Рішення № 24823534, 18.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/6927-2012 18.06.12За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 126,48 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 08-03-28/608-11 від 05.12.11

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" шкоди в порядку регресу в розмірі 21 126,48 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору № 002395 від 18.12.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки «Кіа», д/н НОМЕР_3, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Деу», д/н НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/6927-2012, розгляд справи призначено на 18.06.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 18.06.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 18.06.2012 не з'явився, проте через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що оскільки позивачем не надано документів про те, що водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом в момент ДТП на законних підставах, то вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування та пені є безпідставними. Також відповідач зазначив, що позивач не надав відповідачу повний комплект документів на підставі якого відповідач може прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.06.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2008 року між ВАТ «НАСК «Оранта»та ОСОБА_3 було укладено Договір № 002395 добровільного страхування транспортного засобу (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль «Кіа»д/н НОМЕР_3.

18.11.2009 року о 07:20 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Деу»д/н НОМЕР_2 в м. Києві по площі Ленінградській, перед початком руху не переконався в безпеці, виїжджаючи на перехрестя не надав дороги автомобілю «Кіа»д/н НОМЕР_3, водій ОСОБА_3, який закінчував проїзд через перехрестя, внаслідок чого відбулося зіткнення з ним, чим було пошкоджено автомобілі, чим порушив п.п. 10.1, 16.5. ПДР України.

20.11.209 до позивача надійшло повідомлення про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва № 3-830/10 від 19.02.2010.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Кіа»д/н НОМЕР_3.

Відповідно до Дослідження № АА0551ІВ_26.11-3 від 26.11.2009 матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, який склав аварійний комісар ОСОБА_4 та розрахованої калькуляції відновлювального ремонту, який виконав спеціаліст ОСОБА_5, завданий власникові «Кіа»д/н НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 17882,49 грн.

18.01.2010 було проведено повторне дослідження автомобіля «Кіа» д/н НОМЕР_3 (дослідження № АА9551ІВ_18.01-3_дод) після ДТП, яке сталося 18.11.2009, відповідно до якого матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля, який склав аварійний комісар ОСОБА_6 та розрахованої калькуляції відновлювального ремонту, завданий власникові Кіа д/н НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 21330,93 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № СТО09-14421/1 від 03.02.2010.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 21131,58 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 5063 від 30.03.2010.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 21131,58 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Деу, д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Деу, д/н НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВА/2329871 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВА/2329871) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВА/2329871) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВА/2329871).

Доказів того, що ОСОБА_2 перебував у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВА/2329871 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою № 09-06-02 від 05.07.2010 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 21131,58 грн. На доказ отримання заяви відповідачем позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.07.2010.

У відповідь на заяву позивача відповідач листом № 3520 від 19.07.2010 запросив надати йому додаткові документи.

Як вбачається зі ст. 34 Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З огляду на надані документи у справі, відповідач не скористався своїм правом про направлення аварійного комісара.

Таким чином, надані позивачем дослідження із встановлення розміру завданого збитку складені аварійним комісаром та спеціалістом не можуть піддаватися сумніву та приймаються судом, як належні докази.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування в порядку регресу не виплатив.

Згідно з п. 37.1. Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 20820,93 грн. (21330,93 грн. (вартість відновлювального ремонту) -510 грн. франшизи за Полісом № ВА/2329871).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний номер 00034186) 20820,93 грн. (двадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 93 коп.) страхового відшкодування, 1586,22 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість гривень 22 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 20.06.2012