Рішення № 24823893, 18.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р.Справа № 5017/1287/2012

За позовом Виконавчого комітета Ізмаїльської міської ради Одеської області;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ"

про зобов'язання виконати умови договору

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- по довіреності №33 від 29.05.2012року;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол" про зобов'язання відповідача виконати умови договору . а саме повернути дизельне паливо у кількості 1820 літрів на суму 873,60 грн, бензин А-80 у кількості 465 літрів на суму 279,67грн, які знаходились на відповідальному зберіганні за договором № 062.

Представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог та просить суд повернути дизельне паливо у кількості 1820 літрів та бензин А-80 у кількості 465 літрів.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.11. 2008 року між виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради та ТОВ «Петрол»був укладений договір відповідального зберігання № 062.

Згідно п. 1.1 договору в порядку та умовах визначених договором, за актом приймання передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору, Поклажодавець ( виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради) передає, а Зберігач (ТОВ «Петрол») приймає на відповідальне зберігання протягом дії цього договору наступне майно: дизельне паливо у кількості 1820 літрів на суму 873,60 грн, бензин А-80 у кількості 465 літрів на суму 279,67 грн.

Згідно п. 1.3 Договору місце зберігання майна: м. Ізмаїл, вул.. Шевченко,124, склад ПММ.

Згідно п. 2.1.4. договору відповідального зберігання Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажедавцеві за першою вимогою.

У відповідності до п. 3.2 договору відповідального зберігання Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини).

Згідно акту приймання-передачі від 03.11.2008 року виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради передав, а ТОВ «Петрол»прийняв на відповідальне зберігання дизельне паливо у кількості 1820 літрів на суму 873,60 грн, бензин А-80 у кількості 465 літрів на суму 279,67 грн.

25.01.2012 року листом вих.. № 02/19-170 виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради звернувся до ТОВ «Петрол»з вимогою повернути дизельне паливо у кількості 1820 літрів на суму 873,60 грн, бензин А-80 у кількості 465 літрів на суму 279,67 грн., яке_знаходилось на відповідальному зберіганні у ТОВ „Петрол", однак відповіді на лист не надійшло.

Таким чином, ТОВ „Петрол" не повернено дизельне паливо у кількості 1820 літрів та бензин А-80 у кількості 465 літрів.

Відповідач доказів належного виконання умов Договору та повернення взятого на зберігання майна до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, уклавши Договір №062 про зберігання майна. сторони за цим Договором прийняли на себе ряд зобов'язань, зокрема, Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажедавцеві за першою вимогою.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом .

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

З огляду на наведені законодавчі положення, суд доходить висновку, що вчинений між сторонами правочин має ознаки договору зберігання дизельного палива та бензина, який було укладено шляхом підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Крім того, статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. За положеннями ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2012р. позивач звернувся до ТОВ „Петрол" з вимогою за вих.№ 02/19-170 про повернення товару зі зберігання в зв"язку з закінченням строку дії договору.

Таким чином, після отримання вказаного повідомлення правові підстави для перебування спірного майна у володінні відповідача відпали.

Однак, у порушення вищенаведених положень ст.ст. 938, 949, 953 ЦК України на вимогу позивача, як поклажедавця, відповідачем майно повернуто не було. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що спірне майно перебуває у володінні відповідача без відповідних правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. За положеннями ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких документів, які надають право володіння та користування вказаним майном, відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду не представлено.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Виконавчого комітета Ізмаїльської міської ради Одеської області цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ" (Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Красива, б.1, кв.3, код 23868617 ) повернути на користь Виконавчого комітета Ізмаїльської міської ради Одеської області (Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код 04056983) дизельне паливо у кількості 1820 літрів, бензин А-80 у кількості 465 літрів

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ" (Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Красива, б.1, кв.3, код 23868617 ) на користь Виконавчого комітета Ізмаїльської міської ради Одеської області (Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код 04056983) витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.06.2012р.

Суддя Літвінов С.В.