р., № 11610/01 від 30.12.2010р. позивачем на виконання умов договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. було передано у власність ТОВ „Вавілон" товар на загальну суму 125 264,90 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами представників сторін та відповідними печатками на названих товаросупровідних документах. З метою оподаткування даної господарської операції податком на додану вартість позивачем було видано отримувачу товару податкові накладні № 1116401 від 15.12.2010р., № 1136901 від 23.12.2010р., № 1138301 від 23.12.2010р., № 1148501 від 25.12.2010р., № 1149301 від 25.12.2010р., № 1160801 від 30.12.2010р., № 1161001 від 30.12.2010р.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2, 8.4 договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. загальною сумою договору складає сума товару отриманого за всіма накладними. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, встановлений у п. 6 додатку № 4 до даного договору „Додаткові умови". Днем здійснення платежу є день списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця. В свою чергу, положеннями п. 6 названого додатку до договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. передбачено, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе за договором поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. грошових зобов'язань, було сплачено на користь ПП „ВИП -ТОРГ" вартість придбаного товару лише частково, внаслідок чого у ТОВ „Вавілон" на момент вирішення цього спору наявна заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 117 499,50 грн. Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення ТОВ „Вавілон" грошових зобов'язань перед ПП „ВИП -ТОРГ", господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 117 499,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 9.11 договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. у випадку прострочки оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого в строку товару за кожен день прострочки платежу.

З посиланням на п. 9.11 договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 9 081,26 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Вавілон" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок /а.с. 88/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 9 081,26 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Вавілон" перед ПП „ВИП -ТОРГ", яка виникла на підставі договору поставки № 50619/547 від 01.11.2007р. на загальну суму 126 580,76 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 117 499,50 грн. та пені в сумі 9 081,26 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог ПП „ВИП -ТОРГ" у повному обсязі. Таким чином, з ТОВ „Вавілон" слід стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 117 499,50 грн. та пеню в сумі 9 081,26 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вавілон" /6500, м. Одеса, вул. Буніна, 10, код ЄДРПОУ 32010905/ на користь приватного підприємства „ВИП -ТОРГ" /83007, м. Донецьк, вул. Єременко, 15, код ЄДРПОУ 32152470/ суму основного боргу в розмірі 117 499 грн. 50 коп. /сто сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн. 50 коп./, пеню в сумі 9 081 грн. 26 коп. /дев'ять тисяч вісімдесят одна грн. 26 коп./, судовий збір в сумі 2 531 грн. 62 коп. /дві тисячі п'ятсот тридцять одна грн. 62 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 18.06.2012р.

Суддя Желєзна С.П.