Рішення № 24823751, 15.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.12 Справа№ 5015/1390/12

За позовом ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю -Фірма «Габен», м. Львів

Про зобов'язання до вчинення дій (виділ частки у статутному капіталі товариства).

Суддя Чорній Л.З.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_10 -представ.

від відповідача: Гордійчук С.М. -представ., ОСОБА_5

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

ОСОБА_1, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Габен»(код ЄДРПОУ 20832731, 79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19, п/р 26001276202001 у ЗГРУ КБ "Приватбанк" м. Львова МФО 325321) про зобов'язання до вчинення дій , а саме стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника.

Ухвалою суду від 09.04.12 р. порушено провадження у справі і заяву призначено до розгляду в засіданні на 07.05.12 р.

Ухвалою суду від 09.04.12 р. судом вжито заходи до забезпечення позову ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Габен»шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю -фірмі «Габен»(код ЄДРПОУ 20832731; 79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19; п/р 26001276202001 у ЗГРУ КБ «Приватбанк»м. Львова МФО 325321) рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, загальною вартістю 61 398 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.05.12 р. розгляд справи відкладено на 28.05.12 р. В судовому засіданні 28.05.12 р. оголошено перерву до 07.06.12 р. Ухвалою суду від 07.06.12 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 15.06.12 р.

15.06.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. Подав клопотання №15/6-1 від 15.06.12 р. про призначення у даній справі економічної експертизи з метою визначення розміру частки позивача у майні товариства. Крім цього, подав клопотання в порядку ст. 30 ГПК України щодо виклику для дачі пояснень охоронця ТзОВ-фірми „Габен" ОСОБА_6

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. В своїх запереченнях відповідач вказує на те, що позивачем належним чином не повідомлено товариство про свій вихід, в результаті чого позовні вимоги є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю -фірма „Габен" створено на підставі рішення засновників товариства: ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Протоколом №5 від 29.07.1996 р. ОСОБА_1 загальними зборами засновників товариства обрано технічним директором товариства.

Відповідно до п. 12.1 Статуту ТзОВ -фірма „Габен" учасник товариства має право вийти з товариства за умови попереднього подання голові товариства нотаріально посвідченого письмового попередження про свій вихід з товариства у трьохмісячний строк до бажаного дня виходу.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ОСОБА_1 заявою, завіреною приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8 від 28.11.11 р., зареєстрованою в реєстрі за №2926 повідомив ТзОВ -фірму „Габен" про свої наміри щодо виходу з числа учасників товариства, що підтверджується попередженням (повідомленням) про вихід з ТзОВ -фірма „Габен" від 25.08.11 р.

Відповідно до п. 12.2 Статуту у разі виходу учасника з товариства йому сплачується вартість частки майна товариства пропорційна до його частки у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік у якому вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув сплачується належна йому частина прибутку, отриманого товариством в цьому році до моменту його виходу (п.12.4)

Таким чином, вказує позивач, з 10 лютого 2012 року у ТзОВ - фірми „Габен" виник обов'язок щодо виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному капіталі товариства.

Однак, зазначає позивач, ТзОВ - Фірмою „Габен" жодних заходів, спрямованих на виконання поданого звернення не здійснено; будь-яких рішень щодо графіку та розміру належної до виплати вартості частини майна, пропорційної частці ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, а також частини прибутку, одержаного ТзОВ - Фірма „Габен" в 2011 році до моменту виходу, останнє не приймало. Частково виконуючи звернення позивача, посадовими особами відповідача йому лише було надано баланс ТОВ - фірма „Габен" станом на 01.01.2012 року за формою, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 „Баланс", а також звіт про фінансові результати товариства за 2011 рік.

За результатами аналізу активів (майна і в тому числі майнових вимог) товариства, відображених у статтях активу балансу ТОВ - фірми „Габен" станом на 01.01.2012р. за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, ПО, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240,250, їх сумарна вартість склала 173 823 000,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи те, що частка позивача у статутному капіталі відповідача складала 34%, її вартість з урахуванням балансової вартості усього майна відповідача на момент виходу позивача з числа учасників товариства, на думку позивача, складає 59 099 820,00 грн. (173 823 000,00x34%).

