Рішення № 24823823, 12.06.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5016/543/2012(8/36)

За позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

1) Міністерства інфраструктури України,

01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14;

2) Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях",

68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв",

54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1,

про стягнення 45400 грн. 35 грн.

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -1 -ОСОБА_1, дов. № 1677/15/14-12 від 09.04.2012р.

Від позивача -2 - ОСОБА_1, дов. № 01/12 від 11.01.2012р.

Від відповідача -ОСОБА_2, дов. б/н від 12.06.2012р.

У судовому засіданні бере участь прокурор -Круш Т.О.

Суть спору: Дунайський транспортний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі -позивач - 1) та Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (далі -позивач - 2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" (далі - відповідач) коштів у сумі 45400 грн. 35 грн., з яких: 40939 грн. 29 коп. -основний борг; 3737 грн. 64 коп. -пеня; 723 грн. 42 коп. -три проценти річних, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Тайм-чартерної угоди № 61/11/1 від 01.08.2011р.

У судовому засіданні прокурор та позивачі позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. У судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, але жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги, не представив.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і сторін господарський суд, -

встановив:

01.08.2011р. між позивачем -2 та відповідачем укладена Тайм-чартерна угода № 61/11/1 (надалі - Угода), на підставі якої позивач - 2 зобов'язався передати у фрахт відповідачу земкараван "Тикси", до складу якого входять: багаточерпаковий самохідний земснаряд озерного типу "Тикси", дві самохідні грунтовідвізні шаланди річкового типу "Дунайская-153" та "Дунайская- 154", буксирний катер "Радиан", а відповідач - сплатити фрахтову ставку на підставі виставленого позивачем - 2 рахунку.

Пунктом 7.2 частини 7 Угоди встановлено розмір фрахтової ставки, яка складає 17821 грн. 60 коп. на добу, у тому числі ПДВ 2970 грн. 27 коп. та має бути сплачена відповідачем починаючи з моменту підписання сторонами "Акту передачі судна у чартер" і до дати повернення відповідачем судна позивачу - 2 з чартеру. Оплата відповідачем чартерної ставки в день передачі та день прийомки судна повинна проводитись пропорційно відпрацьованому часу судна. Остаточна сума фрахту за даним чартером визначається Додатком № 2 та складає 84404 грн. 72 коп.

Відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу - 2 фрахтову ставку за чартер судна на підставі виставленого позивачем - 2 рахунку, починаючи з дати передачі судна відповідачу, яка зазначена в акті "Акті передачі судна у чартер" і закінчуючи датою повернення відповідачем судна позивачу - 2 з чартеру (пункт 7.1 частини 7 Угоди).

Згідно з умовами пункту 7.9 частини 7 Угоди, виставлений позивачем -2 рахунок має бути сплачений відповідачем протягом п'яти банківських днів, з моменту його виставлення.

На виконання умов Угоди позивач - 2 передав у фрахт відповідачу земкараван "Тикси", до складу якого входять: багаточерпаковий самохідний земснаряд озерного типу "Тикси", дві самохідні грунтовідвізні шаланди річкового типу "Дунайская-153" та "Дунайская- 154", буксирний катер "Радиан", що підтверджується підписаним сторонами актом передачі судна в чартер від 02.08.2011р. (а.с. 21).

07.08.2011р. відповідач передав, а позивач - 2 прийняв із тайм-чартеру судно, про що сторонами був підписаний акт прийому судна із чартеру (а.с. 22).

Відповідно до умов Угоди, після повернення з/к "Тикси" з фрахту, позивачем - 2 був виставлений відповідачу рахунок № 36 від 07.08.2011р. на суму 84404 грн. 72 коп.

В порушення умов Угоди відповідач оплатив виставлений рахунок частково; платіжним дорученням № 137 від 29.08.2011р. сплатив лише 43464 грн. 80 коп., решта боргу у розмірі 40939 грн. 92 коп. залишається несплаченою до цього часу.

Відповідно до ст. 203 Кодексу торгівельного мореплавства України (далі -КТМ України), за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк на його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.9 частини 7 Угоди передбачено, що на всі несплачені суми, після спливу встановленого періоду 5 банківських днів, нараховуються штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на залишок суми заборгованості. Проценти нараховуються з наступного календарного дня, коли вказана сума мала бути отримана на рахунок судновласника, та до дня фактичної сплати заборгованості.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Угодою в частині проведення оплати, позивачем -2 на підставі пункту 7.9 частини 7 Угоди, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, розмір якої складає 3737 грн. 64 коп. (розгорнутий розрахунок пені наведений позивачем - 2 на а.с. 58).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за неналежне виконання грошових зобов'язань згідно з вимогами чинного законодавства України, за розрахунком позивача -2 відповідачу цілком обґрунтовано нараховано до стягнення три проценти річних у розмірі 723 грн. 42 коп. (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем - 2 на а.с. 59).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 45400 грн. 98 коп. (40939 грн. 92 коп. + 3737 грн. 64 коп. + 723 грн. 42 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на Угоді сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 203 КТМ України, ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1; ідентифікаційний код 36383806):

- на користь Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, 36; ідентифікаційний код 31091889) 40939 (сорок тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 92 коп. -основний борг; 3737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 64 коп. -пеня; 723 (сімсот двадцять три) грн. 42 коп. -три проценти річних;

- в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано "18" червня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька