ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.06 р. Справа № 37/320
09 годин 00 хвилин
Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні
у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет НОМЕР_20)
за позовом прокурору Будьонівського району м. Донецька в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення на користь державного бюджету України фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна
при секретарі судового засідання Шкурідіної І. О.
Представники:
прокурор: Гармашова І.В. - за посв.,
від позивача: Стадник В.В. - за дов. від 25 вересня 2006 року
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області 5 жовтня 2006 року прокурором Будьонівського району м. Донецька була заявлена позовна заява в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька № 40-1 нр від 11 вересня 2006 року (арк. справи 3-4) до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення на користь державного бюджету України адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 1700 грн.; та штрафних санкцій за порушення законодавств про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - в розмірі 165 грн. 50 коп., розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий господарському суду Донецької області.
6 жовтня 2006 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/320 та призначено попереднє судове засідання на 16 жовтня 2006 року. Ухвалу суду позивач та відповідач отримали 10 жовтня 2006 року, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк. справи 21-22).
16 жовтня 2006 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки прокурор та представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач на попереднє судове засідання 16 жовтня 2006 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 6 жовтня 2006 року не виконав, причини не явки на попереднє судове засідання не повідомив. Ухвалою від 16 жовтня 2006 року (арк. справи 24) суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/320 до судового розгляду на 2 листопада 2006 року. Також, у попередньому судовому засіданні 16 жовтня 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для прокурора Будьонівського району м. Донецька, державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька та для відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, яка була вручена реалізатору відповідача ОСОБА_2 (арк. справи 26). Ухвалу суду позивач та відповідач отримали 18 жовтня 2006 року, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк. справи 27-28).
2 листопада 2006 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки прокурор та представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач на попереднє судове засідання 2 листопада 2006 року не з'явився, вимоги ухвал суду від 6 жовтня 2006 року та від 16 жовтня 2006 року не виконав, причини не явки суду не повідомив. У зв'язку з тим, що згідно пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви, про розгляд справи за його відсутності, є підставою для відкладення розгляду справи згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 2 листопада 2006 року (арк. справи 30) суд відклав судовий розгляд на 9 листопада 2006 року. Також, у судовому розгляді 2 листопада 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для прокурора Будьонівського району м. Донецька, державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька та для відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк.
Під час судового розгляду 9 листопада 2006 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог (арк. справи 49), в якій зазначив до стягнення фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., оскільки сума фінансових санкцій за податковим повідомленням - рішенням НОМЕР_1 сплачена відповідачем у повному обсязі на суму 165 грн. 50 коп. та сума 2 грн. 50 коп., про що свідчить квитанція НОМЕР_2 (арк. справи 50). Відповідач під час судового розгляду надав відзив на уточнені позовні вимоги (арк. справи 51), в якому проти позовних вимог не заперечує.
Позивач -державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Позивач у позовних вимогах зазначив, що заборгованість відповідача по фінансовим санкціям в розмірі 1700 грн. виникла за порушення відповідачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності у місці торгівлі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. За вказане порушення позивачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3. Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не оскаржувалося та добровільно сплачене не були.
Відповідач - ОСОБА_1, м. Донецьк, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської Ради 4 жовтня 2004 року як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 15, 36). Ідентифікаційний номер відповідача НОМЕР_4. Відповідно до довідки обласного довідкового бюро (арк. справи 20) ОСОБА_1, м. Донецьк станом на 15 червня 2006 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідки форми № 4-ОПП НОМЕР_5 (арк. справи 37) відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з 7 жовтня 2004 року за НОМЕР_6. Позивачем до матеріалів справи надана довідка державного реєстратора (арк. справи 38-46), в якій зазначено що ОСОБА_1, м. Донецьк рахується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно листа НОМЕР_7 (арк. справи 47) за відповідачем земельні ділянки не зареєстровані. Позивачем до матеріалів справи надана довідка НОМЕР_8 (арк. справи 48), в якій зазначено про транспортні засоби, зареєстровані за відповідачем.
Представник позивача та відповідач клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.
За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).
Право прокурору представляти інтереси держави в суді, подавати позови до суду та здійснювати інші процесуальні дії від імені держави та в інтересах держави передбачено пунктом 2 статті 121 Конституції України, пунктом 6 статті 20, статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року зі змінами та доповненнями.
Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом та встановлено наступне.
