Рішення № 24823264, 01.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" липня 2011 р.Справа № 9/5007/58/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.б/н від 28.02.2011року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (м.Горлівка Донецька область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 27359,52 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 27359,52грн., з яких: 17685,02грн. заборгованості, 9267,51грн. штрафу, 406,99грн. 24% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №237 від 03.01.2011р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав довідку від 01.07.2011р. за вих.№37/2/ю про те, що заборгованість позивача станом на 01.07.2009р. складає 17685,02 грн. основного боргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

03.01.11. між Приватним підприємством "Баядера" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець, відповідач) укладено договір поставки №237, згідно якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти й оплатити алкогольну продукцію і товари народного споживання (далі - товар) на умовах, визначених у даному договорі (а.с.8-9).

Відповідно до п.1.2. договору найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Партією товару вважається найменування, кількість і асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (1.3. договору).

Пунктом 2.2. договору поставки передбачено, що вартість однієї партії товару являє собою вартість товару, зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється. Загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього договору (п.2.3. договору).

Згідно п.4.1. договору розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки партії.

Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред'явлений до підпису під час приймання-передачі товару.

На виконання умов договору поставки №237 від 03.01.11. позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальною вартістю 18535,02грн, що підтверджується видатковою накладною №8937/8581 від 21.03.11. (а.с.12)., оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні.

Відповідач умови договору поставки щодо оплати за поставлений товар виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача перед ним заборгованість становить 17685,02грн.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення 11596,82грн основного боргу.

Згідно п.п. 7.2, 7.2.1 договору поставки №237 від 03.01.2011р., за несвоєчасну оплату товару відповідач додатково сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 24% річних від суми заборгованості. Позивач на підставі вищевказаного договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24% річних у сумі 406,99грн.

Крім того, пунктом 7.2.2. вказаного вище договору сторони передбачили, що в разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Згідно розрахунку позивача штраф становить 9267,51грн. (а.с.4).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок суми штрафу та 24 %річних, який доданий до позовної заяви, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позов у цій частині.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 27359,52грн., з яких: 17685,02грн. заборгованості, 9267,51грн. штрафу, 406,99грн. 24% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.33,49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , 10024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Приватного підприємства "Баядера", Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2, код 35871504 - 17685,02грн. заборгованості, 9267,51грн. штрафу, 406,99грн. 24% річних, 273,01 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "06" липня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з пов.про вручення)