Крім цього, чистий прибуток відповідача за 2011 р. (рік виходу з числа учасників товариства) склав 6 570 000,00 грн. Отже, зазначає позивач, товариство зобов'язане виплатити належну йому частку прибутку в сумі 2 233 800,00 грн.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений Статутом.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що ним, як учасником ТзОВ - фірма „Габен" у встановлений статутом спосіб повідомлено відповідача про свій намір щодо виходу з числа учасників товариства. В підтвердження вручення заяви про вихід, позивачем, надано суду копію опису вкладення до цінного листа від 28.11.11 р. Однак, як вбачається з матеріалів справи, до опису вкладення не долучено квитанції поштового відправлення з зазначенням штрихкоду та касового чеку, який би посвідчував обставину оплати та сам факт відправлення повідомлення відповідачу про свій намір щодо виходу з числа учасників ТзОВ фірма „Габен".

В матеріалах справи також міститься відповідь Львівської дирекції поштового зв'язку №1 Українського ДППЗ „Укрпошта" на запит ТзОВ „Габен" з якої вбачається, що „за період з 23.11.11 р. по 31.12.11 р. на адресу ТзОВ „Габен" (79026,м. Львів, вул. Персенківка, 19) листи з оголошеною цінністю не поступали і не видавались.

Інших доказів, які б свідчили про належне повідомлення товариства про вихід ОСОБА_1, суду не надано.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.08 р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органом зв'язку.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів стосовно дати одержання відповідачем заяви про вихід із складу учасників товариства та виплати вартості частки його майна. Саме прийняття рішення позивачем про вихід з товариства не припиняє корпоративних правовідносин, оскільки це рішення не відоме товариству. Написання заяви про вихід з товариства не породжує правових наслідків, адже заяву не вручено адресатові. Викладення у належній формі рішення учасника про вихід повинно бути повідомлене товариству у порядку, передбаченому Статутом. Саме з цього моменту волевиявлення учасника набуває значення юридичного факту, що породжує певні правовідносини.

В спростування наведеного, позивач посилається на те, що враховуючи існуючий на ТзОВ -фірмі „Габен" внутрішній порядок (пропускний режим) кур'єр чи інша особа позбавлена була можливості особистого вручення голові загальних зборів та співзасновникові товариства ОСОБА_9 заяви про вихід позивача з ТзОВ -фірма „Габен", тому, стверджує позивач, така заява була вручена одній із відповідальних осіб за забезпечення на території товариства пропускного режиму, що підтверджується актом прийому передачі-кореспонденції від 28.11.11 р. Відповідно просить суд в порядку ст. 30 ГПК України викликати для дачі пояснень охоронця товариства гр. ОСОБА_6

Вказане твердження позивача судом не може братися до уваги в якості належного доказу у справі, а саме не підтверджує факт належного повідомлення відповідача про свій намір вийти з числа учасників товариства. Адже згідно згадуваної Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.08 р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", зазначено що така заява повинна бути подана посадовій особі товариства або вручена цій особі органом зв'язку. Відповідно, суд не вбачає підстав для виклику охоронця товариства в судове засідання для дачі пояснень з приводу вказаних обставин.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивач з 01.01.11 р. по 20.05.12 р. був працівником ТзОВ- фірма „Габен", що не позбавляло його можливості особисто вручити голові товариства заяву про вихід.

Враховуючи наведене, у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено дотримання ним основної вимоги Закону, яка є передумовою для звернення до суду з позовом про виділ частки у статутному капіталі товариства, а саме доказів належного повідомлення товариства про свій вихід.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до цієї статті господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Таким чином, на суд не покладається обов'язок активного вживання заходів щодо збирання доказів на підтвердження фактичних обставин справи.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, не обгрунтовані поданими суду доказами та такими, що не підлягають до задоволення.

З врахуванням наведеного, суд відмовляє позивачу у клопотанні про призначення економічної експертизи у даній справі.

Судом, відповідно до ст. 68 ГПК України, вжиті ухвалою суду від 09.04.12 р. заходи до забезпечення позову скасовано ухвалою від 15.06.12 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 148 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Чорній Л.З.