Посадовими особами Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька 17 листопада 2005 року була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, результати якої були викладені в акті перевірки НОМЕР_9 (арк. справи 5-11). З зазначеного акту перевірки вбачається, що при перевірці 17 листопада 2005 року павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який належить відповідачу, позивачем були встановлені порушення вимог:
· пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині проведення розрахункової операції на загальну суму покупки 12 грн. 70 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій. За вказане порушення позивачем було податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, згідно якого до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - 63 грн. 50 коп. (арк. справи 14). Вказане податкове повідомлення - рішення було отримане відповідачем 1 грудня 2005 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці зазначеного податкового повідомлення - рішення (арк. справи 13);
· пункту 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині невидачі розрахункового документа споживачеві на загальну суму покупки 12 грн. 70 коп.;
· статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами - сигаретами „Прима оптима” вартістю 2 грн. за пачку в кількості 3 пачок та сигаретами „Прилуки особливі” вартістю 1 грн. 70 коп. за пачку в кількості 2 пачок (арк. справи 10), без наявності у місці торгівлі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. За вказане порушення позивачем було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу НОМЕР_3 (арк. справи 11), згідно якого до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень - 1700 грн. (арк. справи 12). Вказане рішення було отримане відповідачем 1 грудня 2005 року, про що свідчить його особистий підпис зазначеному рішенні (арк. справи 12);
· пункту 8 статті 3 Закону України ““Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в частині відсутності цінників на 6 найменувань товарів, що перелічені у додатку до акту перевірки (арк. справи 8). За вказане порушення позивачем було податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, згідно якого до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) - 102 грн. (арк. справи 13). Вказане податкове повідомлення - рішення було отримане відповідачем 1 грудня 2005 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці зазначеного податкового повідомлення - рішення (арк. справи 13);
· знаходження реєстратора розрахункових операцій у місці здійснення торгівлі, який не працює, зареєстрований на ПП ОСОБА_3, та зі слів продавця не працює 2 дні.
В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася в присутності продавця відповідача ОСОБА_4, яка підписала акт перевірки без зауважень (арк. справи 11). Також, в зазначеному акті є примітка про те, що відповідач отримав один екземпляр акту перевірки 21 листопада 2005 року, про що свідчить підпис на акті перевірки (арк. справи 11). Також. До матеріалів справи надані пояснення відповідача та продавця відповідача ОСОБА_4 (арк. справи 7, 9), в яких вони підтвердили вищевстановлені під час перевірки порушення.
Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 та податкового повідомлення - рішення НОМЕР_1 відповідачем суду не надано.
8 та 9 листопада 2006 року відповідачем була сплачена заборгованість по податковому повідомленню - рішенню НОМЕР_1 у повному обсязі на суму 165 грн. 50 коп. та сума 2 грн. 50 коп., про що свідчать квитанції НОМЕР_10 та НОМЕР_2 (арк. справи 50).
Сторонами були звірені розрахунки, розбіжностей не встановлено, про що свідчать надані та досліджені в судовому засіданні акти звірок (арк. справи 34-35). Відповідно до витягу з особового рахунку (арк. справи 16-19) за відповідачем станом на 17 серпня 2006 року рахується заборгованість по фінансовим санкціям у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при наявності у місці торгівлі ліцензії визначений статтею 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року зі змінами та доповненнями та пунктами 51 та 52 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-ІІІ від 1 червня 2000 року.
Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів: у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, - 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач визнав повністю позовні вимоги, але по теперішній час заборгованість в добровільному порядку не сплатив, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до фізичної особи та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.
Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, пунктом 2 статті 121 Конституції України, пунктом 6 статті 20, статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року, статтею 67, пунктом 1 частини 2 статті 92, статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 - ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і доповненнями, пунктами 1, 8 статті 3, статтями 15, 17, 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 6 липня 1995 року в редакції Закону України від 1 червня 2000 року № 1776-ІІІ , пунктами 51 та 52 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-ІІІ від 1 червня 2000 року, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, 263, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов прокурору Будьонівського району м. Донецька в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення на користь державного бюджету України фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, рахунки в установах банку відсутні) на користь Державного бюджету України заборгованість по фінансовим санкціям у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. на рахунок 31114106600003, код платежу 23030300, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24166633.
Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні 9 листопада 2006 року в присутності представника позивача та відповідача у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет №210)
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Яманко В.Г.
вик. Тумасова О.А.,
т. 3056106
Надруковано 5 примірників:
1. Позивачу - 2.
2. Відповідачу - 1.
3. прок. Дон. Обл. - 1.
4. До справи - 1.
_______________
Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.
Судове рішення № 248219, Господарський суд Донецької області було прийнято 09.11.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 37/320. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: